Сьогодні вінілові платівки переживають своє друге народження, приваблюючи меломанів та поціновувачів теплого звучання. Щоб повністю зануритися в цей світ і придбати якісну техніку, важливо розуміти будову вінілового програвача.
Як виникає звук?
В основі програвача — важкий диск, що приводиться в рух ремінним приводом від електродвигуна. На диск встановлюється вінілова платівка, а голка, закріплена на картриджі, зчитує звук з її канавок, передаючи його далі.
Ключовим елементом є тонарм — рухомий важіль, що утримує картридж із голкою. Його завдання — точно вести голку по канавці від краю платівки до центру. Для ідеального зчитування звуку важливо правильно налаштувати силу притиску голки та антискейтинг (механізм компенсації бічної сили). Збалансований тонарм забезпечує широку звукову сцену, максимальну деталізацію та неперевершену якість звуку.
Що таке картридж програвача?
Картридж — це чутливий електромеханічний пристрій, що перетворює рух голки на електричний сигнал. Найпоширеніші MM-картриджі (Magnetic) є доступнішими та простішими в налаштуванні. MC-картриджі (Moving Coil) вважаються дорожчим рішенням і можуть забезпечувати більш детальне зчитування.
Коли голка рухається канавкою платівки, картридж перетворює ці коливання на слабкий електричний сигнал. Через кабель із роз’ємом RCA він передається до фонокоректора.
Навіщо потрібен фонокоректор?
Сигнал від картриджа занадто слабкий для прямого підключення до звичайної акустики. Фонокоректор підсилює його та виконує частотну корекцію за стандартом RIAA. Його дві основні функції:
- Підсилення слабкого сигналу.
- Частотна корекція за стандартом RIAA, яка компенсує особливості запису звуку на вініл і робить його максимально точним порівняно з оригіналом.
Без фонокоректора звук був би спотвореним і надзвичайно тихим. Лише після спеціальної обробки сигнал надходить до підсилювача, а потім — до колонок, перетворюючись на музику, яку ми чуємо.
Sourse: abcnews.go.com