# Нові обличчя та паузи: як можуть змінитися правила користування платіжними терміналами 
На тлі значних штрафів, накладених Національним банком України на компанії EasyPay та City24, учасники ринку платіжних терміналів активно обговорюють впровадження єдиних, більш суворих стандартів фінансового моніторингу. Серед потенційних нововведень розглядаються такі, як відеоверифікація клієнтів під час операцій та запровадження часових пауз між транзакціями.
УНН проаналізував, як ці можливі зміни можуть вплинути на досвід українців, які користуються послугами EasyPay та City24.
Ініціатива щодо уніфікації правил фінансового моніторингу виникла після того, як регулятор застосував жорсткі санкції до двох великих гравців ринку. Наразі оператори термінальних мереж спільно з Асоціацією українських банків працюють над розробкою меморандуму. Цей документ має на меті закріпити спільні підходи до ідентифікації користувачів, оцінки потенційних ризиків, виявлення підозрілих операцій та налагодження взаємодії з Національним банком. Після узгодження пропозицій, документ буде подано на розгляд регулятору.
Потенційні нововведення для користувачів терміналів
Однією з найбільш обговорюваних пропозицій є впровадження відеоверифікації клієнтів у момент внесення готівки через термінал. Це може передбачати встановлення камер біля платіжних пристроїв або використання наявних камер для підтвердження особистості особи, яка здійснює операцію.
Також розглядається можливість запровадження обов’язкових часових інтервалів між послідовними платежами. Такий захід може ускладнити проведення великої кількості транзакцій за короткий проміжок часу.
Серед інших заходів, які можуть змінити правила користування платіжними терміналами, виділяють:
- Встановлення уніфікованих лімітів для готівкових платежів.
- Запровадження додаткової перевірки для операцій, що повторюються з однаковими реквізитами.
- Можливість блокування платежів у разі виявлення нетипової поведінки користувача.
- Посилений контроль для клієнтів, які здійснюють транзакції на значні суми.
- Виявлення платежів, здійснених з одного номера телефону в різних містах протягом короткого періоду.
- Обмеження кількості операцій, які можна здійснити за певний період часу.
- Розширення переліку даних, які клієнт повинен надати під час проведення платежу.
Важливо зазначити, що ці заходи наразі перебувають на стадії обговорення. Національний банк ще не запроваджував обов’язкових вимог щодо встановлення камер чи розпізнавання облич. Питання щодо механізмів відеофіксації, термінів зберігання даних та доступу до них потребують окремого врегулювання, зокрема з урахуванням законодавства про захист персональних даних.
Що вже змінилося для користувачів терміналів у 2026 році
Деякі посилені вимоги до готівкових операцій через термінали вже набули чинності.
З 26 червня 2026 року під час більшості операцій з внесення готівки через термінали самообслуговування користувачам необхідно вказувати повний номер мобільного телефону. Цей номер має бути підтверджений за допомогою одноразового коду з SMS або коду, отриманого під час телефонного дзвінка.
Ця вимога застосовується незалежно від суми внесеної готівки і спрямована на ускладнення анонімних платежів та підвищення рівня простежуваності операцій.
Проте Національний банк передбачив низку винятків, коли додаткове підтвердження номера телефону не потрібне. Це стосується сплати:
- Податків, зборів, штрафів.
- Адміністративних послуг та інших платежів до державного або місцевих бюджетів.
- Комунальних послуг.
- Інтернету, телебачення, послуг охорони.
- Послуг фіксованого телефонного зв’язку.
- Залізничних квитків, квитків на міський та приміський транспорт.
- Поповнення транспортних карток.
Також передбачені спрощення для поповнення мобільного зв’язку в межах встановлених лімітів.
Крім того, додаткова верифікація може не застосовуватися при поповненні власного карткового рахунку, якщо термінал зчитує банківську картку, а користувач підтверджує операцію PIN-кодом, одноразовим паролем або через мобільний застосунок свого банку.
Як нові правила роботи з терміналами можуть вплинути на клієнтів
У разі запровадження додаткових вимог, проведення платежів через термінали може стати більш тривалим. Користувачам, ймовірно, доведеться частіше підтверджувати свою ідентичність, надавати додаткові дані або очікувати перед здійсненням наступної операції.
Для клієнтів, які здійснюють одноразові побутові платежі, зміни можуть бути незначними. Однак, ті, хто регулярно вносить великі суми або виконує багато платежів поспіль, можуть зіткнутися з додатковими перевірками та обмеженнями.
Не виключено, що деякі операції, при виявленні ознак ризиковості, можуть бути тимчасово призупинені до з’ясування походження коштів або мети платежу. Оператори платіжних систем також можуть переглянути ліміти, швидкість обробки транзакцій та внутрішні механізми блокування підозрілих операцій.
Можливі ризики для ринку
Економісти та експерти з фінансового права попереджають, що посилення правил фінансового моніторингу може призвести до зростання витрат операторів термінальних мереж. Компаніям доведеться інвестувати в нове обладнання, програмне забезпечення, системи аналізу даних та збільшувати штатний розпис. Ці додаткові витрати потенційно можуть позначитися на розмірі комісій для кінцевих користувачів.
Водночас, запровадження єдиних правил може зменшити ризик нерівномірного застосування вимог різними операторами. За відсутності уніфікованих стандартів, клієнти або посередники можуть обирати мережі з менш суворими процедурами перевірки. Саме тому учасники ринку виступають за однакові правила для всіх, а не за вибіркові обмеження для окремих компаній.
Контекст
У травні 2026 року Національний банк України застосував штрафні санкції до ТОВ “ФК “Контрактовий дім”” (бренд EasyPay) та ТОВ “Свіфт Гарант” (мережа City24). Кожна компанія отримала штраф у розмірі 135,15 мільйона гривень. Загальна сума санкцій становить 270,3 мільйона гривень, що є одними з найбільших штрафів, накладених регулятором на небанківські фінансові установи за порушення правил фінансового моніторингу. Відповідні рішення були ухвалені у травні, а інформація про них оприлюднена 5 червня 2026 року.
Претензії НБУ
Національний банк повідомив, що під час перевірок виявив порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення.
Стосовно EasyPay, претензії регулятора стосувалися недоліків у застосуванні ризик-орієнтованого підходу, внутрішніх документів із фінансового моніторингу, процедур перевірки клієнтів та управління ризиками під час дистанційних операцій. Також були вказані недоліки у роботі з політично значущими особами та несвоєчасне надання документів регулятору.
Щодо City24, Національний банк відзначив неналежну перевірку клієнтів, недостатнє застосування посилених заходів до осіб з високим рівнем ризику, проблеми з внутрішніми процедурами фінансового моніторингу та неповноту інформації про клієнтів і їхні операції.
Важливо зазначити, що публічні повідомлення НБУ не містять інформації про те, що компанії були визнані винними у відмиванні коштів. Регулятор застосував адміністративні заходи впливу за порушення правил фінансового моніторингу.
Що могло привернути увагу регулятора
За даними ЗМІ, які посилалися на джерела, близькі до результатів перевірок, увагу регулятора могли привернути операції з ознаками нетиповості або технічної малоймовірності. Зокрема, йшлося про випадки, коли значна кількість платежів проводилася за надзвичайно короткий проміжок часу, що фізично унеможливлювало б внесення такої кількості готівки людиною.
Також повідомлялося про використання одного номера телефону для проведення платежів у різних містах з мінімальним часовим інтервалом між транзакціями.
Зазначалося, що кількість операцій, зафіксованих у звітності реєстраторів розрахункових операцій, могла не відповідати даним з камер відеоспостереження на місцях розташування терміналів. Крім того, з’являлася інформація про те, що окремі отримувачі великих сум не відображали ці надходження у фінансовій або податковій звітності.
Офіційного повідомлення НБУ щодо конкретних деталей справи наразі немає.
Реакція EasyPay та City24 на санкції НБУ
EasyPay та City24 не погодилися з рішеннями регулятора та звернулися до суду. Після подання позову компанією “Свіфт Гарант”, Національний банк заявив про намір захищати правомірність застосованого штрафу у судовому порядку. Аналогічну позицію регулятор зайняв і після судового оскарження з боку ТОВ “ФК “Контрактовий дім””.
Остаточних судових рішень щодо правомірності санкцій поки що немає. Тому штрафи залишаються чинними, однак їх законність ще буде перевірятися у судовому порядку.
Що потрібно знати про EasyPay та City24
Ці компанії є одними з лідерів ринку платіжних терміналів в Україні. За даними медіа, мережа EasyPay налічує близько 20 тисяч терміналів, а City24 — приблизно 15 тисяч. Сукупно вони можуть контролювати близько 60% українського ринку незалежних платіжних терміналів. Тому будь-які зміни у правилах роботи цих компаній можуть суттєво вплинути на більшість користувачів терміналів в країні.
Нагадаємо
У листопаді 2025 року Верховна Рада розглядала пропозицію щодо створення “реєстру дропів”. Ця ініціатива передбачала формування реєстру осіб, чиї платіжні операції потребують посиленого контролю.
Порада від Світ Захоплень:
Ця інформація допоможе вам зрозуміти, які потенційні зміни чекають на користувачів платіжних терміналів. Знання про можливі нововведення, такі як відеоверифікація та часові паузи між операціями, дозволить вам заздалегідь підготуватися до можливих незручностей та краще орієнтуватися у нових правилах, що запроваджуються для підвищення безпеки фінансових транзакцій.