Парламентський комітет викрив БЕБ: звіт за 2025 рік містить маніпуляції та статистичні помилки
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики висловив серйозні сумніви щодо ефективності діяльності Бюро економічної безпеки (БЕБ) у 2025 році. За результатами розгляду звіту керівника БЕБ Олександра Цивінського, народні депутати виявили відсутність ключових показників результативності, численні статистичні неточності та суперечливі дані. Про це повідомляє видання УНН.
Аналітична діяльність без реальних наслідків
Одним із ключових зауважень комітету стала аналітична робота БЕБ. Незважаючи на звіт про створення 1529 аналітичних продуктів на суму 141,5 мільярда гривень, у документі бракує інформації про кількість відкритих кримінальних проваджень за результатами цих досліджень та їхню ефективність. Це унеможливлює об’єктивну оцінку результативності аналітичних підрозділів.
Представлена в звіті інформація щодо аналітичної діяльності БЕБ не дозволяє повною мірою оцінити ефективність роботи бюро у цьому напрямку. Наведені результати носять фрагментарний характер та не відображають повного спектра завдань, покладених на БЕБ.
– йдеться у висновках комітету.
Також залишається незрозумілим, як ця діяльність вплинула на процеси детінізації економіки.
Загалом зі звіту неможливо встановити, яким чином аналітичні дослідження та продукти БЕБ вплинули на детінізацію економіки, зниження рівня правопорушень та зміцнення економічної безпеки держави. Відсутність відповідних показників результативності та оцінки впливу не дозволяє належним чином оцінити ефективність цього напряму роботи БЕБ.
– зазначається у рішенні податкового комітету.
Крім того, народні депутати звернули увагу на сумнівність деяких рекомендацій БЕБ для державних органів. Зокрема, згадується рекомендація податковій службі анулювати свідоцтва платників ПДВ, хоча таких документів у чинному законодавстві давно не існує.
Зниження ефективності розслідувань
Окрема критика стосується результатів досудового розслідування, яке є основним завданням БЕБ. З майже 6,9 тисячі кримінальних проваджень, розслідуваних у 2025 році, підозри були оголошені лише у 12,9% випадків, а до суду передано 13,1% справ, що становить 904 провадження.
Відсоток кримінальних проваджень, за якими було вручено підозру або передано до суду, є надто низьким порівняно із загальною кількістю розслідуваних проваджень.
– йдеться у рішенні комітету.
У січні-квітні 2026 року ці показники стали ще меншими: підозри отримали лише 8,1% осіб, а до суду передано 8% справ.
Ці дані викликають запитання щодо можливих зловживань з боку правоохоронного органу, коли кримінальні справи відкриваються не для розслідування злочинів, а для тиску на бізнес. Важко пояснити, чому з майже 7 тисяч справ до суду доходить менше тисячі.
Помилки та маніпуляції у звіті
Серйозні зауваження викликала інформація щодо боротьби з нелегальними АЗС. Перевірка даних, проведена помічниками голови Комітету Данила Гетманцева, показала, що деякі АЗС, які БЕБ вважало закритими чи демонтованими, відновили роботу. Такі випадки зафіксовані в Одеській, Львівській, Полтавській та Чернівецькій областях.
Крім того, комітет виявив статистичні помилки у звіті. Зокрема, БЕБ помилково включило загальний обсяг виторгів від продажу пального до приросту показника, завищивши його більш ніж у шість разів. Також були некоректно зазначені одиниці виміру обсягів реалізації пального.
Неточною була й інформація щодо нелегального ринку цигарок. Бюро використало середньорічний показник за 2025 рік, що створює ілюзію скорочення тіньового ринку. Водночас, за даними податкового комітету, наприкінці року частка нелегального ринку зросла до 17,8% порівняно з 12,6% у 2024 році.
Втрати бюджету від нелегального ринку на початку 2026 року оцінюються в 28,1 мільярда гривень на рік, що на 1,6 мільярда гривень більше. Кожна шоста пачка на тютюновому ринку залишається нелегальною.
– йдеться в рішенні.
Такий підхід, на думку комітету, мав на меті створити маніпулятивне враження позитивної динаміки, хоча значна частина досягнень попереднього року була втрачена.
Аналогічні претензії висловили щодо ринку лікеро-горілчаної продукції. Комітет наголосив, що БЕБ переважно аналізує показники виторгів через РРО, але не враховує виробництво та податкові надходження від виробників. При цьому рівень сплати ПДВ у галузі продовжує знижуватися, що свідчить про припинення процесів детінізації.
Відсутність стратегічного бачення
Комітет дійшов висновку, що документ переважно описує окремі заходи та випадки, а не системно оцінює діяльність органу. Депутати констатували негативну динаміку за низкою ключових напрямів роботи БЕБ, зокрема щодо аналітичної діяльності, результативності розслідувань та відшкодування збитків державі.
У рішенні також зазначено відсутність у БЕБ стратегічного підходу до організації роботи, чіткого планування та бачення пріоритетів. Бюро не продемонструвало комплексної та ризик-орієнтованої роботи з протидії тіньовій економіці, а реформа органу досі не завершена.
За результатами обговорення члени Комітету дійшли висновку про необхідність посилення та активізації діяльності ДПС, БЕБ і Держмитслужби у сфері протидії тіньовим процесам в економіці. Підвищення ефективності роботи цих органів сприятиме створенню рівних умов для бізнесу, зменшенню масштабів тіньової економіки та збільшенню надходжень до бюджетів.
– зазначено в документі.
За результатами розгляду, звіт БЕБ було “взято до відома”. Комітет надав Бюро, ДПС та Держмитслужбі детальний перелік рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків та посилення роботи з детінізації економіки.
Нагадаємо
Народні депутати, опитані УНН, наголосили на необхідності аудиту кримінальних проваджень, що розслідуються БЕБ, для виявлення замовних справ. Також вони вказують на потребу перезавантаження та очищення правоохоронного органу.
Показовим прикладом для перевірки законності проваджень БЕБ може стати низка справ проти авіаперевізників. Як повідомляв УНН, БЕБ розслідує справи щодо щонайменше п’яти українських авіакомпаній (МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”). Ці компанії орендують повітряні судна за кордоном у нерезидентів. Бюро вважає, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті за користування інтелектуальною власністю. При цьому ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки за лізинг у країнах, резидентами яких є лізингодавці.
Саме на цій, непідкріпленій законодавством, правовій конструкції ґрунтуються кримінальні провадження щодо ухилення від сплати податків. Однак така позиція суперечить як міжнародній практиці, так і вже сформованим судовим рішенням в Україні.
Українські суди неодноразово розглядали аналогічні спори щодо оренди та лізингу транспортних засобів у нерезидентів і ставали на бік бізнесу, вказуючи, що лізинг транспорту не є роялті.
Цю думку поділяють і профільні юристи, податкові експерти та фахівці з міжнародного оподаткування, опитані УНН. Вони наголошують, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а лізингові платежі за транспорт не можуть прирівнюватися до роялті.
Тому кримінальні провадження щодо авіакомпаній дедалі більше нагадують не боротьбу зі злочинами в економічній сфері, а спробу створити штучний податковий спір через механізми кримінального переслідування.
Порада від Світ Захоплень: Ця інформація є надзвичайно важливою для українського бізнесу, оскільки викриває потенційні недоліки у роботі ключових правоохоронних органів, що відповідають за економічну безпеку. Розуміння цих проблем допоможе підприємцям краще орієнтуватися у правовому полі та захищати свої права.