В Україні розкрили цілу низку резонансних медичних інцидентів, які похитнули віру в систему охорони здоров’я. Серед них – справа “ДоктораПі”, зловживання з трансплантологією та обвинувачення лікарів клініки “Odrex” у неналежному виконанні професійних обов’язків.
Вітчизняна медицина протягом тривалого часу лишалась замкнутою громадою, де внутрішні огріхи приховували за допомогою латини, а корпоративна етика була важливішою за закон. Однак минулі роки вивели на світло імена, які трансформували образ лікаря з рятівника у персону кримінальної хроніки. Ці випадки – не просто перерахування проступків, це хроніка того, як честолюбство, ненаситність і відчуття безкарності руйнують найсвятіше – право людини на життя і справедливість. Про найрезонансніші скандали в медичній галузі читайте в матеріалі УНН.
Хронологія занепаду репутації лікаря в очах громадськості починається з фігури майже легендарної – Андрія Слюсарчука, знаного як “Доктор Пі”. На початку 2010-х Україна із захопленням спостерігала за “генієм”, який нібито запам’ятовував мільйони чисел і демонстрував дивовижні здібності в нейрохірургії.
Його запрошували на телевізійні ефіри, йому аплодували в університетських залах, він отримував державні нагороди. Здавалося, держава отримала власного медичного обдарування.
Але за блискучим виглядом приховувалася пустка. Розслідування встановило: Слюсарчук не мав повноцінної медичної освіти. Незважаючи на це, він здійснював складні втручання та “лікував” пацієнтів. У 2014 році суд визнав його винним за фактом нелегальної лікарської діяльності та причетності до смерті двох пацієнтів: 50-річного чоловіка і трирічної дитини. Мова йшла про недбалість, яка призвела до фатальних наслідків. Також у вироку згадувалися шахрайство та фальсифікація документів.
Ця історія стала потрясінням не тільки через розмах обману, а й через масштаб замовчування. Як система дозволила самозванцю протягом багатьох років оперувати, виступати на державному рівні та формувати імідж “суперлікаря”? Де були механізми перевірки дипломів, кваліфікації, допуску до практики?
Навіть після вироків і апеляцій справа не зникла з інформаційного простору: у 2024 році судові рішення щодо окремих епізодів знову викликали хвилю обговорень. Але незалежно від юридичних нюансів, “Доктор Пі” залишився символом епохи, в якій харизма виявилася більш переконливою, ніж професійна ліцензія.
Після Слюсарчука суспільство навчилося ставити питання. Однак довіра вже була підірвана.
Михайло Загрійчук: тіньова трансплантологія
Коли здавалося, що глибина медичної етики вже досягнута, країну вразив скандал у найчутливішій галузі – трансплантології. У 2024 році правоохоронні органи оголосили про підозру колишньому заступнику міністра охорони здоров’я Михайлу Загрійчуку та ряду інших медиків. За версією слідства, мова йшла про можливе втручання в інформаційну систему трансплантації та зловживання з чергою на пересадку органів.
Трансплантація це сфера, де пацієнт в буквальному сенсі живе від дзвінка до дзвінка. Де родини погоджуються на посмертне донорство, вірячи, що система неупереджена. Де кожен протокол – питання існування і смерті.
Після оголошення підозр Загрійчуку та його спільникам, частина лікарень практично припинила операції з посмертного донорства. Медики навіть не підписували документи, побоюючись кримінальних ризиків. Галузь, яка роками завойовувала довіру, опинилася в стані паралічу. Пацієнти, які очікували на серце або нирку, залишилися заручниками не лише хвороби, а й кризи довіри.
Після широкої медійної відомості цього кейсу у свідомості українців знову постали легенди про “чорних трансплантологів”, і цього разу вони отримали справжні прізвища.
Віталій Русаков і Марина Бєлоцерковська: лікарі скандальної Odrex
Якщо історія Слюсарчука була символом фальшивого генія, то “Справа Odrex” стала символом кризи довіри до приватної медицини. Поштовхом до публічного скандалу стала кончина у жовтні 2024 року одеського бізнесмена і девелопера Аднана Ківана. Останні пів року життя (з травня по жовтень 2024) він проходив лікування від онкології саме в приватній клініці “Одрекс”.
Після його смерті правоохоронці повідомили про підозру двом лікарям: завідувачу хірургічного відділення Віталію Русакову та лікарю-онкологу Марині Бєлоцерковській. Їм інкримінують ч.1 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило смерть пацієнта. На даний момент справа передана до суду для розгляду по суті.
Приморський районний суд Одеси продовжив обом лікарям запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Русаков також відсторонений від посади завідувача хірургічного відділення. А Бєлорківська звільнилася з Odrex і нині працює в столичній клініці Denis, де зараз консультує онкохворих “зі знижкою” – замість 3331 грн потрапити на прийом до скандального онколога можна за 2998 грн.
За інформацією Офісу Генерального прокурора, позиція слідства базується на висновках комісійної судово-медичної експертизи. У повідомленні йдеться про те, що при наданні медичної допомоги пацієнту лікарі не забезпечили належного реагування на ознаки ускладнень і своєчасне лікування. Також відомо, що після оперативного втручання пацієнту не була призначена обов’язкова післяопераційна антибактеріальна терапія. Саме відсутність своєчасних антибіотиків могла сприяти розвитку інфекційного процесу, який згодом перетворився на сепсис. Крім того, слідство перевіряє інформацію щодо проведення процедур, які могли бути протипоказані на фоні системного запалення і тяжкого стану пацієнта. Зокрема, йдеться про хіміотерапію, яку призначала Марина Бєлоцерковська.
Ця справа має ще й особистий аспект. За інформацією журналістів, Русаков був давнім приятелем родини Ківанів. Є інформація, що Ківан за життя робив Русакову цінні подарунки: квартиру з ремонтом і новеньке авто Lexus. У той же час сам Русаков після смерті свого пацієнта заявляв, що нібито не має відношення до його лікування.
Тетяна Крупа: білий халат як засіб торгівлі інвалідністю
Завершальним штрихом у цій симфонії професійного цинізму стала справа Тетяни Крупи – очільниці Хмельницької МСЕК. Восени 2024 року під час обшуків правоохоронці виявили у неї готівку на мільйони доларів. У публічному просторі з’явилися кадри пачок банкнот, що лежали на ліжках, і відео, як частину грошей викидали прямо з вікон.
За версією слідства, мова йшла про незаконне збагачення та можливі маніпуляції з висновками про інвалідність. У воєнний час це звучало особливо безсовісно. Поки одні втрачали здоров’я на фронті, інші, за підозрою правоохоронців, могли “купувати” статус і “відкошувати” від армії.
МСЕК це система, яка визначає долю тисяч людей: пенсії, соціальні виплати, звільнення від служби. Коли вона перетворюється на засіб заробітку, руйнується не тільки медична етика, у суспільства руйнується уявлення про справедливість.
Скандал навколо Крупи став поштовхом для дискусій про ліквідацію або реформування МСЕК. Але головне – він закріпив у масовій свідомості образ лікаря як державного службовця, що торгує рішеннями.
Чи можливе відновлення довіри до української медицини?
Ці історії – від фальшивого нейрохірурга до мільйонерки з МСЕК – малюють складний і болісний портрет української медицини. У кожній з них є постраждалі: конкретні пацієнти, родини, які втратили близьких, люди, що очікували на трансплантацію, військові, для яких довідка означала долю.
Коли пацієнт заходить до кабінету лікаря, він приносить з собою не тільки історію хвороби, а й віру в професіоналізм і порядність. Кожен гучний скандал відбирає частину цієї віри. Поки суди ставлять крапки в конкретних справах, суспільству доводиться відповідати на складніше питання: чи зможе білий халат знову стати символом захисту, а не недовіри? Тому що медицина без довіри – це система без імунітету.