Фейки, кібератаки і шахрайство: кому вигідно нагнітати паніку під час пандемії?

Коронавірус © depositphotos.com

Пандемія — це не тільки боротьба з вірусом, а й можливість злочинцям “розвернутися” на повну. Відверта брехня, атаки на ресурси ВООЗ та МОЗ, крадіжки — це те, про що зараз варто пам’ятати, акцентує в програмі “Вікна-новини” на СТБ ексміністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька.

За два тижні карантину ми вже вміємо правильно мити руки, дотримуватися дистанції, самоізолюватись. Однак окрім COVID-19 нам потрібно навчитися протистояти поширенню інших вірусів — інформаційних. Один із фейків — про нічне розпилення з вертольотів дезінфікуючих засобів. Цю інформацію поширили настільки масово, що довелося втрутитися працівникам СБУ, акцентує увагу екс-міністерка охорони здоров’я.

Звідки ж беруться такі інформаційні викиди? Наприклад, минулої п’ятниці львівські працівники СБУ викрили громадянку, яка розміщувала в інтернеті помилкові дані про поширення COVID-19. Фахівці з кібербезпеки встановили, що ця жінка є учасницею понад тисячі спільнот, заборонених у соцмережах, де і поширювала фейки.

Проблема поширення неправдивої інформації актуальна не тільки для України, але і для всього світу. У Європейському союзі з початком пандемії також помітили зростання кількості інформаційних провокацій. І дійшли висновку — потужна хвиля дезінформації йде від російських провайдерів і прокремлівських джерел. У європейському поліцейському управлінні Європол, який координує органи правопорядку всіх країн ЄС, заявили про серйозне зростання злочинності у зв’язку з коронавірусом. І назвали 4 основні загрози:

Кіберзлочинність. За часів пандемії активізувалися хакери. Урядові інформаційні системи все частіше намагаються зламати. Стрімко зросла кількість кібератак на ресурси ВООЗ. МОЗ уже теж атакували. А минулого тижня в результаті хакерського нападу на університетську лікарню в Брно (Чехія) довелося призупинити операції і направляти пацієнтів в інші клініки.

Шахрайство. Воно пов’язане в основному з нестачею медичних масок та інших засобів захисту. Так, одна європейська компанія заплатила понад 6 мільйонів євро за імпорт масок і дезінфектантів з Сінгапуру, але нічого не отримала.

Продаж підроблених ліків, тестів і засобів захисту. Ця проблема виявилася настільки глобальною, що в березні Інтерпол почав операцію “Пангея”, до якої приєдналися правоохоронці з 90 країн світу. Зараз викрито вже 4 десятка кримінальних угруповань і видалено з інтернету 2,5 тисячі шахрайських повідомлень.

Крадіжка майна. Злодії прикидаються родичами або представниками державних установ та привласнюють майно.

Коронавірус © depositphotos.com

Що робити і як з цим боротися?

Зараз як ніколи варто бути пильними. Фахівці з кібербезпеки радять: нікому не передавайте свої персональні дані. Якщо ви отримали повідомлення нібито від банку або від органів влади з проханням надати паспортні дані, інформацію про карту, фото документів — обов’язково зателефонуйте за телефонами, вказаними на офіційних сайтах.
Не встановлюйте неперевірені програми. Виробіть звичку регулярно змінювати паролі. Не використовуйте один і той же для різних ресурсів. Не відкривайте посилання в повідомленнях і листах від неперевіреного відправника.
Зараз саме час для ревізії смартфона. Додатки, якими не користуєтеся, видаліть. Довіряйте тільки перевіреним джерелами інформації: офіційним сторінкам МОЗ та центру громадського здоров’я.

Інформаційна гігієна дуже схожа на санітарну. Вимагає небагато часу, але зберігає психологічне та фізичне здоров’я. Будьте уважними, мийте руки, зберігайте спокій і будьте здорові.