Хронічний стрес: Прихована загроза жіночому репродуктивному здоров’ю
Тривале психоемоційне напруження може суттєво порушувати гормональний баланс у жінок, знижуючи шанси на успішне зачаття через підвищення рівня кортизолу. Особливо небезпечним стає стрес під час вагітності, адже він значно збільшує ризик розвитку таких ускладнень, як прееклампсія та передчасні пологи.
Порушення менструального циклу та посилення симптомів передменструального синдрому – це лише верхівка айсберга. Глибокий вплив хронічного стресу на жіночий організм детально проаналізував акушер-гінеколог, доктор медичних наук, професор Василь Бенюк в ексклюзивному інтерв’ю для УНН.
Кортизол: Гормон, що пригнічує фертильність
За словами професора Бенюка, тривалий стрес змушує організм жінки перебувати у стані перманентної боротьби або втечі. Це призводить до значних нейроендокринних та соматичних змін. Зокрема, хронічно підвищений рівень кортизолу, гормону стресу, пригнічує вироблення гонадотропін-рилізинг-гормону в гіпоталамусі. Це, своєю чергою, негативно впливає на рівні фолікулостимулюючого (ФСГ) та лютеїнізуючого (ЛГ) гормонів.
Наслідком стають порушення овуляції, скорочення лютеїнової фази, олігоовуляторні або ановуляторні цикли. Клінічно це проявляється нерегулярними менструаціями, посиленням передменструального синдрому, дисменореєю, порушеннями циклу та навіть тимчасовим зниженням фертильності.
– зазначає лікар.
Стрес також чинить прямий вплив на центральну нервову систему. Тривале підвищення кортизолу асоціюється зі зростанням тривожності, емоційною нестабільністю, порушеннями сну та виснаженням природних адаптаційних механізмів. Це створює порочне коло: стрес погіршує гормональний баланс, а гормональні дисбаланси, у свою чергу, посилюють психоемоційні симптоми.
Ми також спостерігаємо зростання функціональних гінекологічних порушень, пов’язаних саме зі стресовим фактором. Серед них: порушення менструального циклу; виражений ПМС; дисменорея; синдром хронічного тазового болю; скарги на сухість слизових оболонок та сексуальний дискомфорт; загострення вже наявних гінекологічних захворювань.
– пояснює професор Бенюк.
Професор Бенюк наголошує, що хронічний стрес впливає не лише через нервову систему. Він також спричиняє оксидативний стрес, змінює імунну відповідь, порушує мікроциркуляцію та запускає метаболічні зміни. Це призводить до системного дисбалансу в організмі.
Сьогодні ми дедалі частіше говоримо про необхідність комплексного підходу до таких пацієнток. Не завжди першим рішенням має бути гормональна терапія. У багатьох випадках ефективними є корекція дефіцитних станів, нормалізація сну, підтримка магнієвого балансу, робота з тривожністю, нутрицевтична підтримка, психоемоційна стабілізація та відновлення адаптаційних ресурсів організму. Наші клінічні спостереження також демонструють, що при комплексному підході вдається значно зменшити прояви ПМС, дисменореї, нормалізувати менструальний цикл та покращити психоемоційний стан пацієнток.
– ділиться досвідом Бенюк.
Вагітність під прицілом стресу
Вагітність, хоч і є природним станом, робить жіночий організм особливо чутливим до стресових факторів. Як пояснив у коментарі УНН завідувач кафедри госпітального акушерства і гінекології та післядипломної освіти Національного медичного університету ім. Богомольця, професор Дмитро Говсєєв, під час вагітності природно зростає рівень кортизолу, відбуваються зміни у серцево-судинній системі та підвищується потреба в кисні. Організм стає вразливішим не тільки до стресу, але й до інфекцій чи гіпоксії. Хронічний стрес поглиблює ці зміни, а кортизол, здатний проникати через плаценту, впливає не лише на матір, а й на плід.
Це може призвести до затримки розвитку плоду, підвищення ризику прееклампсії (раптове підвищення артеріального тиску, поява білка в сечі або порушення функції нирок/печінки), а також спровокувати запальні реакції.
Навіть гострий стрес може мати серйозні наслідки для вагітних.
І тут, на жаль, можуть виникати передчасні перейми, підвищення тиску, гіпертонус матки та навіть кровотечі. Можливі запаморочення, тахікардія, втрата свідомості. Загалом стрес є одним з найпотужніших факторів, що провокують передчасні пологи.
– пояснює професор Говсєєв.
Окрім стресу, зумовленого воєнними діями, багато жінок стикаються з фізичними факторами ризику: переохолодженням, гіпоксією, дефіцитом поживних речовин, надмірними навантаженнями та інфекціями, а також відсутністю своєчасної медичної допомоги.
Жінка перебуває у вразливому стані. І якщо в мирний час та у звичних умовах, це може проявлятися, наприклад, раптовими змінами в настрої, то під впливом стрес-факторів – це може мати набагато більш серйозні наслідки.
– застерігає Говсєєв.
Професор Говсєєв радить вагітним уважно ставитися до свого самопочуття, звертати увагу на будь-які нетипові симптоми. Сонливість чи “туман у голові” можуть бути ознаками серйозних порушень, а не просто втомою.
Вагітні мають бути серед пріоритетних категорій на евакуацію, якщо ми говоримо про прифронтові райони. Ми всі розуміємо складність ситуацій, в яких опиняються жінки, це часто супроводжується психологічним навантаженням, неможливістю перебратися у більш безпечне місце, отримати вчасну медичну допомогу. Кожен випадок – індивідуальний. В деяких випадках на поміч може прийти телемедицина, онлайн-консультації. Жінці важливо відчути підтримку. Там де є стабільна медична підтримка жінка не повинна втрачати контакт із лікарем. А наше завдання вчасно розпізнати навіть найдрібніші симптоми, допомогти та убезпечити.
– наголошує лікар.
Порада від Світ Захоплень:
Ця інформація є надзвичайно важливою для жінок, особливо тих, хто планує вагітність або вже виношує дитину. Розуміння впливу стресу на репродуктивне здоров’я дозволяє вчасно вжити заходів для його зменшення, звернутися за професійною допомогою та зберегти своє здоров’я і здоров’я майбутньої дитини. Комплексний підхід до корекції наслідків стресу, а не лише медикаментозне лікування, може стати ключем до відновлення балансу та покращення самопочуття.