Війна… Хто б міг подумати, що вона буде в нинішньому столітті.
Ми зараз свої зусилля множимо у рази, щоб допомагати людям, – розпочинає свою розмову соціальний працівник проєкту HealthLink: «Прискорення зусиль України з метою подолання епідемії ВІЛ» Роман Кузьменко, продовжуючи, що люди з ВІЛ, які перебувають у зоні бойових дій, відчувають нині підтримку.
Так сталося, що люди з ВІЛ про свій позитивний статус розповідають лише найближчим, або нікому.
Дискримінація у суспільстві – найперша причина. У непросту ситуацію вони потрапили зараз, коли війна, коли змушені сидіти в укритті і чекати продуктів харчування, засобів гігієни і …АРВ-терапії (ліків, які життєво необхідні).
– І якщо продукти чи інші речі легше попросити у волонтерів, то про АРВ-терапію вони не скажуть, щоб не розкривати свій ВІЛ-позитивний статус. Були у мене такі клієнти, соціальний супровід яких я здійснював рік тому чи більше. Ми підтримували зв’язок, адже з багатьма довірливі стосунки. Розкажу історію ВІЛ-позитивного Івана. Він стоїть на обліку в Кіровоградському обласному СНІД-центрі, де і отримував терапію, а працює в Києві. Раніше для нього не було складно приїхати і отримати терапію на місяць. Та коли почалися обстріли і не було ліків, він зателефонував мені. Звісно, я відгукнувся, отримав терапію у медзакладі і думав, як передати далі. Дуже врятували в цій ситуації волонтери із волонтерського центру «Кроп. Хаб», які везли гуманітарну допомогу до столиці. Власне, ними я і передав ліки. Іван телефонував і щиро дякував. На серці стало спокійно, що люди з ВІЛ, яким ми, соціальні працівники, прививаємо прихильність до лікування, відповідально ставляться до свого здоров’я, навіть коли сидять в укриттях, коли чути свист куль. І таких історій з колегами ми можемо розповісти чимало, – каже Роман.
Роман Кузьменко опікується людьми з ВІЛ у благодійній організації «100 відсотків життя. Кропивницький» з 2014 році. На його рахунку – багато життєвих історій, коли могло обірватися життя, коли могли перемогти супутні хвороби…
У воєнний період під супроводом у Романа перебуває наразі три особи. Наприклад, в одного чоловіка ВІЛ виявили під час лікування COVID-19. Лише після одужання, Роман допоміг з прийняттям діагнозу та постановці на облік для отримання ліків. Запросив на тестування в офіс благодійної організації і його дружину, в якої теж виявився ВІЛ, від чого був шок і неприйняття статусу. Соціальний працівник, маючи неабиякий досвід роботи, знайшов потрібні слова, щоб жінка розпочала лікування…
Загалом Роман Кузьменко надає соціальний супровід людям, яким виявляють ВІЛ під час лікування у Кіровоградському обласному онкодиспансеру, обласному фтизіопульмунологічному медичному центру (колишня назва – протитуберкульозний диспансер), Кропивницькій центральній районній лікарні та першій міській лікарні.
Вікторія Семененко
Джерело: zpu.kr.ua
