Відлиги, коливання температури та функціонування гідротехнічних споруд у лютому роблять водойми для українців нестійкими та загрозливими. Крига може здаватися надійною, проте руйнуватися під вагою людини та занурювати її під воду.
З початку поточного року вже 22 українці втратили життя через ігнорування правил безпеки на кризі. Як уникнути подібної долі та зберегти життя собі та близьким, розповіли представники ДСНС та “Укргідроенерго” під час обговорення “Коли лід стає пасткою”, як це трапилось і 12 лютого у Києві, повідомляє УНН.
Померлі та врятовані українці: поточні дані про жертв криги
Директор департаменту цивільного захисту та запобіжної діяльності ДСНС Віктор Вітовецький зазначив, що з початку року у водоймах потонуло 22 особи.
“На превеликий жаль, серед них одна дитина”, – зауважив він.
Разом з тим, за його словами, в минулому році за цей самий період статистика була гіршою. Поліпшення ситуації з безпекою на кризі, з його слів, почасти може бути наслідком регулярних попереджень та інформування громадян про ризик виходу на кригу.
У ДСНС також оголосили відомості про врятованих на водоймах українців.
“Вдалося від початку року врятувати 15 осіб, з яких четверо дітей”, — заявив Вітовецький.
Але підкреслив, що ці цифри не повинні заспокоювати: службам потрібен час, щоб дістатися до місця випадку, а для людини в біді в умовах низьких температур його може просто не вистачити.
Де найчастіше трапляються трагічні випадки
За даними рятувальників, найбільша кількість загиблих – на річках. Вітовецький пояснив:
“Якщо ми розглядаємо різні типи водойм, то на сьогодні найбільше померлих відмічається на річках — 15 осіб. І 7 осіб потонули на ставках на інших внутрішніх водоймах”.
Серед мотивів смерті переважають не встановлені обставини (оскільки їх складно точно з’ясувати після загибелі людини, особливо, якщо поряд не було очевидців) та риболовля.
Регіональний поділ: де реєструють найбільше випадків загибелі на воді
ДСНС назвала і регіони, де з початку року зафіксовано найбільше летальних випадків.
“У поточному році Дніпропетровська область – це п’ять осіб, які потонули, Вінницька – три, Закарпатська та Полтавська – по дві людини”, — повідомив директор департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності відомства.
Для зіставлення, торік серед лідерів були Вінницька, Київська, Харківська та Чернігівська області.
Чому крига біля гідроспоруд більш небезпечна
Особливу увагу під час обговорення звернули на водосховища та ділянки поблизу ГЕС. Тимчасово виконуючий обов’язки генерального директора “Укргідроенерго” Богдан Сухецький наголосив:
“У нашій області і загалом в нашому кліматичному регіоні відсутня стійка крига. Тобто вся крига, яка зараз є, вона рухома, вона нестійка”.
Головна причина – робота гідрооб’єктів та коливання рівня води. Сухецький пояснив, що гідроелектростанція створює циркуляцію мас води, зокрема підіймає тепліші шари, які підмивають кригу знизу. Крім того, через війну енергосистема працює в нестандартних для себе режимах: після атак або браку електроенергії гідрогенерацію можуть запускати на повну потужність. У результаті виникають помітні перепади рівня:
“Ці коливання можуть становити від 10 до 15-17 сантиметрів”, — пояснив Сухецький.
Він описав процес, через який навіть на вигляд міцна крига перетворюється на пастку:
“Крига не встигає опуститися, і одразу утворюється така повітряна прослойка і якраз крига стає досить неміцною”.
Додатковий фактор – мікровібрації від роботи агрегатів, які викликають мікротріщини у льодовому покриві. Такі процеси непомітні для звичайної людини, але суттєво впливають на безпеку.
“Безпечної криги не існує”: позиція рятувальників
Начальник відділення підводного розмінування та інших спеціальних робіт ГУ ДСНС у Києві Олександр Туманов сформулював головний принцип максимально прямо:
“Основний захід безпеки – не виходити на кригу взагалі. Я маю на увазі без потреби”.
Він підкреслив, що цілковито гарантувати безпеку на кризі неможливо через поєднання природних і техногенних чинників. Адже просто неможливо передбачити, як “вестиме себе” крига.
Окремо він звернув увагу на людський фактор у критичній ситуації: людина, яка провалилася, відчуває шок, паніку та швидко втрачає здатність діяти розсудливо.
“Паніка – найбільший ворог”, – підкреслив Туманов, говорячи про самопорятунок.
Авто на кризі: затоплення відбувається дуже швидко
Під час заходу також обговорили випадки, коли на кригу виїжджають автомобілі.
Олександр Туманов зауважив: “Процес затоплення автомобіля відбувається дуже швидко. Людина може просто не встигнути відчинити двері”.
З його слів, двері та замки можуть блокувати лід і тиск води, а сценарії порятунку “як у кіно” в дійсності не працюють.
У ДСНС наголосили: поїздки автомобілями по замерзлій водоймі — найризикованіший видів поведінки на водоймах взимку, тому що людина по суті залишає собі мінімум шансів на порятунок.
Як діяти, якщо на ваших очах людина провалилася під кригу
У ДСНС радять насамперед викликати екстрені служби: зателефонувати з мобільного 101 або 112.
Потім, якщо людина, яка допомагає, не наражає себе на смертельний ризик, діяти потрібно максимально обережно.
Віктор Вітовецький роз’яснив українцям основні правила.
Якщо потрібно наблизитися, варто підповзати, розподіляючи вагу по поверхні рівномірно, щоб не зламати кригу під собою.
Також важливо використовувати підручні засоби: це може бути мотузка, може бути якась палиця або інший предмет, щоб дати потерпілому опору та не підходити впритул.
Якщо потерпілий непритомний або знесилений, рятувальники радять діяти через імпровізовані подовжувачі (шарф, ремінь тощо) і після витягування одразу перейти до надання першої медичної допомоги.
Окремо Вітовецький наголосив на важливості навичок першої допомоги: у воєнний час це необхідна компетенція не тільки для випадків на воді.
Рибалки на кризі: що зменшує ризики
Рятувальники визнають: незважаючи на застереження, частина людей все одно виходить на кригу заради риболовлі. У такому випадку Олександр Туманов радить хоча б базові речі: не йти на кригу самому, мати товариша і взяти міцну мотузку (бажано з карабіном). А взяти також предмети з “позитивною плавучістю”.
Він навів приклади, коли людей вдавалося знімати з крижини, що пливе, але визнав: іноді навіть після порятунку люди повертаються рибалити знову.
Наприкінці обговорення спікери дійшли спільного висновку: тепла погода та перепади температури, а також робота гідроспоруд перетворюють кригу на непередбачуване середовище, де звичні інтуїтивні правила безпеки можуть не спрацювати.
Позиція ДСНС однозначна: без крайньої потреби на кригу краще не виходити, а поблизу ГЕС і на річках ризик потрапити в смертельну пастку зростає в кілька разів.
Нагадаємо
Раніше ДСНС попередила про найнебезпечніші прилади під час блекаутів. З початку року зареєстрували понад 1200 займань через аварійні режими електромереж. Рятувальники наголошують на ризику використання несертифікованих пристроїв і перевантаження електромереж.