Коли варто звернути увагу на психологічний стан дитини: поради фахівця
Психологиня Ольга Голубицька, яка вже 16 років допомагає дітям та дорослим, наголошує: тривожні сигнали в поведінці дитини – це вагома причина для консультації з фахівцем. Ефективна психологічна допомога завжди починається з батьків.
Нерідко батьки звертаються до дитячого психолога лише тоді, коли поведінка дитини стає складною для контролю. Проте фахівці наполягають: допомога потрібна не тільки в кризових ситуаціях, а й при перших тривалих змінах в емоційному стані дитини чи у стосунках у сім’ї. Ольга Голубицька детально розповіла, коли дитині справді необхідний психолог, як розпізнати сигнали тривоги та чому робота зі спеціалістом починається не з дитини, а з її батьків.
Коли потрібна допомога фахівця?
Багато батьків приходять до дитячого психолога, помітивши певні зміни в дитячій поведінці чи стикаючись зі складнощами у взаємодії. Однак, проблема не завжди криється виключно в дитині, адже на її емоційний стан суттєво впливає сімейна атмосфера. Дитина – невід’ємна частина сімейної системи, тому будь-які труднощі потребують комплексного розгляду.
Чимало батьків звертаються до психолога через погіршення контакту між собою та дитиною. Під час роботи часто з’ясовується, що сама дитина почувається більш-менш нормально, а проблема полягає в налагодженні стосунків та функціонуванні сімейної системи. Насправді, допомогти дитині – відносно просто, набагато складніше – налагодити взаємодію з батьками, аби вони почали трансформувати свою сімейну систему, враховуючи вікові особливості дитини.
– пояснила Ольга Голубицька.
Розпізнаємо тривожні сигнали
За словами психологині, тривожними сигналами у дітей можуть бути як надмірні емоційні прояви, так і виражена замкнутість. Особливої уваги потребують зміни, які тривають тривалий час і не пов’язані з конкретними обставинами. Також про психологічні труднощі можуть свідчити психосоматичні прояви.
Якщо говорити про конкретні ознаки у дитини, то це можуть бути тривалі гіперреакції: дитина постійно плаче, страждає від нічних кошмарів, має нервові тики чи інші психосоматичні прояви. Або, навпаки, дитина стає надто мовчазною, уникає контакту, не бажає виходити з кімнати чи на вулицю. Будь-які прояви, що мають надмірний характер та повторюються протягом тривалого часу, є підставою для звернення до психолога.
– підкреслила психолог.
Як обрати фахівця і налаштуватися на роботу
Не менш важливим є правильний вибір спеціаліста. На думку Ольги Голубицької, знайомство з психологом має відбуватися насамперед з батьками, а не з дитиною. Під час першої зустрічі необхідно детально обговорити проблему, історію розвитку дитини та формат майбутньої співпраці.
В ідеалі, перша зустріч має відбуватися без участі дитини, лише з батьками. Вони розповідають історію дитини, описують ситуацію, а психолог пояснює, як буде проходити робота. Дуже важливо, щоб психолог сподобався батькам. Якщо батьки не довіряють фахівцю, а дитина вже встановила з ним контакт, це може створити додаткові труднощі. Психолог повинен чітко пояснити алгоритм роботи, методи та етапи терапії.
– наголосила Ольга Голубицька.
Ще одна поширена проблема – страх дитини перед візитом до психолога. Експертка вважає, що ключовим правилом для батьків є чесність. Не варто вдаватися до обману чи приховувати справжню мету візиту.
Не можна казати дитині, що ви йдете до лікаря або просто на прогулянку. Треба чесно пояснити, що психолог – це людина, яка допомагає краще розуміти свої емоції та почуття. Дуже важливо, щоб дитина відчувала право вибору. Я завжди кажу дітям: якщо я вам не сподобаюся, ви маєте повне право про це сказати, відмовитися і не приходити. Для дитини важливо розуміти, що її думку враховують як особистості.
– каже психолог.
Психологиня також зазначає, що ефективна терапія не завжди означає миттєві позитивні зміни. Іноді дитина може стати більш емоційною або почати гостріше реагувати на події, і це також може бути частиною процесу змін.
Коли робота починає приносити результати, дитина змінюється. Іноді це може виглядати як погіршення поведінки, але насправді це може бути ознакою того, що процес зрушив з місця. Це схоже на ремонт: спочатку стає незручно, бо щось перебудовується. Тому батькам важливо набратися терпіння і пам’ятати, що кардинальні зміни не відбуваються за два-три заняття.
– зауважила Ольга Голубицька.
Розвінчуємо міфи про дитячих психологів
Серед поширених міфів про дитячих психологів Ольга Голубицька виділяє переконання, що дитячі фахівці мають нижчу кваліфікацію, ніж ті, хто працює з дорослими, або що дитину можна “полагодити” за кілька зустрічей. Батьки також часто сумніваються в ефективності онлайн-консультацій.
Існує міф, що дитячий психолог – це той, хто не зміг працювати з дорослими. Насправді, дитячий психолог працює як з дітьми, так і з батьками, тобто з цілою сімейною системою. Також міфом є те, що психолог може швидко “відремонтувати” дитину без участі батьків. Щодо онлайн-роботи, то вона може бути ефективною, особливо для старших дітей. Однак для дошкільнят живий контакт все ж залишається кращим варіантом.
– розповіла психолог.
Ольга Голубицька підсумовує, що допомога дитині майже завжди нерозривно пов’язана з роботою всієї родини. Саме тому батькам важливо бути готовими не лише привести дитину до психолога, а й самостійно активно долучатися до процесу змін.
Порада від Світ Захоплень:
Ця інформація допоможе батькам краще розуміти, коли варто звернутися до дитячого психолога, як правильно розпочати цей процес та налаштуватися на спільну роботу з фахівцем. Розуміння психологічних нюансів та розвінчування міфів дозволить зробити допомогу дитині максимально ефективною.