Це гниття зуба, що неухильно руйнує його. Без своєчасного лікування він може перейти в більш тяжкі форми: пульпіт, періодонтит, і зрештою може призвести до втрати зуба. Карієс починається, коли бактерії, що живуть у зубному нальоті (зазвичай стрептококи), починають перетравлювати цукор та інші вуглеводи в порожнині рота. У результаті розщеплення вуглеводів утворюються кислоти, що знижують міцність зовнішньої оболонки зуба. Інші мінеральні речовини та зубна тканина під впливом кислот розкладаються, і розвивається карієс.
Зубна емаль (щільна біла речовина, що вкриває поверхню зуба) може бути м’якою (нерівною та знебарвленою) або шорсткуватою ( через нерівномірне формування емалі). Можливе нерівномірне покриття зубів емаллю: від тонкого шару до цілковитої її відсутності. Дефекти емалі частіше зустрічаються в недоношених малят, дітей із порушенням внутрішньоутробного розвитку або тих, які часто й тяжко хворіли в ранньому віці.
Дефект дентину – субстанції, що формує основу зуба – частіше зустрічається в молочних зубах. Іноді дентин стоншується, у зуба з’являється молочний або блакитний відтінок. За відсутності кореня також можливе стоншення дентину. Хворий зуб стає рухливим і може легко випасти. Дефект дентину може бути обумовлений порушенням кальцієвого обміну.
Зміна забарвлення зубів може спостерігатися після лікування антибіотиками тетрациклінового ряду або якщо в результаті травми загинула пульпа. Зуби можуть покриватися плямами, темніти, набувати блакитного або коричневого відтінку. Бактерії, що живуть у порожнині рота, не впливають на колір зубів.
Джерело: lady.tochka.net
