Міжнародна група дослідників виявила методи, за допомогою яких гени стійкості до антибіотиків передаються між бактеріями.
За останні 70 років застосування антибіотиків у медицині та ветеринарії неухильно розширювалося, що призвело до значного росту резистентних мікроорганізмів. Особливо фахівців турбує той факт, що багато які мікроорганізми стійкі не до одного антибіотика, а до цілого ряду різних речовин. За словами одного з авторів дослідження, керівника дослідницького відділу порівняльного аналізу мікробіомів в Центрі Гельмгольца (Мюнхен), професора Майкла Шлотера (Michael Schloter), це створює певні проблеми при лікуванні інфекційних захворювань, тому вчені мають намір виявити ті механізми, які відповідальні за розвиток цієї стійкості. Відповідна стаття опублікована в журналі Microbiome, інформує Ukr.Media.
З цією метою він і його команда спільно з ученими з Університету Копенгагена, якими керував Жизл Вестергаард (Gisle Vestergaard), досліджували рибу, вирощену в умовах аквакультури, тобто навмисно розведену в природних та штучних водоймах, а також на спеціально створених морських плантаціях. Зокрема, вони вивчали Piaractus mesopotamicus – південноамериканський вид, відомий як риба паку, який часто вирощується в аквакультурі. Риба отримувала антибіотик флорфенікол (florfenicol) в їжу протягом 34 днів. За цей час та після періоду застосування дослідники брали зразки з травного тракту риби і шукали відповідні генетичні зміни в кишкових бактерій.
«Як і очікувалося, введення антибіотика викликало збільшення генів, відповідальних за стійкість до цього антибіотика. Ми були здивовані різними виявленими механізмами, за допомогою яких гени стійкості до антибіотиків поширюються серед кишкових бактерій риб. Це говорить про те, що бактерії також обмінюються резистентністю через віруси і транспозони», – пояснює провідний автор статті Йоган Себастьян Санс Медіна (Johan Sebastian Sáenz Medina).
Подальші метагеномні дослідження підтвердили, що ці мобільні генетичні елементи викликають швидкий розподіл генів стійкості серед геномів різних організмів. Досі ж вважалося, що тільки плазміди в основному відповідальні за обмін генами стійкості.
«Виявлення того, що резистентність широко передається між бактеріями і без участі плазмід, дійсно дивно. Грунтуючись на цьому спостереженні, необхідно переглянути і модифікувати відповідні моделі розповсюдження. Крім того, наші дані, безумовно, змушують задуматися, якою мірою слід продовжувати використовувати антибіотики в зростаючому світі аквакультур і чи слід взагалі», – говорить Шлотер.
Джерело: ukr.media
