## БЕБ звинувачують у маніпуляціях зі звітністю: Гетманцев вказав на суттєві розбіжності у цифрах повернення коштів
Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев висловив серйозні занепокоєння щодо достовірності звітності, наданої Бюро економічної безпеки (БЕБ). За його словами, Бюро намагалося ввести в оману членів комітету, використовуючи застарілі дані для звітування про свою діяльність за минулий рік, зокрема, щодо повернення коштів до державного бюджету.
За словами народного депутата, завищені показники не лише підривають довіру до самого відомства, але й ставить під сумнів ефективність боротьби з економічними злочинами.
БЕБ, якщо досягає позитивних результатів, я першим публічно висловлюю подяку. Проте, коли ви публікуєте недостовірні дані, ви дискредитуєте себе, нас і всю нашу справу. Це неприпустимо. У своєму звіті ви зазначили, що за результатами 2025 року державі було відшкодовано 3,8 мільярда гривень. Однак, згідно з проведеним нами аналізом вашої ж наданої інформації, 2,8-2,9 мільярди гривень стосуються періоду з 2022 по 2024 роки. Навіщо ви подаєте недостовірні дані у звіті БЕБ?
– звернувся Гетманцев до керівництва Бюро, але відповіді не отримав.
Голова податкового комітету наголосив, що його висновки базуються на ретельному аналізі платіжних доручень із зазначенням дат проведення платежів, а не на припущеннях.
Ми маємо детальні таблиці з переліком платіжних доручень та дат їх проведення. Зіставивши всі цифри, стає очевидним, що зазначені суми фактично належать до попередніх періодів.
– пояснив Гетманцев.
Він додав, що враховуючи лише фактичні надходження за 2025 рік, сума відшкодованих державі збитків становить близько 47 мільйонів гривень, що кардинально відрізняється від заявлених БЕБ 3,8 мільярда гривень.
Гетманцев також звернув увагу на практику, яка, на його думку, спотворює реальну картину результативності роботи правоохоронців. Як приклад, він навів справу на приблизно 70 мільйонів гривень, де компанія сплатила кошти для врегулювання претензій у межах кримінального провадження у 2024 році. Після закриття провадження, ці кошти були зараховані до статистики БЕБ як відшкодовані збитки. Однак, згодом підприємство повернуло цю суму з бюджету як переплату податкових зобов’язань.
Не потрібно видавати перемоги, яких насправді не було. Таким чином ви дискредитуєте себе, підриваєте довіру до себе і ставите під сумнів ваші реальні досягнення.
– наголосив Гетманцев, закликавши БЕБ припинити “годувати суспільство презентаціями” та надавати об’єктивну інформацію.
Криза довіри до Бюро: Поглиблення проблем
Заява Данила Гетманцева лише посилила вже існуючі претензії до Бюро економічної безпеки. До цього додалися корупційні скандали за участю співробітників БЕБ, критика з боку бізнес-спільноти щодо можливого використання кримінальних проваджень як інструменту тиску, а також дискусії про необхідність ретельної перевірки справ, що перебувають у провадженні Бюро.
Згідно з інформацією Генерального прокурора Руслана Кравченка, у двох окремих кримінальних провадженнях викрито старшого детектива територіального управління БЕБ у Київській області та аналітика центрального апарату Бюро. Обох підозрюють у використанні службового становища для отримання неправомірної вигоди. Один з них, за даними слідства, вимагав 15 тисяч доларів у особи, яка раніше фігурувала у справі про виготовлення та збут фальшивих грошей, обіцяючи не притягати його до кримінальної відповідальності повторно. Інший же пообіцяв представниці підприємства посприяти у видачі ліцензії на зберігання пального за 2 тисячі доларів, посилаючись на власні зв’язки у податковій службі.
Приблизна вартість $15,000 становить близько 600,000 гривень (за курсом 40 грн/$), а $2,000 — приблизно 80,000 гривень.
Система, покликана захищати економіку держави, не повинна ставати місцем для тих, хто прагне збагатитися за рахунок посади.
– зазначив генпрокурор Руслан Кравченко.
Народні депутати, опитані УНН, підкреслили нагальну потребу в проведенні аудиту кримінальних проваджень, що розслідуються БЕБ, з метою виявлення можливих замовних справ. Вони також наголосили на необхідності повного перезавантаження та очищення правоохоронного органу.
Показовим прикладом, що потребує ретельної перевірки законності кримінальних проваджень, які розслідує Бюро економічної безпеки, є низка справ проти авіаперевізників. Як повідомляв УНН, БЕБ розслідує справи щонайменше п’яти українських авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Ці компанії орендують повітряні судна за кордоном у нерезидентів України. Бюро вважає, що авіакомпанії повинні сплачувати в Україні роялті – збір за використання інтелектуальної власності. Однак, при цьому повністю ігнорується той факт, що транспорт не є об’єктом інтелектуальної власності. Крім того, між Україною та низкою країн діють Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки за лізинг саме в тих країнах, де зареєстровані компанії-лізингодавці.
Саме ця правова конструкція, яка не підкріплена законодавством, стає підставою для кримінальних проваджень за ухилення від сплати податків. Однак, ця позиція суперечить як міжнародній практиці, так і вже сформованим судовим рішенням в Україні. Українські суди неодноразово розглядали подібні спори щодо оренди та лізингу транспортних засобів у нерезидентів і ставали на бік бізнесу, підкреслюючи, що лізинг транспорту не є роялті.
З цією думкою погоджуються профільні юристи, податкові експерти та фахівці з міжнародного оподаткування, опитані УНН. Вони наголошують, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а лізингові платежі за транспорт не можуть прирівнюватися до роялті. З огляду на це, кримінальні провадження щодо авіакомпаній все більше нагадують не боротьбу з економічними злочинами, а спробу створити штучний податковий спір через механізми кримінального переслідування.
Порада від Світ Захоплень:
Ця новина є важливою для розуміння актуальної ситуації навколо діяльності Бюро економічної безпеки. Інформація про маніпуляції зі звітністю та корупційні ризики свідчить про необхідність посилення контролю за роботою цього органу. Для бізнесу це означає, що варто уважно стежити за розвитком подій, особливо якщо ви працюєте у сфері, яка може стати об’єктом розслідувань БЕБ, та звертати увагу на юридичну обґрунтованість будь-яких претензій з боку податкових органів.