Двоє близнюків, Сашко і Поліна, учили уроки в одній кімнаті. При цьому Сашко щось невдоволено бурмотів собі під ніс, а Поліна наспівувала пісеньку. Сашко виглядав сердито, а Поліна – радісно. Вивчивши уроки, Сашко відразу ж утік на вулицю, а Поліна залишилася у своїй кімнаті, щоб почитати книгу.
Діти займалися одним і тим же, але ставилися до своєї роботи по-різному. Дивно, чи не так?
Спробуймо з’ясувати, що мотивує вашу дитину і що саме для розвитку мотивації в дітей можуть зробити батьки.
Зовнішня і внутрішня мотивація
Повернімося до ситуації з дітьми. Мама завжди говорила Поліні, що та повинна добре вчитися, аби у майбутньому стати дослідницею, і дівчинка докладала до цього зусиль. Сашко ж мріяв стати футболістом і ненавидів уроки. Усе, чого він прагнув, – якомога швидше виконати домашнє завдання й побігти до друзів грати у футбол.
Мотивація – це те, що змушує людину діяти певним чином або повторювати ті чи інші моделі поведінки. Мотивація може бути зовнішньою і внутрішньою.
Внутрішня мотивація – це внутрішнє прагнення особи до досягнення цілей. Внутрішня мотивація може стати запорукою успіху в кар'єрі, взаєминах або просто переживання приємних емоцій (наприклад, радості або спокою). Люди, які за своєю природою мотивовані, постійно прагнуть розвитку, шукають нові шляхи самовдосконалення. Внутрішньо вмотивованій дитині (у щойно розглянутому випадку – Поліні) не потрібно розповідати, що робити, як поводитися, аби досягти мети.
Але якщо дитина не мотивована (наприклад, як Сашко), вона потребує постійних нагадувань і зовнішньої мотивації для виконання роботи. Зовнішня мотивація викликана зовнішніми чинниками. Ними можуть бути, скажімо, гроші, влада чи слава. Для дитини зовнішньою мотивацією виступають дозвіл переглянути телевізор, обіцянка купити морозиво, іграшку тощо.
Як мотивувати дитину? Досить просто бути обізнаним щодо її вподобань й антипатій. На основі цього ви зможете краще її мотивувати.
Зовнішня мотивація стане в нагоді, щоб змусити дитину діяти у бажаний для вас спосіб. Але саме внутрішня мотивація допомагає їй досягати успіху в житті, створювати здорові взаємини і ставати кращою. Зовнішні мотиватори роблять людину залежною. Коли зникає винагорода, людина припиняє демонструвати певну поведінку. Як же змусити дитину робити щось без заохочень?
Прості способи мотивувати дитину
Як дізнатися, що мотивує дитину? Досить просто: потрібно зрозуміти її як особистість. Сприймайте дитину як людину зі тими чи іншими пристрастями, смаками та уподобаннями. Дізнайтеся, які сфери або предмети її цікавлять.
Коли людині щось подобається, вона намагається це отримати, докладаючи певних зусиль. Те ж саме відбувається і з вашою дитиною. Знаючи, чого вона хоче, ви розумітимете, як її мотивувати.
Отже, що ж мотивує дитину?
- мета;
- подолання труднощів, змагання;
- нові навички;
- вказівки;
- заохочення;
- підтримка.
Не плутайте заохочення з підкупом. Ви можете запропонувати дитині морозиво або шоколад в обмін на бажану дію; позбавити її певних привілеїв, якщо вона відмовляється щось робити. Утім, перш ніж починати діяти, поставте собі декілька запитань:
- чи спрацює метод, який я планую використати?
- як довго я зможу використовувати зовнішню мотивацію відносно дитини?
- що станеться, коли припинити мотивувати дитину?
Зовнішня мотивація згодом зникає. Тому вам потрібно зосередитися на розвитку в дитини внутрішньої мотивації. Далі розгляньмо, як цього можна досягти.
1. Встановлюйте цілі
Найпростіший спосіб мотивувати дитину – визначати перед нею цілі. Цілі дають дитині перспективу й напрям, які спрощують виконання завдання. Цілі можуть бути простими: вчасно лягати спати, аби вранці не спізнитися в школу, вчасно вчити уроки, щоб мати час погратися тощо. Цілі можуть бути й довгостроковими, здатними привести дитину до успіху в кар'єрі або взаєминах (така стратегія особливо ефективна для підлітків). Пам'ятайте, що жодна мета не є кінцевою. Її варто розглядати як черговий крок до більш високого рівня.
2. Плануйте
Коли людина знає напрям руху та дій, це означає, що вона має план. Останній полегшує досягнення мети. Планування мотивує вашу дитину досягати поставлених цілей, оскільки дає напрям руху і забезпечує управління діями на кожному етапі досягнення мети. Допоможіть дитині спланувати досягнення цікавої для неї мети, ураховуючи всі кроки й деталі цього процесу.
3. Заохочуйте
Заохочення – напевно, найпоширеніший спосіб мотивації. Для дитини в ролі заохочення можна використовувати щось просте: наприклад, дозволити їй дивитися телевізор, придбати морозиво або іграшку. Але, як ми зауважували раніше, не варто перетворювати заохочення на підкуп: заохочення рано чи пізно зникне, а з ним і бажана поведінка дитини. Заохочення спрацьовує в окремих ситуаціях, але воно не допоможе при формуванні характеру й життєвих цінностей.
Досить значущим заохоченням може бути додатковий час, що його дитина проведе з батьками (наприклад, сімейна прогулянка у вихідний день). Іноді задоволення від виконання чогось приємного саме по собі може виступити в ролі заохочення. Після виконання роботи запитайте дитину, як вона почувається. Так ви дасте їй зрозуміти, що винагорода не завжди має бути матеріальною.
Наприклад, опановуючи їзду на велосипеді, дитина, відчуваючи азарт, намагатиметься приділяти цьому більше часу. Усвідомлення, що це заняття їй добре вдається, саме по собі є для неї найліпшою винагородою.
4. Пояснюйте
Бесідуючи з дитиною, важливо пояснювати їй, чому розумно чинити саме так, а не інакше. Діти допитливі й хочуть отримати відповіді на всі питання.
Наприклад, коли дитина запитує, навіщо їй прибирати у своїй кімнаті, поясніть, що завдяки цьому її кімната виглядатиме чистою й охайною і її друзі захочуть прийти до неї в гості погратися.
Іноді може знадобитися більш докладне пояснення, аби дитина усвідомила важливість тих чи інших дій. Якщо ваш підліток скаржиться, що йому набридло прибирати кімнату, скажіть: «Добре, зараз відпочинь, а потім можеш продовжити прибирання». Так ви виявите свою увагу до потреб дитини і водночас підкреслите важливість прибирання.
5. Надихайте
Незалежно від того, що ви розповідаєте дитині, вона помічатиме, як чините саме ви. Подавайте дитині позитивний приклад, надихаючи її на гідні вчинки. Логіка проста: якщо ви прагнете, щоб дитина добре поводилася, добре вчилася в школі, була відповідальною, позитивною, поважала інших людей, покажіть їй на власному прикладі, як це зробити.
Пояснюючи дитині, як важливо бути відповідальною й чесною, скажіть, що саме ви маєте на увазі під цими словами, а також продемонструйте позитивний приклад. Якщо ви хочете, щоб дитина була ввічливою, не забувайте й самі говорити «дякую» й «будь ласка», навіть якщо дитини немає поруч.
6. Підбадьорюйте
Вашій дитині годі геть в усьому бути успішною. Невдачі можуть її демотивувати. Ваша підтримка допоможе їй виявляти наполегливість при досягненні її цілей, незважаючи на труднощі. Підтримка – це одна із форм позитивного підкріплення, адже вона бере до уваги старання дитини.
Підбадьорюючи дитину, говоріть про конкретні речі. Не заохочуйте її робити те, у чому вона вже має успіхи. Мотивуйте її зробити ще раз те, у чому вона раніше зазнала невдачі. У результаті дитина зрозуміє, що ви в неї вірите. Для неї це стане достатньою мотивацією, щоб спробувати ще раз.
7. Цінуйте
Цінуйте зусилля, котрі дитина докладає для досягнення мети. Дитина заслуговує на те, щоб ви схвально поплескали її по спині, і при цьому не має великого значення те, що саме вона виконала: домашнє завдання, допомогла вам накрити на стіл або вчасно зібралася в школу. Показуйте дитині, що ви цінуєте її зусилля, оскільки це мотивуватиме її й далі демонструвати гарну поведінку.
8. Перетворюйте завдання на змагання
Змагаючись, ми інстинктивно намагаємося перемогти. Це може мотивувати нас до нових досягнень.
Один зі способів мотивувати дітей – перетворити завдання на змагання. Наприклад, скажіть дітям: «Хто перший усе з'їсть – той першим зможе пограти в гру». Це мотивує їх швидше пообідати.
9. Давайте вибір і пояснюйте наслідки
Ще один спосіб мотивувати дитину – допомогти їй відчути контроль над тим, що вона робить, надавши вибір. Наприклад, запропонуйте дитині обрати одяг для школи з двох варіантів. Дитині не дозволяється обирати, іти в школу чи ні, але вона може обрати, у чому піти. Подібно до цього можна створювати в дітей ілюзію вибору, надаючи два гарні варіанти. Діти більш схильні робити те, що вони обрали самостійно, а не те, чого від них очікують батьки. Тому наявність вибору мотивує їх.
10. Не будьте нав'язливими
Мотивація – це добре. Але нав'язливість у цьому процесі демотивує дитину й може викликати в неї опір, у результаті чого вона просто відмовиться робити те, що ви від неї хочете.
11. Допоможіть дитині набути нові навички
Отримавши нову іграшку, дитина відразу хоче нею погратися. Подібно до цього вона прагне випробувати будь-яку отриману навичку. Мотивуйте дитину краще вчитися в школі, навчаючи її правильних навичок і надаючи правильні інструменти.
12. Допоможіть дитині прийняти її недоліки
Недоліки має кожен. Але вони не повинні визначати те, чи досягнете ви успіху в житті. Учіть дитину приймати її недоліки. Наприклад, вона може бути невисокого зросту й не підходити для гри в баскетбол. Порадьте їй спробувати футбол або плавання. Допомагайте дитині знайти способи мати користь із її недоліків.
13. Створіть безпечне середовище
Один із найпростіших способів демотивувати дитину – це оцінювати її. Коли ви оцінюєте дії дитини, визначаючи, добре чи погано вона чинить, та буде побоюватися пробувати щось нове. Коли ж припинити оцінювати дитину, вона розпочне долучатися до нових занять.
14. Іноді допомагає погляд із широкої перспективи
«Навіщо мені математика?», «Я ненавиджу фізкультуру!», «Я ненавиджу іспити!». Діти часто вимовляють такі фрази, тому що вони зосереджені на теперішньому моменті, не беручи до уваги широку перспективу. Математика може здатися дитині марним заняттям, але вивчення її в школі здатне закласти основу для опанування багатьох корисних професій, здатних зацікавити її в майбутньому. Якщо дитина не любить школу, вона все одно зрозуміє переваги навчання, коли ви розповісте, які перспективи їй дасть освіта.
Нарешті, іноді найкращий спосіб мотивувати дитину – це знайти у її заняттях щось веселе.
Заняття та ігри, які мотивують дитину
Дітям не потрібні мотиваційні промови. Вони потребують занять, які пробудять у них внутрішню мотивацію. Ось деякі з таких занять.
1. Вікторина
Там, де є змагання, є і мотивація. Кращий спосіб повторити з дитиною те, що вона вивчила, – ставити їй запитання, хвалити її, якщо вона відповіла правильно. Це можна зробити в ігровій формі. Цінуйте зусилля, які дитина докладає для того, щоб виграти у вікторині, а не сам результат, особливо, якщо у вікторині бере участь декілька дітей. Суть цього заняття в тому, щоб мотивувати дітей вчитися, а не соромити їх за неправильну відповідь.
2. «Іграшкові перегони»
У цю гру можуть грати двоє й більше дітей. Вам буде потрібно кілька фігурок тварин (слонів, тигрів тощо). Розкресліть папір у вигляді траси для перегонів (на 15–20 ходів). Помістіть фігурки тварин на початок доріжки.
Дитина може переміщати фігурку щоразу, коли демонструє бажану поведінку: виконує домашнє завдання, сама прибирає іграшки, вигулює собаку, допомагає вам удома тощо. Дитина, яка першою завершила перегони, отримує винагороду.
3. «20 запитань»
Це цікавий спосіб ознайомити дитину з іменами й діяльністю відомих учених, політиків, письменників та акторів. Дитина повинна уявити, що бере інтерв'ю у знаменитої персони, а також придумати запитання для цієї розмови. Гра не тільки мотивуватиме дитину домагатися більшого, а й допомагатиме їй використовувати ідеї, апробовані відомими людьми, для вирішення власних життєвих проблем.
4. «Полювання на скарби»
У цю гру можна грати з дитиною протягом тижня або навіть місяця. Кожного дня, коли дитина виконує роботу по господарству, ви даєте їй одну підказку. До кінця тижня підказки приведуть її до нагороди, яку вона заробляє кожного дня своєю працею. Якщо дитина не виконує визначену роботу, гра починається спочатку.
Цю гру можна використовувати і щодо оцінок, які дитина отримує в школі. Наприклад, за оцінку 12 вона здобуває складну підказку, за 11 і 10 – просту, а за оцінки нижче 10 не отримує жодних підказок.
5. «Виходь!»
У цю гру добре грати в класі перед перервою. Дітям ставлять три запитання за матеріалом, який вони вивчали на уроці. Ті, хто правильно відповість на три запитання, можуть вийти з класу раніше за інших. Щоб зіграти в цю гру, діти повинні стати в чергу. Ті, хто неправильно відповів на питання, стають у кінець черги й починають гру спочатку.
Це чудовий спосіб утримувати увагу дітей під час уроків.
Використовувати матеріальну мотивацію для дітей найлегше. Але вона не допомагає їм формувати внутрішню мотивацію, яка необхідна для досягнення успіху в житті. Тому уникайте частих заохочень. Дайте зрозуміти дитині, що позитивні емоції або час, проведений у родинному колі або з друзями, приховують не менше задоволення.
Джерело: childdevelop.com.ua
