Медик-невролог Олексій Пелепейченко зазначив, що дискомфорт у скронях після трудового дня часто виникає через перенапруження мускулатури та здатний прогресувати ближче до вихідних. Він наголосив на необхідності виключення інших факторів, наприклад, гіпертензії, та застеріг від самовільного лікування.
Відчуття тиску в скронях по завершенню робочого дня, а до п’ятниці дискомфорт стає майже постійним явищем – поширена ситуація для багатьох, однак насправді це може бути важливим попередженням від організму. Більш докладно про те, чому з’являється подібний дискомфорт, коли варто хвилюватися і що можна зробити самостійно, розповів журналістці УНН головний лікар приватної лікарні, лікар-невролог Олексій Пелепейченко.
Біль у скронях після роботи
Згідно з твердженням лікаря, у більшості випадків дискомфорту в скронях йдеться про перенапругу м’язів. Він може навіть відбиватися на якості життя у деяких випадках.
“Коли говорять, що голова болить у скронях, насправді болять м’язи. Це відчуття тиску, не пульсуючий дискомфорт за типом обруча. Його іменують головний дискомфорт напруги або тензійний цефалгічний синдром. Найчастіше він проявляється внаслідок перевантаження зорового апарату, а саме тривалої роботи за комп’ютером, стресових ситуацій, надмірного споживання кави або психоактивних речовин”, – пояснює лікар-невролог.
Олексій Пелепейченко зазначає, що характерною ознакою даного дискомфорту є його індивідуальний “трудовий розпорядок”, згідно з яким він посилюється в середині тижня і стає менш відчутним у вихідні дні.
“Такі болі можуть виникати декілька разів на тиждень, а інколи здатні тривати роками. Найчастіше вони загострюються у вівторок-четвер-п’ятницю, а на вихідні, коли людина відпочиває, стан стає кращим. Але діагноз головного дискомфорту напруги ставиться лише після виключення інших причин. Ми обов’язково повинні впевнитися, що немає артеріальної гіпертензії чи інших хвороб”, – стверджує головний лікар приватної клініки.
Чи пов’язаний біль у скронях із тиском?
Згідно з висловлюваннями лікаря-невролога, не кожен подібний симптом вказує на гіпертонію. Саме тому важливо не вдаватися до самостійної діагностики.
“Не завжди дискомфорт у скронях пов’язаний із високим чи низьким тиском. Коли хворий звертається зі скаргами, лікар виключає артеріальну гіпертензію, анемію, збій електролітного балансу, збільшення рівня глюкози. Ми збираємо анамнез і лише тоді визначаємося з подальшим планом обстеження. Не треба панікувати – потрібно розібратися”, – зауважує Олексій Пелепейченко.
Водночас, існують ознаки, котрі вимагають термінової медичної допомоги. Мова йде про несподіваний, надзвичайно сильний дискомфорт, котрий відрізняється від звичного.
“Якщо характер дискомфорту змінюється, він стає більш відчутним, супроводжується блюванням чи розладом мовлення – ось це вже загрозливий сигнал. Існує так званий громоподібний головний дискомфорт по типу миттєвого спалаху та грому. Це може бути ознакою геморагічного інсульту, розриву аневризми або мальформації. У подібному випадку потрібно негайно звертатися за лікарською допомогою”, – наголошує лікар-невролог.
Що робити, якщо біль у скронях вже з’явився?
Що ж робити, якщо дискомфорт вже з’явився? Насамперед дати організму перепочинок і не навантажувати себе додатковими факторами, крім того, лікар-невролог застерігає від неконтрольованого вживання комбінованих знеболювальних засобів.
“Для полегшення дискомфорту треба дати перепочинок і прийняти знеболювальне з однією діючою речовиною. Не варто використовувати комбіновані засоби з кількома компонентами. Найчастіше це нестероїдні протизапальні медикаменти, однак вони мають протипоказання, наприклад, виразкову хворобу, бронхіальну астму. І головне – не вживати їх систематично та безконтрольно”, – стверджує головний лікар приватної клініки.
Що варто знати, щоб не нашкодити собі при лікуванні головного болю
Окрім того, через надмірне споживання анальгетиків може виникнути “абузусний” головний дискомфорт. Тобто виходить, що людина ніби намагається усунути симптом, а в результаті лише погіршує проблему.
“Абузусний головний дискомфорт – це дискомфорт, викликаний тривалим вживанням знеболювальних. Якщо людина приймає 10 пігулок і більше на місяць протягом трьох місяців, то це вже ризик. Некоректне лікування саме по собі здатне підтримувати хронічний дискомфорт. Тому самолікування точно не найкраща тактика”, – пояснює Олексій Пелепейченко.
Навіть щодо самостійного масажу скронь лікар-невролог рекомендує бути обережними. У певних випадках це може на деякий час полегшити стан, однак існує ризик посилення симптомів через подразнення тригерних ділянок. Найкращий спосіб, каже Олексій Пелепейченко, – це консультація спеціаліста, котрий визначить причину дискомфорту у скронях і призначить безпечне лікування.
УВАГА! Матеріал має виключно інформаційний характер. Якщо вас турбують проблеми зі здоров’ям – зверніться до лікаря.