Глобальний міф про ожиріння розвінчано: Дослідження виявило різницю між країнами
Нове дослідження, яке охопило 200 країн світу, ставить під сумнів усталену думку про глобальну “епідемію” ожиріння. Виявляється, що в економічно слабких державах показники захворюваності продовжують зростати, тоді як у розвинених країнах Заходу вони демонструють тенденцію до стабілізації.
Згідно з дослідженням, результати якого були опубліковані Euronews, існують значні розбіжності в рівнях ожиріння між різними країнами, віковими групами та статями, що спростовує уявлення про єдину глобальну проблему. Про це інформує УНН.
Докладніше про дослідження
Масштабний міжнародний аналіз виявив, що в багатьох країнах з низьким і середнім рівнем доходу спостерігається значне зростання показників ожиріння протягом останніх 40 років. Водночас у більшості країн Західної Європи та інших економічно розвинених регіонах ситуація стабілізувалася.
Робота, опублікована в науковому журналі Nature, містить дані про стан здоров’я 232 мільйонів людей, які проживають у 200 країнах і територіях, за період з 1980 по 2024 рік.
Науковці стверджують, що їхні результати змушують переглянути загальноприйняте визначення ожиріння як єдиної “глобальної епідемії”, оскільки такий підхід “не відображає суттєвих відмінностей у динаміці захворюваності між різними країнами, віковими групами та статями”.
Дослідження було проведене мережею NCD Risk Factor Collaboration, яка об’єднує близько 2 000 науковців з усього світу. Вони використовували дані понад 4 000 популяційних досліджень, присвячених вимірюванню зросту та ваги людей віком від 5 років.
Критерії визначення ожиріння
У цьому дослідженні використано стандартні критерії Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), що базуються на індексі маси тіла (ІМТ).
У дорослих ожиріння діагностується при ІМТ 30 і вище, тоді як показник 25–29,9 вважається надмірною вагою.
Для дітей і підлітків віком 5–19 років ожиріння визначається як ІМТ, що перевищує нормативні значення ВООЗ для відповідного віку та статі більш ніж на два стандартні відхилення.
Основні висновки дослідження
У більшості західних країн із високим рівнем доходу, включаючи країни Західної Європи, Північної Америки та Австралазії, зростання дитячого ожиріння почало сповільнюватися ще в 1990-х роках, а до середини 2000-х років майже зупинилося. У деяких країнах навіть спостерігається незначне зниження показників.
Однією з перших країн, де темпи зростання ожиріння сповільнилися, була Данія, починаючи приблизно з 1990 року. До 2010-х років у Франції, Італії та Португалії були зафіксовані ознаки невеликого, але відчутного зниження рівня дитячого ожиріння – вперше на національному рівні.
У випадку з дорослим населенням аналогічні тенденції спостерігалися із затримкою приблизно на десятиліття.
У 2024 році рівень ожиріння серед дорослих у Західній Європі здебільшого не перевищує 25%, а у Франції становить близько 11%. Це суттєво відрізняється від англомовних країн із високим рівнем доходу, де показники коливаються від 25% до 43%.
Ситуація в країнах, що розвиваються
На відміну від заможних держав, у багатьох країнах із низьким і середнім рівнем доходу ситуація залишається напруженою: рівень ожиріння продовжує зростати, а в деяких регіонах навіть прискорюється.
У країнах Африки на південь від Сахари, Південної та Південно-Східної Азії, Латинської Америки та на островах Тихого океану зростання показників залишається стабільним або прискореним.
Найшвидше зростання рівня ожиріння у 2024 році було зафіксовано у 36 країнах для дівчат і 35 – для хлопців. Найвищі темпи зростання спостерігалися в Тонзі та Самоа серед дівчат, а також у Перу серед хлопців.
Особливо високі рівні ожиріння спостерігаються в острівних державах Тихого океану: у Тонзі та на Островах Кука понад 65% дорослого населення страждає від цієї проблеми.
При цьому навіть у країнах, де раніше ожиріння було рідкістю, таких як Ефіопія, Руанда та Бангладеш, показники захворюваності зараз зростають.
Ключові фактори та можливі рішення
Дослідники підкреслюють, що не існує єдиної причини глобальних відмінностей у рівнях ожиріння. На динаміку захворюваності впливають такі фактори, як доступність ультраоброблених продуктів харчування, рівень фізичної активності, доходи населення та ефективність систем охорони здоров’я.
Важливу роль відіграє також державна політика. Зокрема, податки на цукор розглядаються як один із небагатьох заходів, що продемонстрували помірний, але відчутний позитивний ефект.
Автори дослідження наголошують, що стратегії боротьби з ожирінням мають враховувати специфіку кожної окремої країни та надавати підтримку населенню з низькими доходами, забезпечуючи доступ до здорового харчування та якісних медичних послуг.
Також зазначається, що препарати для зниження ваги можуть відігравати важливу роль у майбутньому, однак їхня висока вартість на даний момент обмежує доступність і може посилити соціальну нерівність. (Наприклад, Ozempic в США коштує близько 900$ (приблизно 36 000 ₴) на місяць. Інформацію про наявність та вартість в Україні потрібно уточнювати.)
Загалом, дослідження попереджає, що без посилення цільових заходів багато країн із низьким і середнім рівнем доходу ризикують закріпити високі рівні ожиріння на десятиліття вперед, що призведе до довготривалого навантаження на національні системи охорони здоров’я.
Порада від Світ Захоплень:
Це дослідження нагадує про важливість індивідуального підходу до здоров’я. Замість панікувати через глобальні тренди, варто зосередитися на здоровому харчуванні та активному способі життя, враховуючи економічні можливості та місцеві особливості. Знання про тенденції в Україні допоможе планувати профілактичні заходи.