Шок, відчай, розгубленість: як соцпрацівниця з Кропивницького допомагає ВІЛ-позитивним упоратися з негативними емоціями

Соціальна працівниця проекту USAIDHealthLink «Прискорення сталої відповіді епідемії ВІЛ/СНІД на Кіровоградщині» у Добровеличківському районі Анна Мельниченко зі школи  мріяла допомагати людям.

Щодня вона рухалася в цьому напрямку і зараз під її соціальним супроводом – ВІЛ-позитивні люди.

За освітою Анна психолог, закінчила Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені В. Винниченка. Одразу працювала за своєю сферою  соціальній службі для сім’ї, дітей та молоді Добровеличківського району. Допомагала сім’ям, які мають проблеми з алкоголем, наркотиками, ведуть аморальний спосіб життя. Проте згодом заклад закрили – Анна з іншими спеціалістами потрапили під скорочення. З цього моменту її діяльність нерозривно пов’язана із БО «100 відсотків життя. Кропивницький». 

“Я знала про цю благодійну організацію, адже на той момент уже допомагала людям з ВІЛ-позитивним статусом. Коли дізналася про можливість бути корисною людям, якими опікуються в БО «100 відсотків життя. Кропивницький», поїхала на співбесіду. Так я долучилася до команди, яка рятує життя. Отримала підтримку колег. Глибше відчула своє призначення у житті. Мені допомагали медичні працівники Добровеличківської районної лікарні, соціальні працівники з досвідом у благодійній організації. Якщо я чогось не знала, не боялася запитати поради. Наразі я долучаюся до онлайн-курсів та читаю тематичні статті”, – розповідає 23-річна Анна Мельниченко.

У своїй діяльності соціальна працівниця вважає, що головне, почути кожного клієнта. Адже реакція на ВІЛ-позитивний статус різна – шок, відчай, розгубленість. Головне – підтримати їх на цьому етапі, надати той максимум інформації, який людина може сприйняти. Не завантажувати одразу новими термінами чи поясненнями, а все робити поступово під час подальших консультацій.

За підсумками 2020 року серед соціальних працівників, які працюють у проекті HealthLink, саме в Ані були найскладніші клієнти, вивести яких із певної залежності задля лікування ВІЛ – завдання непросте.

“Здебільшого мої клієнти з неблагополучних сімей, де вживають алкоголь. Тут інші цінності – випити. Для мене важливо розібратися у кожному випадку, щоб зрозуміти причину вживання алкоголю і допомогти. Я також розповідаю, де можна пройти лікування, щоб вийти із залежності, – каже фахівчиня.

Анна розповідає про свою клієнтку, яка працює у сфері торгівлі. Коли її раптово підвело здоров’я і вона  почала обстежуватися, здала тест на ВІЛ, почула позитивну відповідь. Далі їй діагностували туберкульоз. Жінка до останнього не вірила в це. Та після консультацій соціального працівника зрозуміла важливість лікування. Ця історія приклад того, що ВІЛ-інфекцію також діагностують у продавців, медичних працівників, педагогів, інженерів, водіїв, кухарів.

Аня знаходить різні підходи до своїх клієнтів, рятуючи їхні життя. Навіть, дарує квіти у горщечках, щоб клієнти за ними доглядали і відчували свою відповідальність. До слова, хобі Ані – вирощування домашніх квітів (у її колекції понад 60 видів) та створення букетів із квіток, що вирощує на грядці.

Вікторія Семененко

Джерело: zpu.kr.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *