## Податкова пастка для авіакомпаній: лізингові платежі за літаки трактують як роялті
Державна податкова служба (ДПС) наразі інтерпретує платежі за лізинг літаків як роялті, хоча йдеться про використання транспортних засобів, а не про передачу прав на інтелектуальну власність. Це призводить до кримінальних проваджень проти українських авіаперевізників та ризику ретроспективних донарахувань податків.
Необхідність чіткого роз’яснення
Необхідність офіційного роз’яснення від Міністерства фінансів щодо трактування лізингових платежів за повітряні судна Державною податковою службою (ДПС) є вкрай важливою. Без уніфікованого підходу до застосування міжнародних конвенцій, податковий спір у авіаційній галузі лише поглиблюватиметься. Про це наголосила Тетяна Шевцова, членкиня Громадської ради при Міністерстві фінансів, сертифікована аудиторка та податкова консультантка, під час круглого столу “Нова податкова практика щодо лізингу повітряних суден”, за повідомленням УНН.
Причина виникнення проблеми
Ситуація загострилася, коли у 2024 році ДПС почала класифікувати лізингові платежі за використання повітряних суден як роялті. Саме це стало підставою для відкриття Бюро економічної безпеки (БЕБ) кримінальних проваджень стосовно українських авіакомпаній. Слідство вважає, що авіаперевізники нібито неправомірно застосували положення міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, не утримавши податок під час виплати доходів нерезидентам.
Сутність розбіжностей
На думку Тетяни Шевцової, така позиція податківців ґрунтується на надмірному тлумаченні терміну “роялті”. Вона підкреслила, що коментарі до Модельної конвенції ОЕСР, на які посилається ДПС, визначають оренду обладнання як роялті лише у вузькому контексті – коли це супроводжується передачею прав інтелектуальної власності.
“Чому ви не враховуєте, що Модельна конвенція трактує такі платежі як роялті виключно у випадках оренди обладнання, пов’язаної з передачею технічних креслень або виробничих процесів? Саме такі випадки розглядаються у коментарях до Модельної конвенції”, – зазначила Шевцова, наголошуючи на цьому під час дискусії.
Таким чином, застосування такого підходу до повітряних суден є некоректним.
“За всіма нормами бухгалтерського законодавства та міжнародними стандартами, терміни “обладнання” та “транспортні засоби” чітко розмежовані. Літаки, контейнери, вагони – це не обладнання, а транспортні засоби. Тому ця ситуація є надто викривленою і потребує правильного вирішення”, – підкреслила членкиня Громадської ради при Мінфіні.
Шлях до вирішення
Питання вимагає офіційного врегулювання на рівні Міністерства фінансів. Узагальнююча податкова консультація дозволить сформувати єдиний підхід до застосування норм Податкового кодексу та міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, усуваючи правову невизначеність як для бізнесу, так і для контролюючих органів.
Часу для такого рішення обмаль. Як раніше інформував УНН, українським авіакомпаніям намагаються донарахувати 15% податку з лізингових платежів не лише на майбутнє, але й ретроспективно – за операції, здійснені протягом останніх семи років. Враховуючи, що середня рентабельність авіаперевізників становить приблизно 7-10%, таке додаткове податкове навантаження може стати критичним для галузі.
Примітно, що ані Податковий кодекс України, ані міжнародні конвенції, на підставі яких здійснювалися ці виплати, за цей час не змінювалися. Фактично, нове трактування застосовується до правовідносин, які протягом десятиліть не викликали претензій з боку держави.
Актуальна інформація
Бюро економічної безпеки розслідує кримінальні провадження щодо щонайменше п’яти українських авіаперевізників: “Міжнародні авіалінії України” (МАУ), “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн Експрес”. У матеріалах цих справ БЕБ ставить під сумнів застосування авіакомпаніями положень міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Суми нібито несплачених податків в окремих випадках сягають десятків мільйонів гривень.
Кримінальне переслідування відбувається в надзвичайно складних для галузі умовах. Після закриття повітряного простору українська цивільна авіація фактично працює за межами країни вже понад чотири роки. Для збереження бізнесу авіакомпанії були змушені релокувати флот та персонал за кордон, переорієнтувати діяльність на міжнародні ринки, очікуючи на відновлення польотів в Україні.
Порада від Світ Захоплень:
Ця новина є надзвичайно важливою для всіх, хто працює в авіаційній галузі або пов’язаний з нею. Нечіткі податкові трактування можуть призвести до значних фінансових втрат та юридичних проблем. Рекомендуємо уважно стежити за подальшим розвитком подій та звертатися за кваліфікованою юридичною та податковою консультацією для належного захисту своїх інтересів.