З почуттям тривоги, в тій чи іншій мірі, стикалася кожна з нас. Як відрізнити адекватну тривогу від необгрунтованої? Як впоратися з підвищеною тривожністю? Розповідаємо в матеріалі.
Тривожність – це схильність людини до сильних переживань по незначним приводах, інформує Ukr.Media.
Страх і тривога
Насамперед, зрозуміємо чим тривога відрізняється від страху. Тривога – це смутні відчуття щодо майбутніх подій. Ситуації, коли результат невизначений (поїздка в ЗАГС, подання документів тощо), викликають тривогу.
У той час як страх – це сильний переляк або боязнь і основна причина тривожності.
Обидва стани прийнято вважати природним емоційним процесом.
Причини підвищеної тривожності
При соціальній тривожності – велике скупчення людей.
При публічній тривожності – страх опинитися в незручній ситуації (увага концентрується на можливі неприємності, які могли б статися).
Екзистенціальна тривога – страх перед смертю, а також страх, що життя проходить даремно.
При тривозі, що з'являється при виборі – страх перед прийняттям певного рішення.
Посттравматична тривожність – безпричинне занепокоєння, після пережитої психологічної травми.
Часто почуття тривожності виховують в нас батьки. Саме вони розповідають нам про те, що життя сповнене небезпек, а світ страшний і жорстокий. І якщо побоювання всього оточуючого в дитинстві захищає нас, то для дорослої людини це може трансформуватися в справжню проблему.
Причинами тривожності можуть також виступати: постійні недосипання, стресова робота і навіть гормональні проблеми.
Іноді підвищений рівень тривожності може бути симптомом соматичних або психічних захворювань та станів, серед яких шизофренія і маніакально-депресивний психоз.
До проявів надмірної тривожності варто віднести:
- страхи, тривога і неспокій в безпечних ситуаціях;
- низьку самооцінку;
- підвищене переживання за близьких;
- чутливість до власних невдач;
- відсутність інтересу до незнайомої діяльності;
- невротичні звички (гризти нігті, смоктати пальці тощо).
Саме ці дії допомагають людині зняти емоційну напругу.
Дратівлива поведінка, грубість по відношенню до оточуючих. Або апатія і байдужість.
Тривожний стан у дорослих і дітей може супроводжуватися головним болем, серцебиттям, зниженням апетиту, погіршенням якості сну.
Як впоратися з підвищеною тривожністю
Якщо тривога турбує людину і заважає жити – потрібно негайно звернутися до фахівця (психолога або психіатра), адже ця реакція може бути симптомом соматичних або психічних захворювань.
Найбільш ефективні методи лікування:
- медикаментозна терапія;
- поведінкове лікування;
- когнітивна психотерапія.
Ці види лікування допоможуть впоратися з почуттям тривоги, розібратися в її причинах.
У будь-якому випадку, якщо почуття тривоги настільки сильне або часте, що заважає жити повноцінним життям, – потрібно неодмінно звернутися до лікаря (терапевт, невролог, психіатр) або хоча б до психолога.
Причин може бути безліч. І лікування повинно бути спрямоване саме на усунення причини, а не маскування симптомів.
Якщо це гормональні проблеми, то який сенс пити транквілізатори, якщо можна просто зайнятися своїм здоров'ям, відновити гормональний фон і одним махом позбутися від цілої купи проблем? Якщо причина в напруженому графіку, стресових умовах роботи, постійному недосипу, то потрібно в першу чергу налагодити своє життя, а не пити валеріану. Але якщо таки лікар вирішує, що вам необхідні транквілізатори. То тут два варіанти розвитку подій: або ви довіритися лікарю, або – ні, шукаєте іншого лікаря, і приймаєте рішення, вже грунтуючись на двох думках.
Джерело: ukr.media
