Фото до статті
Перегляди: 1 044
Зміст:
Toggle
- Як усе почалося
- «Петля сорому»
- Складне розлучення
- Звільнитися від аб’юзу можливо!
- Російська агресія — на всіх рівнях
- Психологічна практика
Як усе почалося
У 25 років я опинилася в аб’юзивному шлюбі. Мій колишній чоловік був з росії, тому з самого початку стосунків ми жили в різних країнах (навіть після офіційного одруження). Я, мабуть, підсвідомо, довго відтягувала переїзд.
У наших стосунках було багато контролю та обмежень з його боку. Коли ми були не разом, він максимально мене контролював через дзвінки та повідомлення, вимагав звітів, з ким і де я перебуваю. Йому часто здавалося, що я можу йому зрадити. І мені доводилося щоразу вгамовувати його страхи.
За два роки таких стосунків я повністю забула про власні мрії та цілі — у мене на них просто не залишалося енергії.
Він багато вимагав від мене. Переконував, що я неправильно запам’ятовую події та спотворюю його слова й вчинки. Моє тіло та психіка почали втомлюватися, і в якийсь момент я зрозуміла, що ніби втрачаю розум. Це було емоційне та психологічне насильство, газлайтинг.
«Петля сорому»
Протягом усього шлюбу мене постійно переслідувало відчуття сорому. Здавалося, що я не можу говорити про свої проблеми з оточуючими, адже звинуватять у всьому мене. А ще — агресивно наполягатимуть на тому, що потрібно негайно виходити з цих стосунків.
Я боялася такої реакції. Тепер я розумію, що це була «петля сорому» — часте явище у людей, хто перебуває у співзалежних відносинах, у тому числі аб’юзивних.
Складне розлучення
Коли я зрозуміла, що внутрішньо готова до розмови про розлучення і хочу нарешті покласти цьому край, я приїхала до нього. І тоді вперше побачила не просто психологічний тиск, а й легку фізичну агресію: він сильно зіпсував документи, щоб я не змогла повернутися до Києва. Саме тоді я відчула, що він може бути справді небезпечним.
На щастя, додому я все ж повернулася, але через кілька місяців мені все одно довелося поїхати до його міста, щоб документально оформити наше розлучення. Я повідомила чоловікові про дату свого приїзду, і це стало моєю помилкою.
На жаль, аб’юзери не схильні просто так відпускати від себе свою жертву, тому він підготував план помсти.
Під час нашої останньої зустрічі я зазнала фізичної агресії. Це були побої середнього та легкого ступеня тяжкості. Я звернулася до поліції, найняла адвокатку, але в росії дуже складно з розглядом таких справ, особливо враховуючи, що на той час ми були формально ще чоловіком та дружиною. А скільки таких «сімейних» справ навіть не виноситься на розгляд?
Звільнитися від аб’юзу можливо!
Після останньої зустрічі з колишнім чоловіком я, нарешті, побачила, у якій нездоровій площині він розкрився. Він просто вигадав у своїй голові якусь власну картину реальності щодо мене і йому потрібно було якось виправдати своє насильство. Вважав мене дуже поганою дружиною, звинувачував у вигаданих зрадах і за це «карав».
На щастя, я вчасно усвідомила свою проблему — наскільки була вразливою поруч із ним. Мені потрібно було все це ретельно пропрацювати, щоб більше ніколи не потрапити в такі стосунки.
Коли я почала свідомо виходити з цих стосунків, дуже допомогло ведення щоденника. Так я могла звірятися з реальністю: що справді було з його боку, які вчинки повторювалися. Мені потрібно було все це фіксувати та переводити в більш усвідомлений стан.
Дякувати Богу, я з цього всього вибралася, хоч було дуже складно. Я знаю це не лише з власного досвіду, а й з багатьох чужих історій, оскільки докладно вивчала цю тему. На жаль, не кожна жінка може пройти цей шлях з тих чи інших причин. Мабуть, саме тому я й хочу поділитися саме такою історією — щоб довести, що це можливо!
Російська агресія — на всіх рівнях
Коли почалося російське вторгнення в Україну, я пройшла всю цю історію з агресією заново — вона наче переплелася з моїм особистим життям. Всю палітру емоцій, яку в перші місяці війни відчував народ України, я вже проживала зі своїм колишнім чоловіком.
Було морально складно відпустити весь той біль, але я не хотіла бути заручницею цих своїх негативних агресивних почуттів. Я дуже довго їх опрацьовувала, проживала, тобто я від них не зачинялася. Зараз я розумію, що це був дуже цінний для мене урок. Він важко мені дістався, але я з цього всього справді вийшла в новій якості та новій силі. І нехай якась вразлива частинка мене просто померла, я змогла перетворити цей досвід на силу, на новий ресурс.
Психологічна практика
Такий складний досвід спонукав мене піти в особисту терапію і глибоко в усьому розібратися. Що було не так, чому я застрягла в цих стосунках? Чим вони мене не влаштовували? Це був той шлях, який я пройшла разом із психотерапевтом.
Окрема історія — це те, як після пережитого я почала реалізовуватися як психолог. Коли в мене з’явилася чітка опора на себе, відчуття власної сили, я зрозуміла, що можу допомагати іншим. На основі свого досвіду, знань, незламності я можу показати, що позитивні зміни можливі у житті кожної, якщо вона цього реально захоче.
Непростий шлях виходу з аб’юзу завжди вартий того результату, який ви отримаєте. Кожна жінка чи дівчина, яка стикається з подібним, може стати щасливою у своєму «завтра». Я втратила себе в тому шлюбі, але дуже щаслива, що змогла себе повернути. Це найдорожчий подарунок, який я колись собі робила. І я хочу, щоб кожна жінка, яка опиняється в схожій ситуації, знала: вона також може зробити собі такий подарунок.
Facebook Messenger Telegram PinterestTwitter/X Threads Viber
Залишити коментар
Cancel Reply
Ваш коментар
Як вас звати (Обов'язково)
Електронна пошта (Обов'язково)
Зберегти моє ім’я, e-mail, та адресу сайту в цьому браузері для моїх подальших коментарів.
Завантаження капчі…
« Попередня публікація7 способів зробити вашу квартиру затишнішою цієї зими Наступна публікація »Швидко і смачно: фантастичні торти без випічки (відеорецепти) Пошук
Наш FaceBook
Наш Instagram
Наш YouTube
Наш Pinterest
Sourse: abcnews.go.com