Громадські рухи пацієнтів: Віддзеркалення недовіри до системи охорони здоров’я?
Українці все частіше об’єднуються у громадські ініціативи, висловлюючи недовіру до існуючих офіційних механізмів захисту їхніх прав у сфері медицини. Тривалі судові процеси у справах про медичну недбалість та труднощі з отриманням висновків судово-медичних експертиз порушують ключове питання: чи здатна сама система охорони здоров’я ефективно виявляти лікарські помилки, оперативно реагувати на них та, найголовніше, запобігати потенційним трагічним наслідкам?
Громадські ініціативи, що виникають на захист пацієнтів, які скаржаться на неналежну якість медичних послуг, фактично беруть на себе функцію документування випадків медичної недбалості. Одним із найвідоміших прикладів такого руху є “StopOdrex” – об’єднання осіб, які вважають себе або своїх близьких потерпілими від лікування в приватній одеській клініці “Одрекс”. Чи свідчить поява таких ініціатив про кризу довіри до офіційних каналів захисту прав пацієнтів та чи спроможна сама система охорони здоров’я забезпечувати контроль якості медичної допомоги, дізнавайтеся далі.
“StopOdrex” збирає та публікує свідчення пацієнтів про їхній досвід взаємодії з приватною клінікою “Одрекс” в Одесі. Йдеться про випадки, коли люди вважають, що дії персоналу клініки завдали шкоди їм або їхнім рідним. Учасники руху прагнуть привернути увагу до своїх проблем та знайти підтримку серед тих, хто пережив подібне.
По суті, “StopOdrex” функціонує як відкрита база даних пацієнтських історій. На вебсайті та в Telegram-каналі ініціативи з’являються анонімні розповіді про помилки під час лікування, можливі ускладнення, труднощі з отриманням медичної документації, затяжні судові процеси та відсутність оперативної реакції з боку державних інституцій. Хоча такі об’єднання не замінюють слідство чи судочинство, вони не дозволяють пацієнтським історіям загубитися в бюрократичній машинерії.
Народна депутатка України, членкиня Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Оксана Дмитрієва зазначає, що подібні пацієнтські об’єднання можуть бути тривожним сигналом про недовіру громадян до чинних державних механізмів.
Фото: Оксана Дмитрієва, народна депутатка України, членкиня Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування
Поява груп взаємодопомоги пацієнтів у соціальних мережах – це, на мою думку, вияв запиту людей на підтримку, роз’яснення та справедливий розгляд. Частково це також свідчить про недостатній рівень довіри до офіційних механізмів. Коли люди шукають захисту один в одного, система має поставити собі запитання: чому вони не впевнені, що отримають його в рамках чинних процедур.
– зазначила Дмитрієва.
Схожу думку висловлює і політолог, директор Центру досліджень громадського суспільства Віталій Кулик. На його переконання, виникнення таких рухів, як “StopOdrex”, є індикатором того, що частина пацієнтів сумнівається у спроможності системи швидко та ефективно реагувати на потенційні випадки медичної недбалості.
Окремою системною проблемою залишаються багаторічні судові процеси та складні експертизи у справах, пов’язаних із можливою медичною недбалістю. Це призводить до того, що як пацієнти, так і лікарі роками перебувають у стані невизначеності.
Необхідно говорити про тривалість розгляду справ, проведення експертиз та судових процесів. Адже справедливість має бути не лише об’єктивною, а й своєчасною – як для пацієнта, так і для лікаря. На мою думку, сильна система охорони здоров’я – це система, де функціонує незалежний професійний контроль, зрозумілі механізми реагування та баланс між захистом прав пацієнта і справедливим ставленням до медичного працівника.
– вважає Дмитрієва.
Показовою є історія Світлани Гук, яка вже шість років намагається з’ясувати причини смерті свого чоловіка після лікування в клініці “Одрекс”. Це яскравий приклад того, як пацієнти та їхні родичі роками чекають на відповіді у справах про медичну недбалість.
Схожа ситуація розгортається і у справі щодо смерті бізнесмена Аднана Ківана під час лікування в “Одрекс”. Суд мав перейти до дослідження медичних доказів та допиту незалежного експерта-онколога, проте захист одного з обвинувачених лікарів ініціював передачу справи до іншого суду. Це призвело до фактичного перезапуску процесу.
Чим більше з’являється подібних історій, тим гострішим стає питання: чи здатна система охорони здоров’я самостійно виявляти потенційні лікарські помилки, реагувати на них та запобігати повторенню таких ситуацій? Водночас, Оксана Дмитрієва наголошує, що стверджувати про повну відсутність механізмів захисту прав пацієнтів в Україні було б некоректно.
Сьогодні пацієнт може звернутися до адміністрації медичного закладу, до профільних органів, до Міністерства охорони здоров’я, до Національної служби здоров’я України, до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, а також до правоохоронних органів чи суду. Такі інструменти існують.
– додала народна депутатка.
Однак, ключове питання полягає не стільки у формальній наявності цих механізмів, скільки в їхній ефективності, швидкості та зрозумілості для пересічної людини. І чи працюють вони як цілісна система, що не лише реагує на проблеми, а й запобігає їх повторенню. Одним із можливих рішень, на думку Дмитрієвої, є створення системи лікарського самоврядування, яка в Україні досі не врегульована на законодавчому рівні.
У багатьох країнах значну роль відіграє лікарське самоврядування – це професійні органи, які мають повноваження розглядати спірні випадки, проводити фахову оцінку дій лікарів, застосовувати дисциплінарні заходи, виносити попередження, обмежувати чи припиняти право на професійну діяльність, а за потреби й передавати інформацію до правоохоронних органів. В Україні закон про лікарське самоврядування досі не ухвалений. І це питання варто обговорювати не як формальність, а як один із потенційних інструментів підвищення відповідальності та довіри до системи. Зрештою, оцінку складних медичних рішень насамперед мають надавати фахівці, які розуміють клінічний контекст, стандарти лікування та професійні ризики.
– резюмувала Дмитрієва.
Водночас вона підкреслила, що така система має функціонувати не як замкнена корпоративна солідарність “лікар-лікарю” або як каральний механізм, а як незалежний професійний інститут, що діє в інтересах усієї системи охорони здоров’я України.
Порада від Світ Захоплень:
Ця інформація допоможе вам краще зрозуміти, які існують механізми захисту ваших прав як пацієнта в Україні, а також усвідомити, чому громадські ініціативи стають дедалі важливішими. Вона підкреслює необхідність не лише знати свої права, але й розуміти, наскільки ефективно працюють офіційні інституції, та які кроки можна зробити, якщо ви зіткнулися з медичною недбалістю.