Як ми звикли діяти: заболіло вухо — йдемо до ЛОРа, заболіло око — йдемо до окуліста. Хоча зараз, майже як там, інформує Ukr.Media.
Система охорони здоров'я в Нідерландах побудована по-іншому: спочатку ви йдете до хаусарта (це як у нас сімейний лікар) і описуєте свої проблеми зі здоров'ям. Тільки хаусарт може вирішувати — направити вас до спеціаліста чи ні. Це виступає, так би мовити вахтером або "гейткіпером", який буде вирішуючи, чи потрібен вам прийом вузького спеціаліста, захищаючи інтереси страхової компанії (контроль за витратами є частиною будь-якої системи) та сприяючи зниженню навантаження на лікарні.
Наші, що переїхали до Нідерландів, вперше зіткнувшись з голландською медициною, часто починають поводитися передбачувано для голландського лікаря. Деякі місцеві лікарі переконані: люди з країн СНД схильні до перебільшення своїх проблем і обожнюють лікуватися. Доказом тому — нескінченні обговорення на форумах і в групах тем "Лікар ігнорує мої проблеми і я не можу довести, що вони є". Є, звичайно, і такі, хто вигадує собі всілякі недуги. Але наші жінки часто вже знають свій діагноз перед походом до лікаря, попередньо погугливши в інтернеті симптоми або прочитавши медичну енциклопедію.
Одна жінка на форумі скаржиться, що у неї ендометріоз, а хаусарт каже — це дурниця, дочекайся клімаксу — все розсмокчеться. Жінці 40 років!
В деяких легких випадках або за певних умов, дійсно, симптоми ендометріозу можуть зменшуватися після клімаксу, але це не означає, що його не лікують у жінок репродуктивного віку. Хоча можливо і жінка щось не зрозуміла через певні культурні відмінності в комунікації.
Інша поскаржилася лікарю, що у неї шийний остеохондроз, тому у неї сильні головні болі. Хаусарт сказав, що такої хвороби немає в Голландії. Порадив тривалі прогулянки, більше відпочивати, ну а якщо болі заважають — парацетамол.
Термін "остеохондроз" у нашій країні часто використовується як пояснення багатьох проблем зі спиною та шиєю, включно з головними болями. У західній медицині діагностичний підхід до болю в шиї та головного болю може бути більш диференційованим, зосереджуючись на м'язовій напрузі, грижах (якщо є), поставі, типі головного болю тощо, а не на загальному "остеохондрозі" як діагнозі, що вимагає специфічного лікування.
Ймовірно, лікар мав на увазі, що таке формулювання діагнозу або такий підхід до лікування не є стандартним, або що симптоми пацієнтки не вказують саме на ту проблему, яку вона називає "остеохондрозом" і яка, на її думку, вимагає певних обстежень/лікування. Це класичний приклад культурної/термінологічної розбіжності.
Отже, існують значні відмінності між системами охорони здоров'я та культурними підходами, які можуть призводити до непорозумінь.
Джерело: ukr.media
