Воєнні дії спричиняють у тварин напругу та поведінкові зміни. Зоопсихолог Сергій Клочко роз’яснює, хто є кваліфікованим спеціалістом і як проводити роботу з травмованими улюбленцями.
Війна позначилася не лише на людях, але і на звірях – вибухи, тривоги та зміна життєвих обставин нерідко провокують у них значний стрес і розлади поведінки. У таких випадках господарі все частіше задаються питанням, чи потрібна допомога компетентного фахівця. Більш докладно про те, кого можна вважати зоопсихологом і як фактично протікає робота з психічно травмованими тваринами журналістці УНН розповів зоопсихолог Сергій Клочко.
Згідно з висловлюваннями експерта, зоопсихолог – це не просто особа, яка корегує модель поведінки собак або котів. Мова йде про професіонала з профільною вищою освітою та науковим бекграундом. Важливо також усвідомлювати відмінність між кінологом і фахівцем з поведінки.
Насамперед, це особа з дипломом про вищу освіту. І, скоріше за все, університетською. Необхідний досвід діяльності в науковому закладі, тому що людина, яка просто виправляє поведінку пса чи кота – це не зоопсихолог, а дресирувальник або спеціаліст з виправлення поведінки. Зоопсихолог – це експерт, який працює з усіма видами тварин, у яких є психіка
– пояснює Клочко.
Він уточнює, що профільною може бути освіта на біологічному чи психологічному факультеті з відповідною спеціалізацією. Маються на увазі передусім кафедри зоології або фізіології людини та тварин. Разом з тим, короткочасні курси або сертифікати не можна розцінювати як повноцінну освіту.
Існує безліч платних курсів при західних університетах, тижневих або місячних. Люди оплачують кошти і згодом заявляють, що закінчили три університети. Але це не є освітою у загальноприйнятому розумінні. Я зустрічав випадки, коли зоопсихолог за освітою астроном, а підтвердженням називає курс іншого зоопсихолога, який математик. Таке також трапляється
– додає Клочко.
Експерт підкреслює, що перед початком роботи з поведінкою тварини потрібно виключити проблеми зі здоров’ям. Часто агресивність або боязнь можуть бути результатом болю або фізіологічних відхилень.
Коли тварина стає агресивною або чогось лякається – це може бути поведінкова проблема. Але не можна ігнорувати внутрішні хвороби або біль. Доки ви не усунете причину болю, виправлення поведінки не принесе результатів. Тому першочергово – огляд у ветеринарного лікаря
– наголошує фахівець.
Щодо тривалості роботи з травмованими тваринами, все залежить від важкості випадку. В середньому процес може тривати від декількох тижнів до декількох місяців, а якщо результату немає тривалий час, то варто переглянути підхід або шукати інші причини.
У середньому, це від двох тижнів до трьох місяців. У складних випадках – довше. Якщо після трьох місяців немає ефекту, отже або проблема нерозв’язна, або застосовуються невірні методи. Будь-яку поведінку можна відкоригувати, за винятком уражень нервової системи
– пояснює зоопсихолог.
Клочко акцентує увагу на тому, що зоопсихолог фактично працює не тільки з твариною, а в першу чергу з її власником. Саме людина повинна навчитися вірно реагувати на сигнали тварини. Це найбільш дієвий шлях змін.
Зоопсихолог не проживає з цією собакою або кішкою. Він співпрацює з власником. Необхідно навчити людину розпізнавати сигнали, які подає тварина, і правильно на них відповідати. Це найефективніший метод змінити поведінку
– говорить Сергій Клочко.
Також, експерт перерахував ознаки сильної напруги тварини, на які слід звертати увагу власникам.
Прискорене дихання, слиновиділення, втрата шерсті – це показники стресу. Мимовільне сечовипускання і дефекація – дуже сильний рівень напруги. А стан, коли тварина ні на що не реагує – це надмірне гальмування (Позамежне (охоронне) гальмування – це захисна реакція нервової системи, що виникає, коли інтенсивність або тривалість подразника перевищують межу працездатності нервових клітин). Під час агресії собака, крім гарчання і оскалу, може демонструвати білок ока, напружувати хвіст, притискати або навпаки піднімати його, але люди не завжди помічають ці сигнали
– наголошує експерт.
У період реабілітації, особливо, після війни або пережитих травм, тварині необхідний спокій, пояснює зоопсихолог. Важливо звести до мінімуму подразники і уникати жорстких методів дресирування. За словами експерта, насильницькі підходи лише погіршують стан.
Потрібно створити максимально спокійні умови. Можна завісити вікна, зменшити шум, забезпечити ніжне спілкування, добру їжу і прогулянки. Не варто займатися дресируванням або відпрацюванням команд – це може лише погіршити стан. Якщо подразники не повторюються, тварина поступово повертається в норму
– пояснив експерт.
Також, експерт підкреслив, що допомога зоопсихолога може бути ефективною у випадку наявності відповідної освіти та досвіду у спеціаліста.