1 квітня в Україні стартував другий етап реформування української системи охорони здоров’я. Останні чотири місяці в Україні медичні заклади вторинної і третинної ланки (вузькі спеціалісти в амбулаторіях, стаціонарні заклади, спеціалізовані заклади, як-то пологовий будинок чи стоматологічна поліклініка) працюють вже за новим принципом фінансування: заклади отримують кошти за кожну надану послугу напряму з державного бюджету на свої рахунки, адже тепер мають підписані контракти з Національною службою здоров’я України.
Тож як розвивається галузь охорони здоров’я в Кропивницькому в нових умовах?
У Кропивницькому цей етап трансформації торкнувся 8 закладів охорони здоров’я, які надають спеціалізовану допомогу. Ще торік вони перейшли у формат роботи некомерційних комунальних підприємств (НКП), тепер отримують фінансування від НСЗУ, міського бюджету та від пацієнтів. Мова про такі НКП: Центральна міська лікарня, Міська лікарня швидкої медичної допомоги, Дитяча міська лікарня, Міська лікарня № 2 ім. Св. Анни, Міський пологовий будинок із функціями перинатального центру ІІ рівня, Клінічна дитяча міська поліклініка, Поліклінічне об’єднання, Територіальне стоматологічне об’єднання. Заклади були вчасно підготовлені до старту нового етапу трансформації системи: усі мають контракти з НСЗУ і затверджені пакети послуг, що гарантовані пацієнту державою безкоштовно, за кошти міського бюджету Кропивницького забезпечені необхідною комп’ютерною та оргтехнікою, мають підключення до інтернету та діючі інформаційні системи.
«Первинна ланка, на якій реформу запущено раніше, працює злагоджено. На цьому рівні немає проблем із фінансуванням, бачимо зростання зарплат у сімейних лікарів, педіатрів, терапевтів десь на 20 %. Зміна принципів на другій і третій ланці має більше питань і проблемних моментів, тому що запущений новий механізм фінансування, якого не було раніше в Україні. Та і такого поняття як «медична послуга» теж не існувало. У рамках медичних пакетів послуг заклади надають пацієнтам чітко визначений перелік послуг безкоштовно, які оплачуються за рахунок НСЗУ. Кошти, перераховані Нацслужбою йдуть на зарплатню, покупку медикаментів, реактивів та витратних матеріалів, харчування пацієнтів. Центральна міська лікарня також надає окремий пакет послуг з лікування хворих на COVID-19, поява якого була зумовлена світовою епідемією коронавірусу», – говорить начальник управління охорони здоров’я Міської ради м. Кропивницького Оксана Макарук.
Переглянути перелік пакетів послуг, які надають медичні заклади Кропивницького в рамках угод із НСЗУ можна тут.
У результаті трансформації системи пацієнт отримав значні переваги: тепер він має право вільно обирати заклад і лікаря, де він хоче отримати послугу чи консультацію, може записатися на прийом на визначений час завдяки діючій електронній черзі. Однак послуга на вторинній чи третинній ланці вже відбувається тільки за умови електронного направлення, що видає сімейний лікар. Якщо пацієнт не має підписаної декларації з сімейним лікарем, приходить без направлення, йому доведеться заплатити за послугу відповідно до тарифів, встановлених закладом на платні послуги. За таким принципом надаються також послуги, що виходять за межі пакетів, які зазначені у контракті закладу з НСЗУ. Це дисциплінує громадян, вважають медики, адже пройшовши цей шлях один раз вони розумітимуть наскільки складна система надання послуг. Водночас це дисциплінує і самих лікарів, адже НСЗУ рахує випадок тільки тоді, якщо він є в електронній системі.
Нині обсяги коштів, що отримують медичні заклади в нових умовах, залежать від того, наскільки часто цей заклад обирають пацієнти. Частину отриманих послуг оплачує сам пацієнт за тарифами, що визначив заклад для платних послуг, частину безкоштовно, як те гарантує держава. Методика розрахунку вартості тарифів на кожну безкоштовну послугу, що тепер надає заклад, затверджена Постановою Кабміну № 65 від 5 лютого 2020 року “Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році”. Кожна надана послуга нині фіксується лікарями в інформаційних системах, дані з яких напряму отримує НСЗУ, що дає їй підстави виплачувати лікарні чи поліклініці кошти з державного бюджету. Однак попри такий прозорий принцип фінансування лікувальних закладів, нові умови роботи медицини все ж мають свої труднощі.
«Вартість послуг у багатьох випадках визначена некоректно, вона не відповідає їх реальній вартості і фактичним затратам, які повинні викласти медики і заклад, аби забезпечити повноцінну якісну меддопомогу при дороговартісних діагностичних процедурах та витратних матеріалах. Це в свою чергу в подальшому може призвести до проблемних питань, конфліктних ситуацій і погіршення якості надання послуг», – пояснює начальник управління.
Порівняльний аналіз обсягів фінансування минулого року та прогнозованих обсягів коштів, що отримають заклади цьогоріч, показав, що деякі лікарні виграли від нових «правил гри», однак деякі навпаки – недоотримають кошти.
«Найбільша проблема в нас зі стоматологічними послугами. Вона в цілому характерна для багатьох міст україни. НСЗУ визначило тільки 2 пакета безкоштовних послуг: ургентна стоматологічна допомога (невідкладні стани) і планова стоматологічна допомога дітям до 16 років. Вартість таких послуг у постанові значно занижена: до прикладу, за хірургічні втручання, проведені амбулаторно одному пацієнту, держава сплатить тільки 9,7 грн! Це мізер, якщо дослідити які дороговартісні витратні матеріали має закуповувати сьогодні стоматолог.Решта стоматологічних послуг залишена без фінансування, пацієнтам доводиться більшість послуг оплачувати за свій рахунок, це викликає напругу і непорозуміння населення», – розповідає Оксана Макарук.
Водночас начальник управління нагадує, що в Україні не виключено право пільгових категорій громадян на безкоштовні стоматологічні послуги, хоча їх обсяг значно обмежений і не включає повного спектру послуг, за якими людина йде до стоматолога. Для прикладу, у Кропивницькому пільгові категорії населення мають право тільки на безоплатне зубопротезування.
Окрім того, напруга всередині медичної спільноти через нерівномірне зростання заробітних плат теж нікуди не зникла. Лікарі другої і третьої ланок не відчули зростання зарплат, як це відбулось на первинній ланці. У них досі лишається паперова документація, яку потрібно заповнювати паралельно з електронною. Ріст посадових окладів відбувся тільки в тих медиків, які працюють з пацієнтами, хворими на COVID-19: вони отримують доплату до 300% до посадового окладу.
«На сьогоднішній день дитяча поліклініка та стоматоб’єднання мають суттєве недофінансування з НСЗУ: майже на 6 млн грн зменшено фінансування дитполіклініки у порівнянні з аналогічним минулорічним періодом, що вдвічі менше, стоматоб’єднання – майже на 10 млн грн, що в 5 разів менше. Тому ми їх дофінансовуємо з міського бюджету. Загалом же за рахунок міського бюджету зараз ми фінансуємо закладам тільки ремонти, обладнання і поки що ще комунальні послуги», – говорить Оксана Макарук.
Попри перетворення лікарень на комунальні неприбуткові підприємства, які мають прямі стосунки з державою, можуть тепер самостійно господарювати, в управління охорони здоров’я зараз лишається ще багато функій – координація, аналіз, правове забезпечення, організаційний супровід, розробка перспективних планів розвитку закладів, планування бюджету розвитку, який спрямовується на проведення ремонтів у будівлях медзакладів, на закупівлю обладнання.
«Ми нібито прямого фінансування закладам зараз не надаємо, але в нас лишається ще значний об’єм роботи. Цей етап пілотний, ми розуміємо, що і медикам і пацієнтам його треба пережити з повагою один до одного, адже ми рухаємось до світових норм надання медичної допомоги», – додає посадовиця.
https://uozkmr.gov.ua
Джерело: zpu.kr.ua
