## Українські медики опановують мистецтво реагування на ракетно-дронові атаки: нова програма тренінгів від ЮНІСЕФ
В Україні, завдяки ініціативі ЮНІСЕФ, стартувала важлива програма тренінгів для медичних закладів, спрямована на вдосконалення дій персоналу під час ракетно-дронових інцидентів. Навчання вже успішно провели для лікарень на Чернігівщині, в Одесі, Запоріжжі та Києві, що свідчить про актуальність та нагальність такої підготовки.
З початку повномасштабного вторгнення українські медичні установи, на жаль, нерідко стають мішенями ворожих атак. Державні органи, місцева влада, міжнародні партнери та спонсори докладають максимум зусиль для забезпечення безпеки пацієнтів та медичного персоналу в умовах повітряних загроз. Ця робота виходить далеко за межі облаштування укриттів; ключовим елементом стає безпосереднє навчання медиків ефективним діям у критичних ситуаціях. Однією з таких важливих ініціатив є програма, започаткована за сприяння ЮНІСЕФ в Україні. У межах проєкту проводяться інтенсивні тренінги, що моделюють найскладніші сценарії, зокрема, коли сам заклад охорони здоров’я зазнає ворожого удару. Видання УНН поспілкувалося з Тетяною Вежновець, директоркою Навчально-наукового центру “Бізнес-школа НМУ імені О.О. Богомольця”, докторкою медичних наук, професоркою, яка поділилася деталями цієї важливої програми.
У межах зазначеного проєкту, що реалізується та фінансується за підтримки ЮНІСЕФ, було розроблено комплексну систему реагування на надзвичайні події, зокрема ракетно-дронові інциденти, що можуть статися в закладах охорони здоров’я. У процесі впровадження також проведено оцінку готовності до подібних ситуацій дитячих лікарень та перинатальних центрів, що долучилися до програми. Окрім того, для персоналу розроблені й проводяться практичні тренінги, спрямовані на підготовку до ефективних дій у кризових обставинах. Національний університет імені О.О. Богомольця також активно залучений до реалізації цієї важливої ініціативи.
Нашим основним завданням було формування методики, організація системи реагування на надзвичайні ситуації в медичних установах та підготовка співробітників до дієвого реагування на ракетно-дронові загрози. Варто зазначити, що до нас в Україні, попри п’ять років війни та надзвичайно актуальну проблему повітряних атак, ніхто систематично не займався саме створенням таких спеціалізованих систем реагування для закладів охорони здоров’я.
– ділиться пані Вежновець.
Ця робота має суто практичне значення і спрямована на збереження життя та здоров’я людей. Тетяна Вежновець навела приклад події 8 липня 2024 року, коли після обстрілу лікарні ОХМАТДИТ у Києві маленьких пацієнтів вивели на вулицю, незважаючи на ризик повторних ударів.
Наразі ж, за її словами, було розроблено чіткі стандартні операційні процедури, що регламентують дії персоналу на різних етапах розвитку надзвичайної ситуації. При розробці цих процедур було ретельно вивчено міжнародний досвід.
Існуючі у світі системи реагування переважно орієнтовані на природні катаклізми чи техногенні аварії, що призводять до масового надходження потерпілих до медичних закладів. Наша ситуація специфічна: сам заклад може стати об’єктом руйнівного ракетно-дронового удару. Проте загальний міжнародний підхід до реагування на надзвичайні ситуації цілком застосовний: у кожній медичній установі має функціонувати госпітальна команда швидкого реагування, готові у будь-який момент виконати свої обов’язки відповідно до визначених ролей.
– наголошує пані Вежновець.
На базі розробленої програми команда медичного університету проводить навчання для лікарів.
Ми розпочали цю діяльність у липні 2025 року, коли ЮНІСЕФ та Національний медичний університет уклали угоду про співпрацю для реалізації цього проєкту.
– зазначає пані Вежновець.
До проєкту долучилися медичні заклади, де укриття були облаштовані за сприяння ЮНІСЕФ. На першому етапі, що тривав з липня 2025 року до середини січня 2026 року, тренінги були проведені у чотирьох установах: дві на Чернігівщині (обласна дитяча лікарня та пологовий будинок), Центр реабілітації матері та дитини МОЗ України в Одесі, а також лікарня у Запоріжжі. Другий етап охоплює п’ять лікарень, зокрема Міську багатопрофільну клінічну лікарню матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва у Дніпрі та Перинатальний центр Києва.
Саме в Перинатальному центрі Києва навчання відбулися нещодавно. Перед початком тренінгу фахівці відвідали заклад для оцінки його готовності до реагування на потенційні загрози та стану укриттів. Після підтвердження достатнього рівня готовності було розпочато навчання.
Від двох філій закладу (розташованих на вулицях Лобановського та Предславенській) було відібрано по п’ять лікарів. Саме з них згодом будуть сформовані госпітальні команди швидкого реагування, які координуватимуть дії всього медичного персоналу.
Етап перший: Базова готовність
Будь-яка лікарня повинна мати базовий рівень готовності до різноманітних викликів, включно з ракетно-дроновими інцидентами. За словами Тетяни Вежновець, у медичній установі мають бути спеціалізовані комплекти для надання екстреної медичної допомоги, гуманітарні набори (теплі ковдри, вода для постраждалих), запаси їжі, медикаментів. Особливо для перинатальних центрів важливо мати також пелюшки та підгузки. Обов’язковим є наявність запасу технічної води.
Етап другий: Підвищена готовність
Під час повітряної тривоги медичний заклад переходить у режим підвищеної готовності, адже, на щастя, не кожна тривога завершується реальним інцидентом.
– пояснює пані Вежновець.
Саме на цьому етапі команда швидкого реагування готується до можливих подій.
Усі співробітники знають розташування необхідних наборів; кожен має картку з чітко прописаними діями на випадок небезпеки – саме цьому ми їх навчаємо.
– зазначає професорка.
Згідно з її словами, на цій стадії всі, хто перебуває в лікарні, мають перейти до укриття. Існують окремі протоколи дій для пацієнтів, транспортування яких є складним, або тих, хто проходить лікування, наприклад, під час операції.
Тетяна Вежновець додала, що в столичному Перинатальному центрі укриття обладнане кювезами для підтримки життєдіяльності новонароджених у критичних станах, а також передбачено пологовий зал, де можливе проведення пологів чи екстрених оперативних втручань безпосередньо в укритті.
Завдяки ефективному керівництву закладу, ці можливості добре підготовлені, і установа може ними скористатися в надзвичайних ситуаціях.
– підкреслила вона.
Фаза третя: Інцидент
Наступний етап – це безпосередній удар, реальна надзвичайна ситуація.
Тоді активується план реагування: усі медичні установи, включно з Перинатальним центром, згідно з чинними нормативними документами, мають затверджені плани реагування на надзвичайні ситуації. Вони передбачають створення спеціальної комісії для ліквідації наслідків інциденту. Це стосується всіх закладів, віднесених до критичної інфраструктури.
– зазначає пані Вежновець.
Далі слідує етап подолання наслідків події.
Ми продемонстрували, як організувати сортувальний майданчик для потерпілих. У випадках, коли не всі встигли спуститися до укриття або через критичний стан не могли цього зробити, залучається ДСНС. Потім пояснюємо, як визначати кількість пацієнтів до інциденту, скільки перебуває в укритті, скільки не спустилося, кого саме потрібно знайти. Усі ці дані узагальнюються, аби жодна людина не залишилася без допомоги. Це надзвичайно важливо, адже йдеться про людські життя.
– наголосила пані Вежновець.
Ми використовували практичні кейси, учасники тренувань програвали різні сценарії, імітували дії, були повністю залучені до процесу. Дуже багато залежить від керівництва закладу – його зацікавленість відіграє ключову роль. Був випадок, коли один заклад, що мав долучитися до програми, відмовився від навчання. Це дуже прикро.
– поділилася пані Вежновець.
Вона також зазначила, що у всіх закладах, де проводилося навчання, здійснюються повторні моніторингові візити та надається додаткова допомога. До цього часу медики, які пройшли тренінг, мають розробити власні стандарти реагування, адаптовані до специфіки конкретного закладу.
Ми навчаємо не лише реагувати на те, що вже сталося, а й готуватися до можливих подій. Такий підхід значно полегшує переживання кризи, аніж просто реагування на її наслідки. У цьому й полягає головна мета всього процесу.
– підкреслює пані Вежновець.
На основі розроблених стандартів було видано посібник, і наразі готується його оновлене видання. Професор Вежновець висловила сподівання, що Міністерство охорони здоров’я та Центр громадського здоров’я розглянуть можливість створення на базі цього посібника офіційної, затвердженої на державному рівні методички, яку зможуть використовувати будь-які медичні заклади – від великих лікарень до найменших пологових будинків чи перинатальних центрів.
Людський фактор та перспективи розвитку
Тетяна Вежновець розповіла, що під час тренінгів лікарі часто чули від пацієнтів небажання йти в укриття.
Ми наголошували: це не обговорюється, це обов’язкова процедура. Якщо людей не вдасться перевести до укриття, подальші дії втрачають сенс. Під час інциденту буде надзвичайно складно збирати постраждалих, оцінювати потребу в допомозі та організовувати її надання.
– зазначає професорка.
Вона відзначила, що в медичних установах дедалі частіше з’являються укриття, які дійсно використовуються, що тішить, особливо з огляду на постійні атаки ворога, адже це може зберегти життя та здоров’я.
З іншого боку, наприклад, у Запоріжжі, за словами колег, які нещодавно проводили там моніторинг, повітряна тривога лунає майже безперервно. Це означає, що вся діяльність закладу мала б відбуватися в укритті. Якщо дивитися на безпеку лікарень у перспективі, їх варто будувати глибше під землею. Наприклад, в Ізраїлі вся критична медична допомога – реанімація, відділення інтенсивної терапії, операційні – розташовані на нижніх підземних рівнях (перший, другий, третій підвали), а пацієнти, які можуть пересуватися, перебувають у надземній частині будівлі і можуть спуститися за потреби.
– ділиться пані Вежновець.
Однак, доки такі кардинальні зміни не відбулися, вчитися ефективно реагувати на загрози повинні всі – як медичні працівники, так і пацієнти.
Порада від Світ Захоплень:
Ця інформація є надзвичайно цінною для українців, особливо для тих, хто проживає в регіонах із високим рівнем небезпеки. Програма тренінгів для медичних закладів, розроблена ЮНІСЕФ, є важливим кроком до підвищення безпеки пацієнтів та персоналу в умовах війни. Знання та готовність до дій у надзвичайних ситуаціях можуть врятувати життя. Пацієнтам варто бути уважними до інструкцій медичного персоналу та самостійно дбати про свою безпеку, дотримуючись правил повітряної тривоги.