Європа потребує військової трансформації: Україна демонструє шляхи до перемоги
Європейський оборонний сектор стоїть перед нагальною потребою фундаментальних змін. Україна, переживаючи гіркий досвід війни, пропонує цінні уроки щодо швидкого масштабування ефективних рішень у сфері озброєнь.
Повномасштабна війна в Україні невпинно свідчить про перехід до нової епохи ведення бойових дій. Стає очевидним, що військова потужність тепер залежить не стільки від кількості великих платформ — танків, винищувачів чи кораблів — скільки від безпілотних систем, ракетних комплексів та передових інформаційних технологій. Керівники європейських держав поступово усвідомлюють зміну парадигми ведення війни: країни ініціюють власні безпілотні програми, працюють над інтеграцією штучного інтелекту та модернізацією систем передачі даних. Однак, трансформація мусить бути значно глибшою, якщо Європа прагне забезпечити власну безпеку.
Термін “ургентна ситуація” у медицині означає стан, що вимагає негайного втручання для порятунку життя. Саме цим поняттям організатори цьогорічного Paris Air Forum описали не лише виклики авіаційної галузі, а й загалом безпекові випробування, з якими зіткнулася Європа. На заході, що зібрав понад 2000 учасників, основна увага була зосереджена не на цивільній авіації, а на військовому секторі, зокрема на безпілотних системах та засобах протиповітряної оборони.
Згідно з даними Atlas Institute for International Affairs, до 2025 року дрони становили 80% бойових втрат на українському фронті, тоді як у 2022 році цей показник сягав лише 10%. Україна щомісяця використовує близько 270 000 безпілотників, і ці цифри, ймовірно, є заниженими. FPV-дрони, ударні безпілотники для ураження цілей у тилу ворога, наземні роботизовані платформи та інші системи кардинально змінюють театр військових дій. Ці сучасні засоби є наслідком глибоких трансформацій, до яких Україна дійшла через трагічний досвід війни, тоді як країни-партнери лише починають його осмислювати.
Швидкість і масштабування: український підхід
Українські виробники оборонної продукції, які були запрошені до участі в Paris Air Forum, одностайно підкреслюють, що необхідність виживання та протистояння агресору змусила їх діяти з максимальною швидкістю. Це не хаотичні дії, а стратегічні зміни оборонного сектора. Від виникнення ідеї до запуску її у виробництво тепер може минати всього кілька місяців. Внесення змін до вже готового продукту відбувається практично в режимі реального часу та одразу тестується на полі бою. На відміну від західних промислових гігантів, які витрачають час на перевірку гіпотез, створення прототипів та очікування економічної доцільності, українці не мають такої можливості.
“У нас є багато невеликих команд, які щодня працюють над продуктом і впроваджують наші інновації приблизно за місяць, одразу тестуючи їх на полі бою”, – поділився Олександр Яковенко, засновник виробника FPV-дронів TAF Industries, під час Paris Air Forum.
Українські виробники також усвідомили важливість масштабування. Продукт має бути розроблений з урахуванням можливості швидкого нарощування виробничих потужностей. Ірина Терех, CEO та CTO компанії Fire Point, яка також була представлена на форумі, навела приклад ударного безпілотника FP-1: початкові амбіції компанії полягали у випуску 20 одиниць на місяць, тоді як зараз виробництво сягає 260 одиниць на день.
“Я вважаю, що це стало можливим завдяки тому, що масштабованість була закладена в конструкцію з першого дня. У традиційній оборонній промисловості спочатку розробляється продукт, тестується у відділі R&D, а лише потім передається у виробництво. Ми ж залучаємо промисловий дизайн з першого дня, адже немає сенсу створювати видатний продукт, якщо ви не можете його масштабувати. Принцип економічної ефективності та масштабованості – це ключова частина дизайну”, – зазначила Терех.
Економічна ефективність як пріоритет
Ірина Терех наголошує на необхідності відійти від мислення категоріями окремих продуктів (літаків, ракет, кораблів) і перейти до мислення спроможностями. Як досягти максимальної ефективності за коротший час та з мінімальними витратами? Логіка проста: шукати найефективніші, легко масштабовані та відносно недорогі рішення. Українські виробники досягли значних успіхів і в цьому напрямку: поки країни Близького Сходу використовували дорогі ракети PAC-3 вартістю в мільйони доларів для знищення недорогих іранських “шахедів”, Україна застосовувала проти цих безпілотників дрони вартістю близько 2000 доларів.
Створення екосистем та сумісність продуктів
Створення ефективного у використанні продукту неможливе без врахування реальних потреб оборонної сфери. Виробництво має бути інтегроване в цілісну екосистему інновацій, з безперервним зворотним зв’язком від військових, розумінням потенційних загроз та наявних економічних і технологічних можливостей. Українська оборонна промисловість активно рухається в цьому напрямку. Виробники тісно співпрацюють з тими, хто застосовує їхнє озброєння, для постійного вдосконалення продукції. Вітчизняні компанії прагнуть максимальної локалізації виробництва, одночасно шукаючи готові рішення, що підвищують ефективність їхньої зброї. Це підводить нас до ще одного принципу, у якому європейці поки що не досягли значного прогресу, – створення платформ, які легко інтегруються між собою, безперешкодно взаємодіють, об’єднують розвідувальні дані та підключаються до спільних систем командування та управління.
Отже, європейським країнам є чому повчитися в України. Насамперед, це розуміння глибинної трансформації логіки ведення війни. Сьогодні чисельність армії не є гарантією переваги. Натомість, швидкість реагування на виклики, впровадження інновацій, розуміння реальних потреб та потенційних загроз, пошук найбільш ефективних і масштабованих рішень дають реальний шанс на перемогу. Традиційні системи озброєнь втрачають свої переваги: вони дорогі, часто несумісні між собою, а їхнє виробництво тривале та обмежене в обсягах.
Україна стала найінноваційнішою оборонно-промисловою екосистемою в Європі. Її інженери інтегрують бойовий досвід у сфері безпілотників, радіоелектронної боротьби та високоточних ударів зі швидкістю, недосяжною для більшості традиційних виробничих циклів. Роль України потребує переосмислення: не як жертви агресії, а як світового експортера перевірених у бойових умовах оборонних технологій, критично важливих для безпеки Європи. Це також означає, що Європі вигідно інвестувати в українську оборонну промисловість. Це не лише про стримування російської агресії, а й про прагматичну можливість отримати доступ до найефективніших і найдешевших рішень наступного покоління.
Порада від Світ Захоплень:
Ця інформація є надзвичайно корисною для розуміння сучасних тенденцій у світовій оборонній промисловості. Вона демонструє, як інновації та швидке адаптування до нових реалій, народжені в умовах війни, можуть стати ключовими факторами безпеки та конкурентоспроможності. Для тих, хто цікавиться технологіями та геополітикою, це глибокий аналіз того, як Україна перетворюється з країни-жертви на центр оборонних інновацій, що може запропонувати цінні рішення для глобальної безпеки.