Експерт: Авіаційні скандали можуть поховати український цивільний транспорт

Загроза для української авіації: БЕБ порушує справи через лізинг літаків, експерти б’ють на сполох

Бюро економічної безпеки України розпочало розслідування у кримінальних справах проти п’яти вітчизняних авіаперевізників, пов’язаних з операціями лізингу повітряних суден. Експертна спільнота висловлює занепокоєння, наголошуючи, що інтерпретація лізингових платежів як роялті є хибною та суперечить нормам міжнародного права.

Кримінальні провадження через лізинг літаків за кордоном можуть знищити українську цивільну авіацію - експерт

Цивільна авіація України, яка вже понад три роки функціонує в умовах закритого повітряного простору, опинилася перед новою серйозною загрозою. Підхід Бюро економічної безпеки, який переводить стандартні міжнародні лізингові операції у площину кримінальних проваджень, викликає глибоке занепокоєння. Руслан Мельниченко, голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України, вважає, що така практика суперечить усталеній міжнародній практиці оподаткування лізингових операцій, створює правову невизначеність і може призвести до втрати контрактів, авіаційного парку та досвідчених фахівців ще до моменту відновлення польотів в Україні.

З початку повномасштабного вторгнення українські авіакомпанії були змушені кардинально перебудувати свою діяльність. Це включає релокацію за кордон, пошук нових ринків, переорієнтацію на виконання міжнародних контрактів та підтримку операційної діяльності для збереження персоналу й компетенцій до стабілізації ситуації.

Від дискусії до криміналізації: новий виклик для авіаційної галузі

За словами Руслана Мельниченка, українське законодавство щодо оподаткування лізингових платежів, які авіаперевізники здійснюють на користь лізингодавців-нерезидентів, залишалося незмінним протягом понад 30 років. Однак, у травні 2024 року Державна податкова служба опублікувала матеріал, який допускає трактування платежів за фінансовий та операційний лізинг повітряних суден як роялті.

Це означає, що Державна податкова служба фактично прирівнює оренду повітряного транспорту до користування інтелектуальною власністю. Важливо зазначити, що такий підхід поділяють не всі податкові фахівці, особливо ті, хто глибоко розуміється на міжнародному оподаткуванні.

Експерт вважає, що саме така інтерпретація стала підґрунтям для переведення податкових спорів у кримінальну площину.

“Здавалося б, це могла бути лише дискусійна позиція чи аналітичний матеріал. Проте, такі інтерпретації податкової сфери доволі швидко стають реальною практикою: спочатку у вигляді претензій, потім – донарахувань, а найнебезпечніше – у вигляді спроб криміналізувати спір щодо кваліфікації операції”, – наголосив Руслан Мельниченко.

Наразі ця практика вже має конкретні наслідки. Як повідомлялося раніше, Бюро економічної безпеки розслідує кримінальні провадження стосовно ряду українських авіакомпаній, зокрема: ПАТ “Авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України” (МАУ), ПрАТ “Авіакомпанія “Константа”, ПрАТ “Міжнародна акціонерна авіаційна компанія “УРГА”, ТОВ “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та ТОВ “Авіакомпанія “Скайлайн Експрес”.

Експерт наголошує, що така ситуація створює для українських авіаперевізників кілька критичних ризиків. Серед них – втрата міжнародних контрактів, погіршення умов фінансування та лізингу, а також суттєві репутаційні втрати у відносинах з іноземними партнерами.

“Кожен місяць правової невизначеності прямо веде до втрати контрактів, зростання вартості фінансування, погіршення умов лізингу та прискореного “відтоку” українських компетенцій з ринку. Крім того, авіакомпанії зазнають репутаційних ризиків: міжнародним партнерам складно пояснити логіку ситуації, коли стандартна для світового ринку операція стає підставою для кримінальних претензій. Компанії змушені витрачати ресурси на юридичний захист та процеси, хоча й так працюють у вкрай складних умовах через війну та закрите небо”, – підкреслив Руслан Мельниченко.

Ключова проблема: хибна трактовка лізингу

Голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України пояснює, що головна проблема полягає у спробі прирівняти лізингові платежі до роялті.

“Проблема зводиться до фундаментального питання кваліфікації: чи можна плату за користування повітряним судном у рамках лізингової угоди ототожнювати з роялті, тобто з платою за використання інтелектуальної власності. Саме тут виникають суперечності не лише з логікою цивільного та податкового права, а й з принципами застосування міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування”, – зауважив Руслан Мельниченко.

Експерт роз’яснює, що згідно з міжнародним правом, роялті – це винагорода за використання об’єктів інтелектуальної власності, таких як патенти, технології, авторські права, торговельні марки чи програмне забезпечення. Натомість лізинг передбачає користування матеріальним активом, у даному випадку – повітряним судном.

“Хоча транспортні засоби та техніка можуть містити інноваційні рішення, це не означає, що сам транспортний засіб автоматично стає “об’єктом інтелектуальної власності” для податкових цілей. Лізинг, по суті, є формою користування матеріальним активом: авіакомпанія отримує в користування фізичне повітряне судно для здійснення перевезень. Лізинговий платіж – це плата саме за користування майном”, – наголошує Руслан Мельниченко.

Інтерпретація лізингу як роялті: порушення міжнародного права

Голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України звертає увагу на те, що трактування, яке застосовує БЕБ у своїх кримінальних провадженнях щодо лізингу, суперечить логіці міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Ці конвенції покликані забезпечувати передбачуваність для міжнародного бізнесу.

“Розмивання меж між цими категоріями створює системний ризик, оскільки саме кваліфікація платежу визначає, чи має Україна право на його оподаткування, яку ставку можна застосувати, і чи не виникає подвійне оподаткування”, – зауважив експерт.

За його словами, конвенції про уникнення подвійного оподаткування, що діють між Україною та багатьма іноземними державами, є ключовим механізмом для забезпечення стабільності та передбачуваності міжнародної економічної діяльності.

“Якщо держава підписує та ратифікує такі конвенції, але потім намагається перекваліфікувати базову господарську операцію задля отримання додаткового права на оподаткування, це підриває саму суть міжнародних зобов’язань”, – вважає Руслан Мельниченко.

Підміна фіскального процесу кримінальним переслідуванням

Окремо юрист наголошує, що податкові спори мають вирішуватися виключно в рамках податкового законодавства: через перевірки, податкові повідомлення-рішення та судові оскарження, а не шляхом кримінального переслідування.

“Найбільш небезпечним у цій ситуації є не сам факт наявності спору, а спроба вирішити його “неправильним інструментом”. Податкове право має власні чіткі процедури: перевірка, податкове повідомлення-рішення, адміністративне та судове оскарження. Саме так у правовій державі врегульовуються складні питання кваліфікації доходів”, – зазначив Руслан Мельниченко.

Юрист переконаний, що кримінальне право не повинно використовуватися для підміни фіскального процесу, особливо коли йдеться не про фіктивність операцій чи приховування доходів, а про інтерпретацію та застосування норм міжнародного права.

Мельниченко висловлює впевненість, що в цій ситуації держава має якнайшвидше усунути правову невизначеність. Це можливо шляхом відкритого діалогу між Державною податковою службою, Міністерством фінансів, профільними державними органами, парламентськими комітетами та представниками авіаційної галузі.

В результаті такого діалогу має бути сформована єдина офіційна позиція щодо кваліфікації лізингових платежів у міжнародних операціях, забезпечена уніфікованість правозастосування та чітко розмежовано, де проходить межа між податковим спором, а де – кримінальною відповідальністю.

На його думку, якщо насправді мають місце зловживання, їх необхідно доводити конкретними доказами, а не “розширенням” поняття роялті до рівня, що розмиває межі між майновими та ліцензійними відносинами.

“Ця ситуація підриває як довіру до України як до партнера, що виконує свої міжнародні зобов’язання, так і нашу здатність зберегти власну цивільну авіацію до моменту відкриття неба. Якщо ми втратимо бізнес, флот і команди зараз, згодом доведеться відновлювати не просто авіаперевезення – доведеться відбудовувати цілу індустрію. Саме тому реакція держави має бути оперативною, змістовною і базуватися на правових нормах, а не на довільних інтерпретаціях”, – наголосив юрист.

Нагадаємо

Як повідомлялося раніше, БЕБ свідомо ігнорує усталену судову практику, яка не дозволяє оподатковувати лізинг транспорту як роялті. У своїх рішеннях суди неодноразово наголошували, що міжнародні конвенції, ратифіковані Україною, мають пріоритет у застосуванні над національним податковим законодавством.

Такий підхід до оподаткування – це не просто помилкове трактування норм податкового права, як українського, так і міжнародного, а радше “податок на український прапор”, який робить українських авіаперевізників неконкурентоспроможними на глобальному ринку, вважає експерт у сферах транспорту та машинобудування, виконавчий директор Громадської спілки “Українська авіатранспортна асоціація” Микола Щербина.

Порада від Світ Захоплень:

Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння потенційних ризиків, з якими стикається українська авіаційна галузь. Аналіз ситуації від експертів допоможе зрозуміти правові колізії та можливі наслідки для бізнесу та авіаційної безпеки. Обізнаність у таких питаннях дозволить краще орієнтуватися в сучасному економічному та правовому полі.

Джерело

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *