Всесвітній день донора крові: Як ваша допомога рятує життя в Україні
Україна приєднується до світової спільноти у відзначенні Всесвітнього дня донора крові, підкреслюючи надзвичайну важливість добровільного та регулярного донорства для порятунку людських життів. Особливо гостро потреба у донорській крові відчувається у регіонах, наближених до зони бойових дій.
Щороку 14 червня світ відзначає Всесвітній день донора крові. Цю дату було започатковано Організацією Об’єднаних Націй у 2005 році, і вона обрана невипадково. Саме цього дня у 1868 році народився видатний австрійський лікар-імунолог Карл Ландштайнер, чиї дослідження дозволили відкрити групи крові та врятувати мільйони життів. Цю інформацію також підтверджує видання УНН.
Історія вибору дати: 14 червня
Ця знакова подія, Всесвітній день донора крові, відзначається 14 червня для вшанування пам’яті Карла Ландштайнера, лауреата Нобелівської премії 1930 року. Його фундаментальне відкриття груп крові людини стало революційним кроком у медицині, забезпечивши можливість безпечного переливання крові.
Мета цього дня — привернути увагу суспільства до критичної потреби в безпечній донорській крові та її компонентах, а також висловити глибоку вдячність донорам за їхню безцінну допомогу та самовідданість.
Донорство крові в Україні: виклики та реалії
Ірина Славінська, СЕО Всеукраїнської асоціації розвитку донорства крові “Донор.ЮА”, у коментарі УНН зазначає, що проблеми із залученням донорів крові характерні для всіх країн. Розвинені держави успішно долають цю перешкоду завдяки значним інвестиціям у комунікаційні кампанії та розвиток самого донорського руху.
На жаль, в Україні дефіцит донорської крові історично вирішувався силами самих пацієнтів, їхніх близьких та друзів. Система забезпечення кров’ю роками функціонувала на рівні, значно нижчому за рекомендовані міжнародні стандарти, ще до повномасштабного вторгнення. З початком війни потреба в донорській крові зросла щонайменше на 60%, хоча щоденні потреби онкологічних, хірургічних, акушерських та багатьох інших відділень залишаються незмінними, незалежно від ситуації на фронті.
– наголошує Славінська.
Окрім кількості потенційних донорів, ключовою проблемою є відсутність регулярності. Більшість українців здає кров епізодично, тоді як стабільність системи залежить від тих, хто повертається до донорства знову і знову.
Найбільший дефіцит крові: прифронтові регіони
Ірина Славінська пояснює, що потреба в донорській крові не є сталою і варіюється щотижня, залежно від навантаження на медичні заклади та регіональну специфіку. Найбільш гостро дефіцит відчувається в областях, що межують із зоною бойових дій, а також у медичних центрах, куди евакуюють поранених військових.
Наша діяльність спрямована на формування стабільної бази регулярних донорів по всій Україні, аби система не залежала від тимчасової активності в окремих містах. Потреби в крові залежать від ситуації в конкретних лікарнях та регіонах, але традиційно найвищими вони є у прифронтових зонах та великих госпіталях, які приймають найбільше пацієнтів.
– додає Славінська.
Міф про “достатню кількість” поширених груп крові
Особливо затребуваною та універсальною є перша група крові з негативним резус-фактором (0(I) Rh−), яка може бути використана в екстрених випадках для будь-якого пацієнта. Проте, потреба в конкретних групах крові постійно змінюється.
Саме тому ми закликаємо здавати кров незалежно від вашої групи чи резус-фактора – донорській системі потрібні всі варіанти. Поширення вашої групи крові не означає, що її у нас в достатку – це помилка.
– наголошує Славінська.
Кількість донорів крові в Україні: стан справ
Наразі в Україні відсутній єдиний державний реєстр донорів, який би дозволяв точно відстежувати кількість активних донорів по всій країні. Натомість, впровадження цифрової системи “єКров” має на меті забезпечити повний контроль над обігом крові від донора до пацієнта, а також підвищити якість, безпеку та доступність її компонентів. Міністерство охорони здоров’я України активно працює над цим проєктом з 2023 року.
Для забезпечення стабільної роботи системи крові Україні потрібно близько 1 мільйона регулярних донорів. Саме на збільшенні цієї кількості ми зосереджуємо свої зусилля. Станом на червень 2026 року, на платформі ДонорUA зареєстровано понад 220 000 донорів – це активна спільнота, яка отримує сповіщення про планові донації, має можливість записуватися на події та оперативно реагувати на потреби пацієнтів.
– додає Славінська.
Виклик: нерівномірні сплески донорської активності
Співзасновниця ГО підкреслює, що динаміка донорства крові в Україні залишається нестабільною. Гучні події, надзвичайні ситуації та інформаційні приводи часто спричиняють тимчасові сплески активності, за якими настає спад. Ця “хвильовість” є одним із головних викликів для системи крові, адже вона значно ускладнює планування запасів.
Тому один із ключових меседжів наших кампаній – “Донорство – це база”. Ми прагнемо зробити донорство такою ж усталеною частиною відповідальної громадянської позиції, як волонтерство чи благодійність. Всесвітній день донора крові – чудова нагода привернути увагу до цієї теми, але система крові потребує постійної підтримки, а не лише уваги в певні дати. Саме на цьому ми наголошуємо в нашому всеукраїнському флешмобі “Донорство – це база”: важливо не просто здати кров один раз, а робити це регулярно.
– наголошує Славінська.
Як стати донором
Донором крові може стати громадянин або громадянка України, а також іноземець чи іноземка, що має посвідку на постійне проживання в Україні, віком від 18 років та вагою понад 50 кг.
Перед кожною процедурою донації потенційний донор проходить медичний огляд на місці, де визначається його група крові та оцінюється загальний стан здоров’я (вимірюється тиск, рівень гемоглобіну). Лікар приймає рішення щодо допуску до донації, враховуючи наявність можливих протипоказань.
Існують абсолютні та тимчасові протипоказання. До абсолютних належать ВІЛ-інфекція, вірусні гепатити, туберкульоз, онкологічні захворювання, хвороби крові та низка інших серйозних хронічних станів. Тимчасові протипоказання можуть включати нещодавно перенесену застуду, певні щеплення, татуювання або стоматологічні втручання, після яких необхідно почекати визначений термін. Повний перелік протипоказань затверджений Міністерством охорони здоров’я України.
– додає Славінська.
Найпростіший спосіб розпочати – зареєструватися на платформі ДонорUA, обрати зручну дату та місце для донації у вашому місті, а також отримувати сповіщення про актуальні потреби в крові.
Порада від Світ Захоплень:
Ця новина є надзвичайно важливою для кожного українця. Всесвітній день донора крові – це не просто дата в календарі, а нагода усвідомити, наскільки цінною є ваша кров для порятунку життів, особливо в умовах війни. Регулярне донорство – це прямий внесок у зміцнення безпеки та медичної стійкості нашої країни. Дізнайтеся про найближчі пункти здачі крові або зареєструйтеся на платформі ДонорUA, щоб стати частиною спільноти, яка рятує життя.