Вчені розповіли про здатність грудного молока розвивати дитячу мікрофлору

Грудне молоко допомагає формувати імунітет.

Відомо, що грудне молоко допомагає дітям рости здоровими. Немовлята, яких годують грудьми, краще чинять опір поганій екології, в них згодом менше шансів отримати ожиріння, вони рідше хворіють на злоякісні захворювання. Очевидно, у дітей, яких годували грудьми, краще працює імунітет. Але як саме грудне молоко допомагає імунній системі?

Відомо, що імунітет розвивається в тісній взаємодії з кишковими бактеріями. Імунні клітини на прикладі мікрофлори вчаться розрізняти дружні і небезпечні бактерії, вчаться стримувати захисні реакції, коли в них нема потреби, вчаться приймати сигнали від мікробів, інформує Ukr.Media.

Взаєморозуміння між імунітетом і мікрофлорою вкрай важливе. Відомо, що бактерії-симбіонти допомагають нам боротися проти різних патогенів та навіть проти раку, і що без імунітету, у якого з мікрофлорою щось пішло не так, людина схильна до аутоімунних захворювань. Але і бактерії в такому разі мають бути правильними. Не лише бактерії впливають на імунітет, а й імунітет впливає на бактерії, і якщо він вплине якось не так, у дитини сформується не надто здорова мікрофлора.

В грудному молоці є речовини, що заохочують зростання потрібних бактерій в мікрофлорі малюка. Дослідники з Боннського університету виявили дещо ще: вони з'ясували, що в грудному молоці є білки, які налаштовують імунну систему на правильну взаємодію з бактеріями. Ці білки називаються кальгранулінами А і Б (або S100A8 і S100A9). Вони є як в людському молоці, так і в мишачому, і завдяки експериментам на мишах вдалося показати, як кальгрануліни впливають на імунні клітини кишечника.

У тварин, позбавлених кальгранулінів, в тканинах кишечника зменшувалася кількість Т-регуляторних лімфоцитів, які керують силою імунної атаки. Крім того, кальгрануліни впливали і на інші імунні клітини кишечника. Без білків S100A8 і S100A9 новонароджені миші частіше хворіли і помирали від зараження крові, а в мікрофлорі в них різко підвищувалося число бактерій з групи ентеробактерій, в числі яких є чимало патогенів. Нарешті, без кальгранулінів миші набирали велику зайву вагу.

Те ж саме було і з дітьми: у тих, хто недоотримав білки S100A8 і S100A9, частіше траплявся сепсис новонароджених, і до двох років в них нерідко вже було ожиріння. Крім того, у дітей з високим вмістом S100A8 і S100A9 в мікрофлорі було більше корисних біфідобактерій і менше потенційно патогенних ентеробактерій.

Кальпротектіни синтезуються і в самому організмі теж, але їх не завжди буває достатньо для того, щоб імунітет і мікрофлора розвивалися правильно. Рівень S100A8 і S100A9 залежить, наприклад, від того, як немовля з'явилося на світ: наприклад, у тих, хто народився кесаревим розтином, кальпротектінів в середньому менше, ніж у тих, хто народився звичайним чином. Годувати грудьми виходить не завжди і не у всіх, так що, можливо, варто було б подумати про те, щоб ці білки з'явилися в дитячому харчуванні.

Джерело: ukr.media

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *