От уже кілька місяців у мою світлу голову частенько навідується крамольна думка: «На материнство треба видавати спеціальний дозвіл. І організувати справу так, щоб можливості дати хабар за таку «ліцензію» у принципі не було!»
Звідки думка? Та просто з вулиці. Йду нещодавно на роботу і бачу, як мама б’є кісточками пальців (боляче, очевидно, б’є!) по голові дворічного малюка і кричить: «Зовсім знахабнів, скотина!» І штовхає його у візочок. Хлопчик розгублено кліпає оченятами, починає так гірко плакати, що я насилу втримуюся від того, щоб не набити цій дамі, перепрошую, пику. Коли встиг «знахабніти» цей малюк? У ту мить, коли народився?
Я, замружуючись, думаю: «То навіщо ж ти народжувала? Просто «залетіла»? Дурепа!»
У телевізорі – ще гірше: те, що ми, люди, робимо зі своїми дітьми, жодна тварина не зробить…
Може, такими злими робить нас життя? Матеріальні труднощі? Погані чоловіки? Так? А чому тоді зірок позбавляють батьківських і материнських прав?
Дивися:
Кортні Лав. Її дочка Френсіс багато разів переходила під опіку родичів. Причина: наркотики, якими захоплювалася мама, та побої, якими «любляча» матуся неодноразово нагороджувала свою дочку. Сліди «любові» матусі часто було зафіксовано на тілі дівчинки.
Брітні Спірс не змогла впоратися з депресією, що охопила її після розлучення з Кевіном Федерлайном і, м’яко кажучи, закинула своїх тоді ще зовсім маленьких синів Шона Престогона й Джейдена Джеймса. І батько через суд забрал їх у поп-принцеси.
Вважаєте, що горе від розлучення – достатня підстава, щоб забути про дітей? А я так не думаю!
Історія Ольги Слуцкер добре відома. Улітку 2009-го вона вранці попрощалася з дітьми та поїхала на роботу. Але додому її більше не пустили. Її чоловік, депутат Володимир Слуцкер, забрав у неї дітей, скориставшись послугами озброєної охорони. Ольга боролася як могла: за допомогою ЗМІ, суду тощо.
У цьому випадку закон виявився не лише сліпим, а й паралізованим: до дітей маму не пускають досі. Вона відмовилася від боротьби, коли побачила, як у зал суду озброєна охорона вводить її дітей. Мама пошкодувала психіку дітей і припинила боротьбу.
А про що, цікаво, думає батько? Хоч би один раз у його голову прийшла думка, що відчувають діти, розлучені з улюбленою мамою? З якими шрамами на душі вони виростуть? У цьому випадку діти використані як нежива зброя в боротьбі за власні амбіції.
Це по-людськи, так?
Ні, ще не дозріло людство до того, щоб розмножуватися так, як годиться людям! Навички тваринного світу втрачені, а інші, більш розумні, душевні, духовні, ще не набуті…
На право розмножуватися треба видавати ліцензії… І не треба розповідати про те, що стосовно дорослих людей це буде жорстоко. Переживуть! Жорстоко – це те, як ми поводимося з дітьми…
Джерело: lady.tochka.net
