Рак — не кінець: у всесвітній день проти раку медики пояснюють важливі факти про хворобу.

4 лютого відзначається Міжнародний день проти раку. Медики акцентують увагу на значущості попередження хвороби, своєчасної діагностики та спростовують помилкові уявлення про онкологічні хвороби.

Онкологія - не вирок: у всесвітній день боротьби проти раку лікарі нагадують, що варто знати про недугу кожному

Щороку, 4 лютого у світі  відзначається Всесвітній день боротьби проти раку. Його завдання – посилити інформованість про онкологічні недуги, підкреслити важливість профілактичних заходів та своєчасного виявлення, а також, щоб надати підтримку людям, які мають цей діагноз. Більш докладно про онкологічні хвороби, підходи до своєчасного виявлення і про те, як убезпечити себе, розповіли журналістці УНН лікар-онколог Андрій Гардашніков і заступник директора з хірургічної допомоги КНП КМКОЦ, доктор медичних наук, професор Дмитро Осинський.

Як з’являється рак

Наш організм складається з мільярдів клітин, що утворюють тканини. Кожна клітина має ядро з генами, розташованими на хромосомах. Саме гени вказують клітині, коли їй рости, функціонувати, ділитися і гинути. Зазвичай клітини дотримуються цих інструкцій, і ми залишаємося здоровими.

Проте, коли відбуваються раптові зміни в молекулі ДНК або вона пошкоджується, це називається мутацією. Якщо з’являється ушкодження ділянки важливого гену, то це викликає мутацію цього гену. Змінені гени не діють належним чином, оскільки вказівки в їх ДНК стають незрозумілими. Це може привести до того, що клітини, які повинні відпочивати, починають активно розмножуватися, а їх число – неконтрольовано збільшуватися. Такі атипові змінені клітини, зовсім відмінні від нормальних, формують ракову пухлину, пояснює  центр громадського здоров’я МОЗ України.

Показники захворюваності

Згідно з даними Національного канцер-реєстру, в Україні кожного року виявляють понад 100 000 випадків захворювання на злоякісні утворення. 

Найбільш частими злоякісними утвореннями у жінок є молочна залоза (22.2%), тіло матки (10.1%), в той час як у чоловіків передміхурова залоза (14.9%), трахея, бронхи, легеня (13.3%), 

Крім того, З 1 січня 2025 року в Україні, працює наказ МОЗ про порядок скринінгу і ранньої діагностики раку молочної залози, раку шийки матки та колоректального раку, а також спостереження за станом здоров’я пацієнтів з груп ризику. 

Своєчасна діагностика, або що необхідно знати про рак кожному

В суспільстві досі поширена думка, що рання діагностика онкології – це перелік обстежень, які потрібно проходити “на всякий випадок”. Однак медична логіка діє по-іншому: рак – це не одна хвороба, а велика група різних захворювань, кожне з яких має свої фактори ризику і способи виявлення, зазначає лікар-онколог Андрій Гардашніков.

Слово “рак” – це дуже широке поняття. Не існує і не може існувати одного аналізу або одного обстеження, яке б показало, що у людини немає жодного онкологічного захворювання. Це десятки різних хвороб, і підхід до діагностики кожної з них різний. Саме тому не існує універсального обстеження “на рак

– роз’яснює лікар.

Головною особою в питаннях профілактики та раннього виявлення онкології лікар називає сімейного лікаря. Саме він оцінює вік, спосіб життя, спадковість і наявні чинники ризику і визначає, чи потрібні людині скринінгові обстеження.

Варто не самостійно призначати собі аналізи, а звертатися до сімейного лікаря. Він працює за затвердженими програмами скринінгу і може визначити, які обстеження корисні саме для цієї людини, а які ні. Скринінги існують не “від раку взагалі”, а для конкретних онкологічних захворювань і конкретних груп ризику

– підкреслює лікар.

Разом з тим є так звані візуальні або доступні для самостійного спостереження форми раку. Саме увага до власного тіла може стати початковим кроком до своєчасної діагностики.

Є форми раку, які людина може запідозрити самостійно. Наприклад, рак молочної залози часто виявляють завдяки самообстеженню, коли жінка помічає ущільнення. Те ж саме і з раком шкіри – зміни родимок, поява новоутворень. Але навіть у таких випадках остаточний діагноз може встановити лише лікар після повноцінного обстеження

– пояснює онколог.

Окрема проблема – страх перед самим діагнозом. За словами Андрія Гардашнікова, саме психологічний бар’єр часто стає причиною пізнього звернення, коли хвороба вже перебуває на запущеній стадії.

Люди бояться не стільки хвороби, скільки слова “рак”. Вони відкладають візит до лікаря, бо думають, що якщо не знати, то ніби й проблеми немає. Але онкологія – це не вирок. Багато форм раку на ранніх стадіях успішно лікуються або переходять у контрольований стан

– підкреслює Андрій Гардашніков.

“Для людей залишається емоційно травматичним рак, ця хвороба лякає навіть самою своєю назвою. Незважаючи на те, що не можна стверджувати, що онкологічні хвороби є однозначним вироком. І незважаючи на те, що існує безліч інших хвороб, які можуть мати не менші ризики. Більше того, ми можемо стверджувати, що всі люди – різні. І чимало прикладів є успішного лікування раку.”

Важливою особливістю онкологічних захворювань є й те, що на початкових стадіях більшість з них не викликають жодних симптомів. Саме тому люди часто не здогадуються про хворобу, поки вона не починає розвиватися.

На початкових стадіях рак у більшості випадків ніяк себе не проявляє. Дуже часто лікарі виявляють онкологічні хвороби на початкових стадіях випадково – під час обстежень, які проводили з зовсім інших причин. Це одна з причин, чому не потрібно чекати симптомів, а потрібно займатися профілактикою

– зазначає Андрій Гардашніков.

Окрім обстежень, важливу роль відіграють фактори ризику, багато з яких залежать від способу життя, говорить заступник директора з хірургічної допомоги КНП КМКОЦ, доктор медичних наук, професор Дмитро  Осинський. Серед найпоширеніших: куріння, вживання алкоголю, надмірна вага, малорухливість, інфекції, вплив ультрафіолету, тривалий стрес і незбалансоване харчування. Частину з них людина може контролювати самостійно.

Людина реально може вплинути на багато факторів ризику: контролювати вагу, не курити, не вживати алкоголь, змінити підхід до харчування, більше рухатися, пройти вакцинацію від вірусу папіломи людини та гепатитів. Також важливо обмежувати вплив стресу і шукати позитивні емоції

– роз’яснює професор.

Лікар наголошує, що очікувати планового огляду слід не завжди. Існують симптоми, за появи яких необхідно негайно звернутися до спеціаліста, навіть якщо нещодавно людина проходила обстеження. Йдеться про загальні зміни стану здоров’я, які можуть сигналізувати про серйозні проблеми.

Треба звертати увагу на немотивовану постійну слабкість, тривалу анемію, кров’янисті виділення з піхви або під час дефекації, нудоту, відсутність апетиту, різке зменшення маси тіла, а також травмування родимки чи зміну її форми або кольору. У таких випадках краще звернутися до лікаря відразу і не чекати наступного профогляд

– наголошує Дмитро Осинський.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *