Війна в Україні трансформує військові доктрини, де безпілотні системи відіграють ключову роль. Україна активно використовує “мідлстрайки” та “діпстрайки” для ураження логістичних вузлів та стратегічно важливих об’єктів противника.
Повномасштабне вторгнення в Україну чітко продемонструвало: безпілотні системи еволюціонували від допоміжних інструментів до одного з основних видів озброєнь. Концепція класичної лінії фронту, де основне протистояння точилося між піхотою та бронетехнікою, поступово трансформується. Натомість з’являється так звана “кілзона” — зона навколо лінії зіткнення, насичена розвідувальними та ударними дронами, де будь-який рух техніки чи особового складу фіксується та стає мішенню. Якщо раніше основою військової могутності вважалися танкові армади, потужна артилерія та авіація, то український досвід переконливо свідчить: дедалі вагомішу роль відіграють безпілотні системи, високоточні ракети та далекобійні засоби ураження, наголошує УНН.
Нова військова доктрина формується в Україні
Ще кілька років тому безпілотники сприймалися переважно як інструменти для розвідки та коригування вогню. Сьогодні ж вони стали одним із провідних засобів ведення бойових дій.
Старша наукова співробітниця американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Катерина Бондар у своєму дослідженні щодо можливостей ведення автономної війни дійшла висновку, що Україна активно впроваджує концепцію бойових дій, де значна частина завдань покладається на безпілотні та автономні системи. Це дозволяє мінімізувати ризики для особового складу.
Україна послідовно розбудовує комплексну систему, що об’єднує FPV-дрони, ударні безпілотники різних типів та класів, включно з “мідлстрайками” та “діпстрайками”, морські дрони та наземні роботизовані комплекси.
Нинішня війна вже отримала назву “першої великої війни дронів” і спричиняє фундаментальні зміни у військових доктринах. Традиційні методи ведення бойових дій поступаються місцем новим технологіям. Наприклад, заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Павло Єлізаров зазначив, що при виборі між дроном і танком він обере дрон, пояснюючи це його мобільністю, нижчою вартістю, незалежністю від рельєфу, відсутністю проблем із багнюкою та меншою потребою в обслуговуванні.
Бійці 28 ОМБр ім. Лицарів Зимового Походу за допомогою БпЛА знищили російський “танк-монстр”
Масове використання дронів кардинально змінило саму парадигму бойових дій. Якщо раніше фронт мав чітку лінію зіткнення, то нині він перетворюється на багатокілометрову “кілзону”. Це територія, де будь-яке переміщення техніки чи особового складу оперативно виявляється та піддається ураженню. За оцінками експертів, глибина цієї “кілзони” сягає від 10 до 30 кілометрів. Проведення класичних механізованих операцій у такій зоні стає надзвичайно складним. Інститут вивчення війни (ISW) ще на початку 2026 року повідомляв, що на Куп’янському напрямку українські військові, використовуючи безпілотники, створили тактичну зону ураження, яка унеможливлює використання російськими військами техніки в радіусі 20-25 кілометрів від лінії фронту або ефективне застосування піхоти ближче ніж за один кілометр до українських позицій. За даними підрозділу “Оріон”, їм вдається знищувати до 88 відсотків сил противника ще до їхнього наближення до українських позицій.
“Кілзони”, контрольовані БпЛА, значно ускладнюють, а подекуди й унеможливлюють формування ударних угруповань для прориву фронту, адже будь-яка концентрація техніки виявляється та може бути знищена.
“Мідлстрайк”: діяльність за межами “кілзони”
Якщо в межах “кілзони” ураженню піддаються об’єкти, що рухаються поблизу лінії фронту, то ударні безпілотники класу “middle strike” діють глибше, за її межами. Орієнтовна дальність ураження таких БпЛА становить від 30 до 300 км.
Безпілотники для ураження на середній дистанції зазвичай є спрощеними версіями “діпстрайків”, здатними нести до 200 кг корисного навантаження. Українські військові активно використовують їх для перерізання логістичних шляхів, атак на аеродроми, склади, бази та скупчення сил противника. Особливо показовими стали ураження “мідлстрайками” критично важливих мостів, що забезпечують сухопутний коридор до окупованого Криму.
Так, за допомогою “middle-strike” БпЛА українського виробництва були завдані удари по ключових кримських мостах біля Чонгара та Армянська. Атаки здійснювалися безпілотниками FP-2 та “Бегемот”. Міст, що з’єднує Херсонську область із Кримом у Чонгарі, зазнав ударів двічі – у ніч з 6 на 7 червня, а також у ніч на 9 червня. Вже 8 червня під ударом опинився міст, що веде з Генічеська до Арабатської стрілки. Ще два мости через Північнокримський канал – у районі населених пунктів Преображенка та Мирне біля Армянська – були атаковані 11 червня. 23 червня Сили спецоперацій заявили про знищення залізничного мосту через Північнокримський канал.
Як повідомили у Центрі мультидоменних операцій “Фаланга”, для подібних завдань вони активно застосовують “мідлстрайки” від Fire Point. Варто зазначити, що їхній дрон FP-2, який використовується для ударів середньої глибини, за короткий термін зазнав значних модернізацій: тепер він може нести більше корисного навантаження, а дальність його польоту було збільшено (до 370 км). Модернізація також дозволяє використовувати цей дрон не лише як ударний БпЛА, а й як платформу для запуску FPV-дронів та некерованих авіаційних ракет, що значно ускладнює протидію противника.
Очікується, що радіус дії “мідлстрайків” буде розширюватися, при цьому вони зберігатимуть здатність нести значний бойовий заряд. Наразі такі дрони ефективно пригнічують наступальний потенціал противника, руйнують логістичні ланцюги, запаси пального та боєприпасів.
“Діпстрайк”: удари по тилу, де ворог вважав себе в безпеці
Якщо “мідлстрайки” руйнують логістику на оперативній глибині, то далекобійні дрони (deep strike) завдають ударів по стратегічному тилу ворога. Основними цілями у глибокому тилу противника є об’єкти нафтопереробної промисловості, оборонні підприємства та, як свідчать останні події, центри космічного зв’язку.
Перше українське ураження на дальню глибину було зафіксовано у грудні 2022 року – під удар потрапила авіабаза Енгельс-2 на відстані 650 км. 3 травня 2023 року на території російського села Волна на Таманському півострові після ураження українським безпілотником спалахнула нафтобаза. Хоча кількість і дальність таких ударів спочатку були вражаючими, вони не були настільки руйнівними для ворога, як це очікувалося. У 2025 році Україна почала нарощувати як частоту таких уражень, так і їхню дальність. У 2026 році “діпстрайки” по території противника стали майже щоденною рутиною.
Атака на московський нафтопереробний завод 18 червня є прикладом такої роботи: за словами військового, який брав участь в операції, кожен дрон, що досяг цілі, означає, що попередньо було подолано кілька ешелонів ППО. Українцям це вдалося.
Москва – це символічна, але не найпоказовіша ціль для розуміння масштабу “далекобійних санкцій”. 20 червня підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій ЗСУ уразили тюменський нафтопереробний завод – дрони успішно подолали близько 2500 кілометрів до цілі. Це були модернізовані далекобійні FP-1 від Fire Point, які, за прогнозами, зможуть долати відстань понад 3000 кілометрів.
За кілька років “діпстрайки” збільшили свою дальність від 650 км до понад двох з половиною тисяч кілометрів. І це, очевидно, не межа. За таких умов, не лише завдяки класичним чи модернізованим ракетам, а саме ударним дронам, у Росії може не залишитися безпечної території.
Поєднання “middle strike” і “deep strike”, за оцінками експертів, дозволяє одночасно сповільнити російський наступ ударами по логістиці на полі бою та підірвати економічний потенціал РФ, атакувавши виробництво пального та озброєнь у глибокому тилу.
Економіка війни зазнає трансформації
Експерти наголошують, що безпілотні системи стають одним із пріоритетних напрямів оборонних інвестицій. Хоча традиційні види важкого озброєння не зникають повністю, економічна доцільність очевидна. Простий розрахунок: один російський танк коштує від 1,2 до 4,5 мільйонів доларів (приблизно 48-180 мільйонів гривень), залежно від моделі. Навіть якщо для його знищення потрібно 5-7 ударних дронів, їхня сукупна вартість значно нижча за вартість ураженої цілі. До того ж, оператор дрона може перебувати на значній відстані від зони ураження.
Навіть дрони, що коштують не десятки, а сотні тисяч доларів (приблизно 4-40 мільйонів гривень), є економічно виправданими, адже цілі, які вони вражають, коштують значно дорожче. Крім того, дешевим дронам часто доводиться протистояти дорогим засобам протидії. Спочатку це відчули українці, коли Росія почала застосовувати відносно дешеві іранські “шахеди”. Найбільш показовим прикладом стало протистояння цим “шахедам” на Близькому Сході, де вони збивалися дефіцитними та дороговартісними ракетами Patriot PAC-3.
Заступник Верховного головнокомандувача Об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Джон Стрінгер назвав використання дорогих ракет проти дешевих дронів “нежиттєздатним підходом”. За його оцінкою, один “шахед” коштує від 20 до 50 тисяч доларів (приблизно 800 тисяч – 2 мільйони гривень), тоді як ракета Patriot PAC-3 для його перехоплення – близько 3,7 мільйона доларів (приблизно 148 мільйонів гривень). Він наголошує, що відповідь Заходу має “перебувати на правильній ділянці кривої вартості”, інакше традиційна архітектура протиповітряної оборони, що спирається на дорогі ракети й винищувачі, просто не витримає масового застосування дешевих дронів. Однак Україна вже має ефективну відповідь – дрони-перехоплювачі вартістю в кілька тисяч доларів.
Сукупність цих тенденцій формує просту воєнно-економічну логіку. Танк, артилерійська система чи літак залишаються потужними інструментами, але їхня ефективність на сучасному полі бою знижується пропорційно до зростання радіусу та щільності дронового покриття. Самі ж дрони, залежно від їхніх типів, стали засобами, здатними виконувати різноманітні завдання: стримувати наступ противника, руйнувати його логістику та виробничу базу.
Порада від Світ Захоплень:
Ця інформація допоможе вам краще зрозуміти, як розвиваються сучасні військові технології, зокрема роль безпілотних систем. Розуміння цих тенденцій важливе не тільки для військових експертів, але й для всіх, хто цікавиться обороноздатністю та інноваціями у сфері безпеки. Знання про “мідлстрайки” та “діпстрайки” дає уявлення про те, як Україна ефективно протистоїть агресору, використовуючи новітні розробки.