## Європа формує новий оборонний альянс: Україна – ключовий партнер у створенні балістичного щита
Європейський Союз виступає ініціатором створення потужного оборонного союзу, який, як очікується, залучить до своєї участі й Україну. Ця ініціатива виходить за рамки лише боротьби з безпілотними системами, охоплюючи й протидію балістичним загрозам.
Ще кілька років тому ідеї про спільну європейську армію чи оборонний союз сприймалися радше як теоретичні роздуми. Однак сьогодні це питання стало актуальним порядком денним, до обговорення якого активно залучаються не лише країни-члени ЄС, а й Велика Британія, Норвегія та, що найважливіше, Україна. Матеріал УНН розкриває, як Європа трансформує свій підхід до безпеки та яку роль у цьому відіграє Україна.
Нова парадигма безпеки: Європейський оборонний союз
Ключовим рушієм формування нової архітектури європейської безпеки став комісар ЄС з питань оборони Андрюс Кубілюс. Він представив ідею створення Європейського оборонного союзу – інноваційного інституційного механізму для об’єднання та посилення оборонних можливостей. Ця платформа має на меті інтегрувати не лише держави-члени ЄС, але й Сполучене Королівство, Норвегію, а також Україну.
Кубілюс підкреслює значущу роль України в майбутньому оборонному союзі.
“Ми маємо вчитися в України. Українська протиповітряна оборона збиває 80% цілей. Українські дрони зупинили наземне просування Росії та її діяльність у Чорному морі, а також завдали значних втрат російському флоту стратегічних бомбардувальників”, – зазначив він.
Цей оборонний союз, запропонований Кубілюсом в умовах зростаючої невизначеності щодо прихильності США до НАТО, не покликаний замінити Альянс, а скоріше зміцнити європейський вимір безпеки.
За словами Кубілюса, такий союз може базуватися на міжурядових угодах, а його ключовим органом могла б стати Рада європейської безпеки. Він оцінює, що потенційним учасникам союзу необхідно буде інвестувати близько 500 мільярдів євро (ця сума стосується країн ЄС) для формування критично важливих сил і засобів, які б відповідали функціям, що нині виконують 100 тисяч американських військових у Європі.
Європейський комісар із питань оборони Андрюс Кубілюс
Хоча остаточно говорити про реалізацію ідеї єврокомісара у запропонованому форматі ще зарано, ЄС вже демонструє прогрес у посиленні оборонних та безпекових спроможностей. Пропозиції Кубілюса та визнання ролі України в цьому процесі є яскравим підтвердженням цього тренду. Очікується, що вже найближчим часом Європейська комісія представить свої перші пропозиції щодо подальшої інтеграції європейського ринку оборонної продукції, включаючи детальний аналіз та план дій.
Примітно, що до 2030 року країни-члени ЄС планують виділити на оборонні потреби до 2,5 трильйона євро, а до 2035 року ця сума може сягнути 7 трильйонів євро.
Ці масштабні інвестиції відкривають значні можливості. Європа почала переосмислювати підходи до розподілу оборонних витрат, про що свідчить “Дорожня карта оборонної готовності 2030” (Readiness Roadmap 2030). Вона окреслює ключові напрями розвитку ЄС: Європейська ініціатива протидії безпілотникам та Служба моніторингу східного флангу, Європейський повітряний щит та Європейський космічний щит.
Ця дорожня карта передбачає інтеграцію України не лише як отримувача допомоги, а й як держави, оборонна промисловість якої має бути інтегрована в європейську систему для масштабування виробництва.
За цими документами та бюрократичними формулюваннями стоять конкретні кроки, які вже втілюються в життя. Це спостерігається як на рівні приватних ініціатив, зокрема підписання угод між українськими та європейськими оборонними виробниками, так і на міждержавному рівні, як-от угода між Україною та Німеччиною про співпрацю у сфері розвитку антибалістичної програми.
Нові виклики: Patriot вже недостатньо
Протидія потенційним балістичним загрозам є одним із пріоритетів для європейців. Андрюс Кубілюс наголошує, що традиційних систем перехоплення вже недостатньо.
“Ми також усвідомлюємо, що українці мають унікальні знання, зокрема у сфері протибалістичної оборони. Вони стикаються з проблемою, оскільки росіяни модернізують свої балістичні ракети для зміни траєкторії в польоті, що створює певні труднощі для перехоплення цих ракет традиційними системами, такими як Patriot, SAMP/T чи IRIS-T. Співпраця між українськими виробниками, оборонними експертами та європейськими виробниками ракет матиме надзвичайне значення, адже протибалістичну оборону також необхідно модернізувати на європейському та західному рівнях”, – заявив Кубілюс.
Україна, яка вже продемонструвала світу ефективність у протидії ударним БпЛА за допомогою відносно бюджетних засобів, може запропонувати рішення й у сфері протидії балістичним загрозам. Хоча держава активно шукає ракети для систем Patriot, це лише частина ширшої картини. Паралельно триває розробка власних спроможностей.
Виробничий потенціал: Майбутнє в індустрії
Поки Брюссель узгоджує дорожні карти та мандати, українська компанія Fire Point вже розробляє систему, що відповідає сучасним викликам.
Цього року Fire Point представила концепцію Freyja – систему протиракетної оборони, побудовану на основі ракети-перехоплювача FP-7.x, яка вже успішно пройшла льотні випробування.
Ракета-перехоплювач FP-7.x
“Сама ракета готова. З точки зору аеродинаміки вона повністю виконує всі команди керування, роблячи це жорстко та агресивно – саме те, що потрібно для збиття балістичних цілей. Це завдання ми виконали.
Однак це лише один компонент системи. Для ефективного збиття балістичних цілей ракету необхідно інтегрувати з головкою самонаведення, командним центром та радарами”, – пояснив співзасновник та головний конструктор компанії Денис Штілерман.
FP-7.x здатна виконувати необхідні для збиття балістичних ракет маневри та потенційно протистояти модернізованим російським ракетам.
Штілерман додав, що збиття балістичних ракет стане можливим після створення повноцінного комплексу: головки самонаведення від провідної європейської компанії, інтеграції з командними центрами (C2), захищеного каналу передачі цілевказання та команд корекції (datalink), стійкого до будь-якого РЕБ-придушення, та інтегрованих радарів.
“Ми вже працюємо над кожним із цих компонентів разом з нашими європейськими партнерами. Ми докладаємо максимум зусиль, щоб якомога швидше забезпечити безпеку неба над Україною та всім континентом”, – наголосив Штілерман.
Оборонна промисловість завжди була чутливою сферою, тому деталі реалізації проєкту відомі лише вузькому колу залучених осіб. Однак, з наявної у відкритому доступі інформації, можна говорити про реальну зацікавленість європейських партнерів у розбудові загальноєвропейського балістичного щита Freyja. 16 червня на виставці Eurosatory-2026 у Парижі компанії Fire Point та німецький виробник радарів Hensoldt підписали меморандум про взаєморозуміння щодо інтеграції компонентів у наземну систему ППО Freyja, призначену для виявлення та перехоплення балістичних цілей. Це є результатом співпраці українських фахівців з європейськими партнерами, які підтвердили свою довіру до української компанії конкретним документом.
Конструкція системи, запропонована українцями, безпосередньо відповідає проблемі, окресленій Кубілюсом, – нездатності застарілих систем перехоплювати маневрені балістичні ракети. Генеральна директорка Fire Point Ірина Терех зазначила: “Ми мали труднощі з отриманням радарів для реалізації Freyja, але тепер вони у нас є, і ми можемо перейти від концепції до практичного втілення загальноєвропейського антибалістичного щита”. Hensoldt забезпечить радари TRML-4D, здатні одночасно відстежувати понад 1500 цілей на відстані до 250 км.
Як зазначалося раніше, Денис Штілерман говорив про співпрацю з європейцями. Очевидно, що Hensoldt не єдина компанія, яка долучиться до створення щита, що з самого початку планувався як масштабний загальноєвропейський проєкт. З відкритих джерел відомо, що до проєкту Freyja може приєднатися італійський виробник Leonardo. Командний пункт, ймовірно, буде розгорнутий на базі норвезького комплексу Kongsberg Fire Distribution Center. Однією з ключових особливостей системи стане її відкрита архітектура та використання модулів Network Access Nodes, які дозволять інтегрувати додаткові рішення та компоненти.
Економічний аспект також є вагомим: вартість ракети-перехоплювача FP-7.x становитиме приблизно 700 тисяч доларів США, що значно менше порівняно з 3,8 мільйонами доларів за одну американську ракету PAC-3 для Patriot.
Проєкт Freyja набирає обертів, і його реалізація може стати конкретним кроком на шляху до створення нової архітектури європейської безпеки, необхідність якої вже усвідомили наші партнери.
Порада від Світ Захоплень:
Ця новина підкреслює зростаюче значення України як надійного партнера в сфері оборони та безпеки. Участь у таких проєктах, як Європейський оборонний союз та розробка системи Freyja, відкриває нові можливості для українських оборонних технологій, сприяє їх інтеграції на міжнародному рівні та посилює обороноздатність як України, так і всієї Європи. Слідкуйте за розвитком цих ініціатив, адже вони можуть кардинально вплинути на майбутнє безпеки континенту.