Гучна “Справа Odrex” та безліч нарікань на терапію від хворих виявили загальну проблему беззахисності українських хворих. У Верховній Раді вже говорять про потребу законодавчих змін, які дозволять безпомилково розрізняти професійний промах і злочинну халатність. Мова йде про відповідальність не тільки про лікарів, а й очільників лікувальних установ, які мають відповідати за управлінські рішення та організацію лікування.
Гучна “Справа Odrex”, ініціатива активістів StopOdrex зі скаргами на догляд та звістки про летальні випадки під час терапії підкреслили важливу незахищеність українського пацієнта. Народна депутатка, заступниця голови медичного комітету Верховної Ради Оксана Дмитрієва вважає, що систему варто починати коригувати на рівні законодавства. Про те, чому Україна має потребу в чіткому розрізненні професійної помилки та злочинної недбалості та чи можливе введення відповідальності не тільки для лікарів, але й для керівництва медзакладів, читайте в матеріалі УНН.
Коли хворий сплачує високу вартість за догляд у приватній лікарні, він здобуває не тільки комфортну палату, а сподівається на більш високий рівень безпеки та нові підходи до лікування. Проте “Справа Odrex” розбила цей міф. Смерть засновника Kadorr Group Аднана Ківана, чиє життя закінчилося в стінах одеської лікарні Odrex через сепсис, стала поштовхом для дійсного суспільного вибуху. З’ясувалося, що за блискучим фасадом скандальної одеської лікарні ховаються десятки кримінальних проваджень та трагічних історій людей, які вважають себе або своїх рідних постраждалими через лікування в Odrex. Саме вони і створили руху активістів StopOdrex, який збирає та анонімно публікує історії про лікування в лікарні.
Переважно у своїх оповідях колишні хворі Odrex говорять про ймовірні маніпуляції з медичними документами, залякування смертельними діагнозами заради нав’язування коштовних операцій, поширення особистих даних колишніх хворих та навіть співпрацю лікарні з приватними ритуальними службами.
Народна депутатка, заступниця голови медичного комітету Верховної Ради Оксана Дмитрієва вважає, що саме недосконалість законодавства є причиною того, що справи про медичну недбалість тягнуться роками, не надаючи відповідей ані хворим, ані медикам. За її словами, суть проблеми в тому, що закон зараз не дозволяє чітко відокремити фатальну випадковість від свідомого порушення протоколів. Це перетворює пошук справедливості на нескінченний процес, де винних знайти практично неможливо.
Резонансні медичні справи, які роками перебувають у судах, вказують на системну проблему. Питання не тільки в суворості кримінальної відповідальності, а в тому, що в українському законодавстві досі відсутнє чітке розмежування між кримінальною недбалістю, професійною помилкою та системним дефектом організації медичної допомоги. Через це сім’ї хворих роками чекають на справедливе рішення, а лікарі працюють у постійному страху кримінального переслідування навіть у складних клінічних ситуаціях. Така модель не формує ні довіри, ні безпеки
– вважає Оксана Дмитрієва.
Нардеп зазначила, що у більшості європейських країн акцент законодавства не на суворості покарання, а на створенні незалежних механізмів професійного розгляду. Мова йде про клінічні комісії та лікарське самоврядування, які здатні професійно відрізнити об’єктивний медичний ризик від організаційного провалу керівництва лікарні. Саме такий підхід дозволив би швидше встановлювати правду в справах, подібних до Odrex.
“Ще в грудні я піднімала питання необхідності змін у підході до розгляду медичних інцидентів. Переконана, що Україні потрібна система, яка одночасно захищає права хворих, забезпечує справедливу професійну оцінку для лікарів і розподіляє відповідальність не лише на виконавця, а й на заклад та управлінські рішення. Робота в цьому напрямку триває. Я переконана, що ми повинні перейти від реакції на окремі трагедії до створення прозорих і передбачуваних правил, які підвищать довіру до медичної системи”, – додала Оксана Дмітрієва.
“Справа Odrex” також розкрила проблему вибіркової сліпоти регулятора. Попри 10 кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю “Одрексу” (за статтями: шахрайство, неналежне виконання професійних обов’язків медичними працівниками та навмисне вбивство), НСЗУ продовжує укладати з лікарнею контракти, спрямовуючи туди бюджетні кошти. Відповідно до офіційних заяв адміністрації скандальної Odrex, лише за 2023 рік лікарня отримала від НСЗУ понад 53 млн гривень.
Можливо, причина такої “зручної сліпоти” в тому, що гендиректор скандальної лікарні Odrex Тігран Арутюнян та міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, як повідомляв УНН раніше, знайомі багато років? Адже Арутюнян не просто очолює скандальну лікарню, а офіційно входить до складу робочої групи МОЗ з питань розвитку приватної медицини, яку очолює міністр Ляшко. Саме ця група напрацьовує “правила гри” для приватного сектору медицини. Таке близьке партнерство на тлі 10 кримінальних справ та масових скарг хворих породжує обґрунтовані підозри у конфлікті інтересів: чи може міністр об’єктивно контролювати того, з ким спільно “розвиває та регулює” ринок?
Ситуація навколо “Справи Odrex” це висновок старій моделі правовідносин в українській медицині. Коли високі чеки та впливові знайомства в МОЗ стають “бронею” від відповідальності, пацієнт перетворюється на беззахисного споживача небезпечних послуг. Проте в цій системі немає переможців. Поки покарання за системні провали в управлінні та неналежне надання допомоги не почне чітко регулюватися законом, ми бачитимемо лише поглиблення прірви: пацієнти боятимуться йти до лікарень, а фахові медики – братися за складні випадки, щоб не стати черговими “козлами відпущення” у судах у разі фатального кінця.
Медицина не повинна бути лотереєю чи “небезпечним бізнесом”, де ціною помилки є людське життя. Україні потрібні прозорі правила гри, де захист пацієнта є безумовним пріоритетом, а відповідальність медичного закладу, у разі помилки – неминучою.