Лікар-психіатр Євген Скрипник відкриває істину про антидепресанти, розвінчуючи хибні уявлення про звикання та негативні наслідки. Ці медикаменти дієві при різних недугах, не тільки при депресивних станах, і не призводять до залежності.
Антидепресанти в Україні досі обплутані побоюваннями та стереотипами, проте, запит на ці ліки протягом останнього року різко підскочив. Докладніше про те, що собою являють антидепресанти, як вони позначаються на людині та які судження щодо цих ліків насправді є неправдивими, розповів журналістці УНН лікар-психіатр Євген Скрипник.
Антидепресанти зазвичай пов’язують суто з депресією, однак, в дійсності, сфера їх використання значно більша. В даний час ці ліки включені до міжнародних протоколів терапії тривожних станів, ПТСР, ОКР, розладів сну та психосоматичних проблем, зауважує лікар. Саме тому психіатри їх призначають набагато частіше, ніж раніше.
Антидепресанти – це препарати не лише для лікування депресії. Їх застосовують при тривожних розладах, обсесивно-компульсивному розладі, посттравматичному стресовому розладі, порушеннях сну, а також при психосоматичних станах: синдромі подразненого кишківника, гіперактивному сечовому міхурі, відчутті “кому в горлі
– роз’яснює лікар-психіатр.
Історія антидепресантів, як і багатьох медикаментів, зародилася випадково. Перші препарати створювалися зовсім не для психіатрії, а з іншою медичною метою. Згодом лікарі помітили несподіваний ефект і стали розвивати новий напрямок лікування.
Перші антидепресанти з’явилися ще у 60-х роках, коли препарат для лікування туберкульозу несподівано виявив поліпшення настрою у пацієнтів. Так почали розробляти антидепресанти. Першим був іміпрамін, а згодом, амітриптилін, який і досі вважається “золотим стандартом” через свою сильну дію
– роз’яснює Євген Скрипник.
Незважаючи на дієвість, старі трициклічні антидепресанти мали значні побічні явища. Саме вони і сформували міф про “рослинний стан” після використання подібних препаратів. Сучасна психіатрія від цього способу давно відійшла.
Амітриптилін дуже ефективний, але має багато побічних дій, наприклад, сонливість, запаморочення, серцебиття, закрепи. Саме з нього пішов міф, що антидепресанти роблять людину “овочем”. Сучасні препарати, такі як сертралін, есциталопрам, флуоксетин таких ефектів не мають
– підкреслює лікар.
Ще одне поширене побоювання нібито антидепресанти викликають звикання. Згідно з психіатром, це твердження не має нічого спільного з дійсністю і не підкріплюється жодними дослідженнями.
Антидепресанти не викликають залежності. Ні старі, ні сучасні. У них немає ейфорії, немає потягу. Є лише синдром відміни як у багатьох інших ліків. Якщо препарат відміняти поступово, то проблем не буде
– пояснює Євген Скрипник.
Втім, справжню залежність можуть спричинити популярні “серцеві краплі”, які чимало українців вважають безпечними, стверджує Євген Скрипник. Саме вони, а не антидепресанти, являють собою реальну загрозу.
Корвалол, Барбовал, Валокордин містять фенобарбітал – барбітурат, який викликає залежність. У багатьох країнах ці препарати заборонені або суворо контролюються, а в нас люди бояться антидепресантів, однак спокійно п’ють барбітурати
– зауважує психіатр.
Крім того, цікаво й те, що антидепресанти не “піднімають настрій” вмить і не діють як стимулятори, оскільки їх вплив, насправді, пов’язаний зі складними процесами в головному мозку, тому результат вимагає часу.
Антидепресанти не роблять людину щасливою одразу. Вони стабілізують обмін нейромедіаторів, тобто серотоніну, норадреналіну, дофаміну. Через каскад процесів зменшується тривога і поступово покращується стан. Перший ефект тільки через 2-6 тижнів
– роз’яснює лікар.
На початку лікування стан може навіть погіршуватися і це нормально, пояснює Євген Скрипник. Однак, саме на цьому етапі деякі пацієнти припускаються помилки й припиняють терапію.
Перші тижні можуть бути нудота, безсоння, підвищена тривога, головний біль. Це нормальні побічні реакції, які згодом проходять. Проблема в тому, що іноді пацієнти кидають препарат через день-два через ці побічні ефекти, а потім кажуть, що антидепресанти не працюють
– каже психіатр.
Антидепресанти призначаються за чіткими показаннями. При легкому депресивному стані можливе лікування лише психотерапією, проте у більш складних випадках без медикаментів не обійтися, пояснює психіатр.
При середній і важкій депресії антидепресанти необхідні. Це не питання “хочу чи не хочу”, а питання лікування захворювання
– наголошує Євген Скрипник.
До речі, попит на антидепресанти в Україні зріс на 72% за період 2023-2025 років. Про це свідчать дані сервісу Liki24, повідомляє Forbes. Таке піднесення продажів, психіатр пояснює зміною підходу до лікування психічних розладів в Україні та світі.
Люди нарешті почали лікувати тривожні розлади не валеріаною і ноотропами, а препаратами, які входять у міжнародні протоколи. Антидепресантів стали купувати більше, а ноотропів навпаки – менше. Це хороший знак
– пояснив психіатр.
Крім того, серед найпоширеніших міфів є і переконання, що антидепресанти доведеться вживати все життя, якщо розпочати терапію, однак насправді це не так, запевняє лікар. В той же час, лікування справді повинно бути досить тривалим.
Після покращення антидепресанти потрібно приймати ще близько року. Якщо кинути раніше, то симптоми повернуться. Це не означає, що людина “підсіла”, це означає, що лікування перервали зарано
– стверджує лікар.
Ще одна омана, що ці препарати потрібні лише “слабким” або тим, хто “не впорався сам”. Такий погляд лікарі вважають особливо згубним.
Психічні розлади – це не про слабкість. Це про біохімію мозку, генетику і зовнішні стреси, а антидепресанти такі ж ліки, як інсулін при діабеті або препарати від гіпертонії
– наголошує Євген Скрипник.
Отже, антидепресанти не є “чарівною пігулкою” і не замінюють працю над собою. Але у багатьох випадках вони стають необхідним етапом лікування, без якого психотерапія і зміни способу життя просто не діють. Сьогодні збільшення використання антидепресантів – це не тривожний сигнал, а показник того, що суспільство потроху відмовляється від стигми та самолікування. Люди все рідше намагаються “перетерпіти”, або приглушувати симптоми сумнівними заспокійливими і все частіше звертаються до фахівців.
УВАГА! Матеріал носить виключно ознайомчий характер. Якщо вас турбують проблеми зі здоров’ям – зверніться до лікаря.