Корифеї педагогіки, можливо, знайдуть у ньому чимало недоліків, але нам воно здалося цікавим. Тому ми публікуємо його з невеликими стилістичними виправленнями. Отже:
«Усі підлітки – екстремісти. (Так і хочеться додати «нещасні», але краще все-таки утриматися, адже слово все-таки має властивість матеріалізуватися…).
Вони здатні зробити з мухи слона і навпаки. Кожному з батьків, хто пережив підлітковий вік без інфаркту, держава повинна виплачувати премію! На жаль, працюємо безкоштовно, навчаючись нелегкого мистецтва «неадеквату» під час експерименту. Користуємося чужими правилами, виробляємо свої, зводимо їх воєдино… Хочу поділитися своїм «Зводом», а може, комусь знадобиться. Виховавши трьох дітей, я точно знаю
Чого з підлітками робити не можна:
– Брехати їм! Бозна-чому, але у віці від 11 до 17 років (оце так часовий проміжок! Спробуй витримати!) діти відчувають неправду ще до того, як вона озвучена. Може, це гормони дають таку «побічну дію»? Ніколи не брешіть підліткові! Ні в чому! Дала обіцянку? Дотримай слова! «Лоханулася», якщо користуватися їхнім лексиконом? А в перекладі людською – припустилася прикрої помилки? Так і скажи!
Не вигадуй собі виправдань, щоб мати «гідний» вигляд. Розкусять миттєво! І повага розвіється як дим… Не бреши підліткові!
– Вказувати їм на їхню недосконалість, відсутність досвіду, «життєвої мудрості». Щойно в учорашньої дитини під пахвами з’явилися перші волосинки – звання «найрозумнішого» надається їм автоматично, а будь-який сумнів у цьому переживається важче, ніж втрата мобілки!
Усміхайся подумки скільки завгодно, але їхню думку, будь ласка, вислуховуй із максимальною увагою (навіть якщо це цілковита нісенітниця!). Максимум, що можна робити, – запропонувати розумникові у світлі щойно висловленої ним теорії пояснити деякі факти, які не вписуються в його теорію.
Іноді відбувається диво й вони одразу розуміють, що в їхніх умовиводах щось не так.
Але найчастіше вони кидаються в інтелектуальний бій, що саме по собі корисно. По-перше, не виключено, що в запалі бою вони забудуть, із чого все почалося (а будь-яку їхню ідею найкраще розчинити, поки вона не захлиснула світ). По-друге, в такий спосіб вони тренують свої звивини, говорильний апарат і легені, що саме по собі непогано.
Дочекайся висновків, вияви максимальну повагу до думки юного генія та попроси якийсь час для ухвалення рішення. Оскільки ідеї до підлітків приходять зі швидкістю роботи кулеметної стрічки, не виключено, що проблема відпаде сама собою (питання просто забудеться). Не вдалося? Що ж, тоді ухвалюй рішення! І пам’ятай, що виконати його треба неодмінно!
– Жартувати над їхніми зовнішніми даними. Особливо гостро переживають це дівчатка. Шрами можуть залишитися на все життя! До «зовнішніх даних» належить і їхня манера одягатися. Ох… Тут потрібні спеціальні тренінги на кшталт «Як пережити діру на сідницях та хрест на пузі». Або неабияке почуття гумору… Спробуй останній варіант: він корисніший для здоров’я. Ну коли ще ти побачиш таке?! Тільки на шоу гумористів за великі гроші! А вдома такий екземпляр відпочиває! Але сміх повинен бути добрим! Це надзвичайно важливо! Не висміюй «це», а одержуй задоволення від ексклюзиву!
– Давати їм багато грошей і строго обмежувати їх у фінансах. Небезпечні обидва види перекосів. Перший – через зайві можливості, другий – через можливість виникнення комплексу неповноцінності.
У кожної сім’ї свої поняття про фінансову норму й «порада у цифрах» тут недоречна. Визначаючись із сумою, стеж за тим, щоб вона була в межах рівня життя сім’ї. Не варто вилазити з бюджету, але й надмірні обмеження шкідливі.
Підлітки схильні до глобальних висновків, і надмірну ощадливість можуть розцінити у властивій їм манері: «мене обмежують» (звісна річ, несправедливо), «мені не довіряють!», «мене не люблять!» Спростовувати цей висновок значно складніше, ніж спокійно віддати посильну для родини та необхідну для підлітка суму.
– Крім перерахованих вище основних речей, із підлітками не можна ще багато чого іншого:
– забороняти їм слухати улюблену музику. Не заважайте, а то їх розірвуть гормони.
– відправляти їх спати раніше, ніж їхній ненормальний організм вимкнеться сам. Це – з
метою збереження своїх нервів: приспати їх у нормальний час однаково не вдасться, то навіщо себе мучити?
– входити в їхню кімнату без стукоту (краще – в рейку! Можна спробувати сигнал від паровоза, якщо вдасться роздобути. Усе інше визнається недостатнім, а твоя поява на порозі розцінюється як вторгнення на суверенну територію).
– прибирати в їхній кімнаті. Це просто небезпечно. А життя таке прекрасне… Рішення: нехай ризикують своїм життям самі! В урочистій обстановці вручи швабру та ганчірку, підіпри двері шафою та чекай…
– не давати їм їжу в необхідній кількості. Особливо – хлопчикам. Особливо – м’яса. Стають небезпечними, не ризикуй.
– годувати їх. Особливо – дівчаток. Шкідлива будь-яка їжа. При спробах протестувати стають істеричними, не ризикуй.
– плутати їхніх друзів із героями рубрики «Їх шукають пожежні». Сприймається як неповага.
– давати їм ключі від авто. Хто пробував – знає, чому…
– перераховувати презервативи в батьківській тумбочці та стягувати за недостачу з нащадка. Ну, зрозуміло, чому, так?
– і т.д. і т.п.
Що з підлітками робити можна
Та любити їх можна! Необмежено, щиро, не соромлячись у словах! От і вся педагогіка…”
Джерело: lady.tochka.net
