Війна в Україні, на жаль, продовжується. У відповідь на успіхи ЗСУ ватажки орків та їхні пропагандисти все частіше почали говорити про застосування ядерної зброї проти нас.
Дуже хочеться сподіватися, що це блеф, і ядерна бомба ніколи не прилетить на територію України. Але все ж варто дізнатися, що покласти в тривожний рюкзак на випадок ядерної атаки і як діяти, якщо вона все ж таки відбудеться. Про це на своїй сторінці у фейсбуці розповів Роман Павлюк, віцепрезидент по технологіях компанії Intellias.
Шанси вижити є
Існує думка, що вижити під час ядерного вибуху неможливо. Але це не так. Ось які аргументи наводить Роман Павлюк.
Звичайно, все залежить від того, де людина знаходиться під час ядерного вибуху. Якщо в епіцентрі (це точка підриву боєзаряду і також радіус 1—1,5 км від нього) і не в спеціальній захисній споруді, то, на жаль, на все живе очікує миттєва смерть за умови наземного та повітряного вибухів.
Якщо в зоні руйнування, то, за словами Романа Павлюка, шанси вижити дуже високі, якщо людина не знаходиться на відкритій місцевості. Зона радіоактивного забруднення, залежно від вітру, погоди та інших факторів атмосфери і рельєфу, може становити від 8-10км до 20. При цьому рівень забруднення може бути досить малий залежно від типу заряду і висоти підриву.
Шанси вижити при ядерному вибухові є © freepik.com
Що повинно бути в тривожному рюкзаку на випадок ядерного вибуху
Наведений нижче список розрахований на одну особу. Всі речі мають бути запаковані в поліетиленові пакети або тримати в оригінальній запечатаній упаковці.
- Два комплекти зручних штанів, найкраще військових, оскільки там щільна півсинтетична тканина;
- 5 шт. поліетиленових дощовиків;
- 5—10 пар бахіл, можна медичні;
- рулон сміттєвих плотних пакетів;
- 6 шт. респіраторів FFP2 , а ще краще FFP3. Кожен в окремій упаковці;
- скотч, ідеально армований;
- 4 пари гумових господарських рукавиць;
- 1 шт. робочих окулярів, які підходять для роботи з болгаркою;
- 3 упаковки паперових салфеток;
- 2 флакони змивки для лаку для нігтів;
- 3 л води у поліетиленовій тарі. Чим товстіші стінки, тим краще;
- компас механічний. Саме механічний, а не на телефоні;
- карти місцевості (або куплені, або роздруковані з Інтернету). Олівець, ручка у придачу;
- лічильник Гейгера (детектор радіації). Його купляємо один на сім’ю. Ідеально, якщо детектор має ще й функцію дозиметра, тобто показує не лише поточний радіаційний фон, а й може рахувати накопичену вами дозу;
- павербанк та батарейки для нього;
- радіоприймач, обов’язково з КХ/СХ діапазоном.
Замість захисного костюма підійде звичайний дощовик © freepik.com
Що робити при ядерній небезпеці
Ці дії поможуть тобі врятувати життя у випадку ядерного вибуху.
Тепер два варіанти подій: якщо у тебе є запас води-їжі, ти в надійному укритті, але не маєш дозиметра та засобів захисту, що описані вище, варто залишатися там же наступні 12-24 години, бо невідомо, де більш небезпечно — у середині чи назовні. І далі вже виходимо і йдемо до евакуації.
Якщо дозиметр-детектор працює, засоби захисту є — через годину можемо починати вихід із зони ураження.
Бери з собою рюкзак(и), попередньо загорнувши його в сміттєвий пакет, і виходи на поверхню.
Далі визначай, де був епіцентр, і рухайся від нього. Як вичислити? Тут однозначного механізму нема скоріш за все, там, де буде виднітися основна маса пожеж, там і був епіцентр. Також по характеру руйнувань можна подивитися, звідки прийшла ударна хвиля.
Далі все, як на практичних заняттях з географії в школі: карта, компас і вперед. Ідея така: відійти якнайдалі від епіцентру, кілометрів 10-15 щонайменше, і вже там чекати на евакуацію. Або рухатися далі, по можливості.
Рухаємося так:
- кожні 3 години міняємо маску, а кожні 8-10 год — дощовик. Якщо дощовик порвався — міняємо негайно;
- маску знімаємо лише для того, щоб попити-поїсти і ніяк інакше;
- якщо так сталося, що прийшлося забруднити руки або обличчя — протираємо паперовими серветками, змоченими змивкою для нігтів (якщо знайдеш півлітри ацетону — це бінго);
- переодягання слід робити у приміщеннях, а ще краще — підвалах, де нема протягів;
- якщо пішов дощ, зразу ж у укриття і провести переодягання (дощовик, маска, рукавиці). Пам’ятаємо, що дощ після ядерного вибуху радіоактивний;
- якщо детектор показав рівень, що зашкалює, вертайся тим же шляхом назад у точку, де він спаде, і починай шукати новий прохід.
Майже вся вода, особливо ближче до епіцентру, буде заражена, а тому вода у пластикових пляшках буде найбільш цінним ресурсом. Спрага буде найбільшим болем, особливо через велику кількість пожеж і поранених опіками. Ділитися водою з кимось чи ні — твоя справа. Пити воду з відкритих джерел — категоричне ні.
Дозиметр-детектор періодично протирай змивкою, адже на ньому збирається пилюка і він може почати «підбріхувати».
Серветки після протирання, так само як використані дощовики, рукавиці і маски викидай.
Як діяти, якщо рюкзака немає при собі
Тут є дві базові задачі:
1. Пережити сам удар: ховаємося у будь-яку шпарину.
2. Захистити органи дихання: носи завжди з собою запечатану маску FFP2/3, а краще навіть дві. Такі маски важать 10 грамів, їх можна розкласти по кишенях усіх курток. Вдихання радіоактивного пилу — це найбільше шкода для організму, бо після осідання в легенях цей пил буде труїти вас все життя.
А далі шукай воду і прямуйте від епіцентру в сторону евакуації.
Раніше ми писали про те, на яких умовах жінок будуть запрошувати до військкоматів.
Джерело: lady.tochka.net
