Як привчити дітей до читання © прес-служба
Засновниця благодійного фонду “Твоя опора” та мама двох маленьких фанатів книжок: восьмирічного Міші й чотирирічного Роми – Лера Татарчук розповіла про сімейні книжкові традиції та поділилась секретами, як мотивувати дітей читати.
У світі, де соцмережі та відеоігри є частиною життя більшості дітей та підлітків, книжки часто залишаються без уваги. Проте є батьки, яким все ж таки вдається розвинути у своїх чадах симпатію до читання. Засновниці благодійного фонду “Твоя опора” Лері Татарчук це також вдалося. Вони з чоловіком виховують двох хлопчиків: восьмирічного Мішу і чотирьохрічного Рому.
Лера Татарчук © прес-служба
Раніше я думала, що неможливо штучно сформувати звичку читати. Мені здавалось, що дитина або любить читати, або ні. Із теорії множинного інтелекту американського психолога Говарда Гарднера нам відомо, що насолоджуються книжками діти з вербально-лінгвістичним типом інтелекту. У майбутньому така дитина, за прогнозами Гарднера, має стати успішною у сферах, пов’язаних із лінгвістикою: письменництво, журналістика, політика, драматургія та інші. Мені ця теорія здається логічною, але є одне але. Вважаю, що керуватися нею потрібно в більш старшому віці, коли дитина обирає професійне спрямування. А любити читати в дитинстві можуть однаково, як малюки з вербально-лінгвістичним інтелектом, так і з логіко-математичним, і музичним і всі-всі, — говорить Лера Татарчук.
Три правила, як привчити дітей до читання
Перше і головне, на мій погляд правило: для того, щоб дитина полюбила читання, дорослі повинні показувати власний приклад, а також читати книжки та розповідати казки. Тобто змалечку дитина має розуміти, що в родині є культура читання. Читає мама, читає тато, читають старші братики чи сестрички, на полицях постійно з’являються нові книжки. Тоді у дитини розвивається уява, з’являється інтерес до читання. Коли малюк бачить, що читати вміють і люблять всі, у нього є мотивація швидше навчитись, бо тоді можна самостійно дізнатися чим закінчилася та чи інша історія, а не просити когось з дорослих.
У нас це відбувалось так: відколи Мішці (8 років прим.ред) виповнилося чотири роки, ми з чоловіком стали щовечора читати або розповідати казки йому і молодшому Ромчику, який тоді ще щойно народився. І як би ми не втомлювались – ніякі “відмазки” не приймаються. Щоб розділити цей обов’язок на двох, ми з коханим організували між собою «чергу на читання». Відбутися аудіоказкою, діафільмом чи мультиком – не наш варіант. Це стало частиною вечірнього ритуалу для дітей і вони самі вже не уявляють вечір без книги. Половину історій з книжок вже знають напам’ять. У видавництва Артбукс є серія автора Шеррі Даскі Рінкер “Моє будівництво” та “Потяг дрімотяг”. Ці книжки найулюбленіші у моїх дітей для читання перед сном.
Третє: створити бібліотеку. Вже зараз бібліотека Міши та Роми більша за нашу з чоловіком. Оточити дітей простором, де є багато цікавих книг – це теж один із інструментів, щоб розвинути любов до читання. Зараз видавництва пропонують книжки практично від народження. І я агітую за те, щоб формувати інтерес до книг саме з раннього віку. Спочатку – це контрастні картинки, що розвивають зір та концентрацію, потім інтерактивні книжки: із віконцями, наліпками для тренування дрібної моторики, і вже потім історії, казки, оповідання. Мій восьмирічний Міша зараз обожнює книжки про Майнкрафт. Вони зроблені у форматі коміксів. Причому, він не фанат цієї комп’ютерної гри і взагалі не гаджетозалежний. Телефон у нього для дзвінків, планшет – для перегляду відео. І я думаю, що завдячувати цьому треба саме любові до читання, адже у книжках він знаходить усі фантастичні світи, які інші діти шукають у відео-іграх. Ромчик змалечку і дотепер обожнює Віммельбухи. Це книжки з дрібними малюнками. Вони дуже круто розвивають багато якостей одночасно: концентрацію, увагу до деталей, уяву, бо кожний персонаж змальований у різних умовах і можна вигадати багато історії, а також вчиться рахувати й розрізняти кольори і форми, бо книжка містить завдання: порахувати усіх каченят, знайти усі предмети жовтого кольору, квадратної форми, тощо. Міша вже читає сам і не тільки собі, а й братику. Думаю, скоро цю навичку опанує і Ромчик й приєднається до нашого родинного читацького клубу 🙂
Нещодавно ми розповідали про міжнародний день захисту дітей.
Джерело: lady.tochka.net
