За декілька останніх днів березня в лабораторію особливо-небезпечних інфекцій ДУ «Кіровоградський обласний лабораторний центр МОЗ України» жителями м. Кропивницького та інших населених пунктів області доставлені для дослідження перші десятки екземплярів кліщів.
Поки що борелій (збудників хвороби Лайма) при дослідженні доставлених кліщів не виявлено, але небезпека така існує, повідомляє Лабораторний центр області.
У 2018 році інфіковані кліщі, які є переносниками хвороби Лайма були виявлені на території Кропивницького, Гайворона та 9-ти районів області. Всього за результатами багаторічних епідеміологічних спостережень в Кіровоградській області налічується 66 населених пунктів на 16 адмінтериторіях області де у природі циркулює збудник кліщового бореліозу, або хвороби Лайма.
Як запобігти нападу кліщів та захворюванню на хворобу Лайма?
Загальноприйнятий міф: кліщі сидять на деревах і падають нам на голову. Але насправді кліщі знаходяться не на високих деревах, а на траві та кущах і чіпляються за ноги тих, що проходять мимо. Учепившись за штанину, або светр кліщ повзе вгору у пошуках місця зручного для укусу. Процес присмоктування не викликає больових відчуттів (у своїй слині кліщ містить знеболюючу речовину, яка й вгамовує біль від укусу). Потрапивши на тіло “господаря”, кліщ починає інтенсивно харчуватися, напиваючись кров’ю. Іноді цей процес триває до кількох днів. Кліщі спроможні поглинути кров в кількості, яка в сотні разів перевищує масу тіла.
На відміну від комарів, крізь одяг вони кусати не можуть. Їм потрібна ніжна шкіра. Улюблені місця для укусів – на рівні поясу, під гумкою від штанів, під колінами, на шиї, на підключичних, пахвових та пахових ділянках, за вухами.
Не виключено, що кліщ укусить і у іншому місці. Для того, щоб знайти такий ласий шматочок, кліщу треба приблизно хвилин 20. Це ваш шанс!
Поради:
Збираючись до лісу, радимо одягтися так, щоби не залишати відкритими руки, а особливо ноги. Це, зокрема, стосується дітей, які будуть на природі надто активними. Тому, збираючись в місця потенційної небезпеки, потурбуйтеся про правильний одяг. Він обов’язково має бути з прилеглим коміром і манжетами. Не забудьте заправити штани у взуття та одягти головний убір. Вкрай небажаний ворсистий одяг: як правило, в ньому розміщується безліч кліщів. Через кожні дві-три години не забувайте оглядати відкриті ділянки тіла.
Коли ви збираєтеся додому, ретельно огляньте та витрусіть верхній одяг та покривало, на якому сиділи.
Вдома необхідно одразу змінити одяг та білизну, оглянути один одного. Особливу увагу зверніть на ділянки тіла, які покриті волоссям. Якщо все-таки до вас присмоктався кліщ, не радимо відривати його відразу. Такі маніпуляції загрожують тим, що ви відділите лише тулуб паразита, а голівка його залишаться глибоко в шкірі, що може потім викликати запалення. Тому радимо звернутися за допомогою до фахівців в найближчий травматологічний пункт, якщо ви не маєте такої можливості – кліща треба витягувати самостійно.
Кліщі не встромляють свою голову, як комарі. Вони вкручуються в шкіру як шурупи. Відповідно, щоб позбавитися від кліща, його треба викрутити (проти годинникової стрілки). Це потрібно робити маленьким пінцетом дуже уважно та акуратно щоб голівка кліща не залишилася під шкірою. Кліщі вдало викручуються разом з головою приблизно в 7 випадках з 10.
Існує ще один метод видалення кліща: зробіть петлю з товстої нитки, накиньте її на комаху між хоботком кліща та шкірою людини, затягніть. Згодом натягайте нитку за обидва кінця, одночасно підкручуючи їх за направленням проти часової стрілки. Поступово, без різких рухів видаліть паразита.
Після видалення кліща місце укусу обов’язково обробіть йодом або спиртом.
Якщо при витягуванні кліща відірвалася його голівка, яка має вид чорної крапки, місце присмоктування необхідно протерти ватою або бинтом, змоченими спиртом, а потім видалити голівку стерильною голкою (заздалегідь прожареною на вогні), як видаляється звичайна заноза.
Самого ж кліща (якщо він ще не встиг напитися крові, видалений повністю та залишився живим) бажано здати в лабораторію особливо –небезпечних інфекцій нашої установи (м. Кропивницький, вул. Пушкіна, 40/9) для дослідження. Для підтримання життя кліща його необхідно зберігати та транспортувати, загорнувши в легкозволожений медичний бинт та помістивши у невелику скляну банку з кришкою. В такому вигляді кліщі можуть залишитися живими при температурі від +4 до + 8 °С (в умовах звичайного побутового холодильника) декілька днів та навіть тижнів.
Негайно звертайтеся до лікаря, якщо:
- видалення кліща було невдалим та в шкірі залишалась частина паразита;
- у вас з’явилося запалення в місті укусу, висип або ви занедужали;
- відчуваєте біль та свербіння у вусі (кліщ може заповзти в слуховий отвір у вусі, а присмоктавшись до барабанної перетинки, він здатен викликати її розрив та спричинити глухоту).
Довідково:
Хвороба Лайма (назва від містечка Лайм, США, де вперше була вивчена ця хвороба в 1975 році) – виникає після укусу кліщів роду Ixodes (іксодові кліщі), які є переносниками збудника хвороби спірохети – Борелії Бургдорфера (Borrelia burgdorferi) та супроводжується характерною специфічною ознакою – мігруючою кільцевою еритемою Афцеліуса-Ліпшютца (почервоніння шкіри), яка виникає в місці укусу на 7-10 добу. Червона пляма поступово збільшується по периферії, досягаючи 1-10 см в діаметрі, інколи до 60 см і більше. Форма плями – округла або овальна, рідше неправильна. Зовнішній край запаленої шкіри інтенсивніше червоний, декілька підноситься над рівнем шкіри. З часом центральна частка плями блідне або набуває синюшного відтінку, створюється форма кільця. У місці укусу кліща, в центрі плями, визначається скориночка, потім рубець. Пляма без лікування зберігається 2-3 тижня, а потім зникає.
Поряд з еритемою виникає сильна втома, лихоманка, головний біль, біль та напруженість м’язів шиї, катаральні прояви (симптоми застуди), збільшення лімфовузлів, мігруючий біль в суглобах. Якщо не розпочати завчасно лікування хвороба перейде в другу та третю стадії, що характеризуються ураженням нервової та серцево-судинної системи (радикуліти, неврити, парези, порушення сну, розлад пам’яті, серцевої діяльності) та опорно-рухового апарату.
Джерело: gre4ka.info
