# Україна Рекордними Темпами Збільшує Оборонний Бюджет, Але Податковий Тиск Може Підірвати Наповнення Скарбниці 
Україна, яка п’ятий рік поспіль перебуває в умовах повномасштабної війни, визначила одним з пріоритетів фінансування сектору безпеки та оборони. Для підтримки боєздатності держави Київ змушений постійно нарощувати видатки на армію, закупівлю сучасного озброєння та військової техніки, активно залучаючи при цьому фінансову допомогу від міжнародних партнерів. На цьому тлі особливо суперечливими виглядають дії певних державних структур, які створюють ризики для тих галузей, що, незважаючи на складні умови, продовжують стабільно поповнювати державний бюджет. Зокрема, мова йде про посилений тиск з боку Бюро економічної безпеки (БЕБ) на авіаційний бізнес, який щорічно забезпечує надходження до бюджету на суму, що наближається до мільярда гривень, як повідомляє УНН.
Рекордне Збільшення Оборонних Видатків
У червні поточного року Верховна Рада затвердила зміни до державного бюджету на 2026 рік, що передбачають суттєве збільшення фінансування сектору безпеки й оборони на 1,56 трильйона гривень. Відповідний закон, підписаний Президентом України Володимиром Зеленським, вже набрав чинності.
Завдяки внесеним корективам, загальний обсяг видатків на оборону у 2026 році сягнув безпрецедентної позначки у 4,4 трильйона гривень.
Розподіл додатково виділених коштів виглядає наступним чином:
- 1,52 трлн грн спрямовано до Міністерства оборони;
- 16,7 млрд грн – до органів системи МВС;
- 4,8 млрд грн – до Держспецзв’язку;
- 2,5 млрд грн – до СБУ;
- 1,8 млрд грн – до ГУР Міноборони;
- ще 14,6 млрд грн виділено до резерву сектору безпеки і оборони.
Важливо зазначити, що 2,3 трильйона гривень будуть використані для закупівлі озброєння та військової техніки, тоді як понад 1,45 трильйона гривень призначені для грошового забезпечення українських військовослужбовців.
Такий масштаб фінансування підкреслює необхідність постійного зростання оборонних витрат для забезпечення ефективної обороноздатності держави.
Україна Активно Шукає Міжнародну Допомогу
Забезпечення таких значних фінансових потреб виключно за рахунок внутрішніх ресурсів є надзвичайно складним завданням. Саме тому Україна веде активну роботу з міжнародними партнерами.
Збільшення оборонного бюджету стало можливим після того, як Європейський Союз погодив масштабний пакет фінансової підтримки для України.
Цей пакет включає кредит обсягом 90 мільярдів євро на період 2026–2027 років, з яких 60 мільярдів євро безпосередньо спрямовані на оборонні потреби України.
30 червня Україна отримала перший транш у розмірі 3,9 мільярда євро, призначений для закупівлі дронів, у рамках кредитної програми Ukraine Support Loan.
“Винахідливість України є основою її успіху у протистоянні повномасштабному вторгненню росії. Саме цю винахідливість ми прагнемо підтримувати. Сьогодні ми надаємо перші 3,9 мільярда євро на передові технології безпілотників для зміцнення оборони України. Наступні транші будуть надалі”, – зазначила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Подальші виплати будуть спрямовані на закупівлю безпілотників, а також боєприпасів, ракет та систем протиповітряної оборони.
Таким чином, міжнародні партнери надають Україні допомогу для покриття частини фінансових потреб, необхідних для продовження війни, придбання озброєнь та забезпечення макроекономічної стабільності. Однак, навіть за наявності міжнародної допомоги, збереження власного фінансового ресурсу держави, тобто стабільних податкових надходжень від українського бізнесу, залишається критично важливим.
Авіаційна Галузь Продовжує Фінансувати Бюджет Навіть Без Відкритого Неба
Одним із яскравих прикладів стійкості українського бізнесу в умовах війни є цивільна авіація. Незважаючи на повністю закритий повітряний простір над Україною, вимушену релокацію компаній за кордон та роботу в екстремально складних умовах, підприємства цієї галузі не лише зуміли зберегти свою діяльність, а й продовжують сплачувати значні податки.
Як повідомила Державна податкова служба у відповідь на запит УНН, у 2025 році авіаційна галузь забезпечила надходження до бюджету у розмірі 702,23 мільйона гривень, що є рекордним показником за останні вісім років.
Найбільшими платниками податків стали компанії, що здійснюють пасажирські авіаперевезення. Від них до бюджету надійшло понад 526,8 мільйона гривень.
Ще майже 125,7 мільйона гривень сплатили підприємства, які займаються ремонтом та технічним обслуговуванням повітряних суден, а близько 49,7 мільйона гривень забезпечили компанії вантажної авіації.
Показовою є й динаміка зростання податкових надходжень: у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, галузь сплатила близько 297 мільйонів гривень. У 2023 році ця сума зросла до 392,6 мільйона гривень, у 2024 році – до 515,5 мільйона гривень, а у 2025 році було встановлено новий рекорд – понад 702 мільйони гривень.
Це свідчить про те, що навіть без можливості виконання польотів всередині України, авіаційні підприємства продовжують генерувати доходи за кордоном, сплачувати податки до українського бюджету та підтримувати економіку країни. Економічні експерти прогнозують, що в повоєнний період саме авіація може стати ключовим драйвером відновлення української економіки.
“Авіаційна сфера – це одна з тих галузей, де Україна може відновити та розвинути свої провідні позиції на глобальному рівні. Якщо говорити образно, то ключові напрямки розвитку української економіки відображені в нашому державному прапорі. Блакитний колір символізує небо, тобто авіакосмічну галузь, а золотисте поле – аграрний сектор”, – зазначає голова Комітету економістів України Андрій Новак.
В умовах, коли Україна змушена звертатися до міжнародних партнерів за значною фінансовою допомогою для оборони, кожне підприємство, яке забезпечує стабільні податкові надходження, набуває стратегічного значення. Водночас дії деяких державних органів демонструють протилежний підхід.
Тиск на Авіабізнес
Під прицілом Бюро економічної безпеки опинилися компанії, які використовують механізми, що десятиліттями застосовуються у світовій авіаційній індустрії. Зокрема, БЕБ намагається трактувати платежі українських авіакомпаній за лізинг повітряних суден від нерезидентів України як роялті, що стало підставою для відкриття кримінальних проваджень. Внаслідок такого підходу правоохоронного органу, який розглядає оренду транспорту як використання інтелектуальної власності, постраждали щонайменше 5 авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”.
Опитані УНН юристи, податкові консультанти та адвокати неодноразово наголошували, що така позиція суперечить міжнародним конвенціям про уникнення подвійного оподаткування, нормам Податкового кодексу та усталеній судовій практиці. Крім того, той факт, що українське податкове законодавство у сфері лізингу повітряних суден не змінювалося протягом останніх 30 років, викликає припущення про свідомий тиск на бізнес з боку БЕБ. Адже претензії до діяльності низки авіакомпаній у правоохоронців виникли лише після 2024 року, хоча в самій діяльності підприємств нічого не змінилося.
На думку експертів, ця проблема виходить далеко за межі окремих кримінальних проваджень. Для бізнесу, який вже п’ятий рік функціонує в надзвичайних умовах, додаткові кримінальні ризики можуть стати вирішальним аргументом для повної релокації діяльності до інших юрисдикцій.
За словами виконавчого директора Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація” Миколи Щербини, спроби подвійного оподаткування авіакомпаній ставлять під загрозу функціонування всієї галузі цивільної авіації, яка наразі виживає завдяки міжнародним контрактам.
“Невизначеність у кваліфікації платежів означає невизначеність у ставках та праві оподаткування, а отже – ризик подвійного оподаткування та донарахувань. Але ще небезпечнішим є те, що невизначеність для міжнародного партнера інтерпретується як ризик юрисдикції. На конкурентному ринку це вирішується просто: контракт отримує той, хто має менше ризиків та більш прогнозовані правила”, – наголосив Щербина.
Наразі Україна веде війну, звертається до міжнародних партнерів із проханням про нові пакети фінансової допомоги та шукає ресурси для збільшення власного оборонного бюджету. В таких умовах державна політика має бути спрямована не на створення додаткових ризиків для сумлінних платників податків, а на збереження та розвиток галузей, які навіть під час війни забезпечують стабільні надходження до бюджету.
Якщо держава втрачатиме платників податків, які забезпечують сотні мільйонів гривень бюджетних надходжень, потреба у зовнішньому фінансуванні лише зростатиме. Фактично, Україна одночасно проситиме партнерів профінансувати оборону, але власними рішеннями скорочуватиме джерела доходів державного бюджету.
Порада від Світ Захоплень:
Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння поточного стану української економіки та її безпекового сектору. Збільшення оборонного бюджету свідчить про необхідність посилення армії, а міжнародна допомога є ключовим фактором стабільності. Водночас, критика дій БЕБ щодо авіакомпаній підкреслює, наскільки важливо створювати сприятливі умови для бізнесу, який наповнює бюджет, особливо в умовах війни. Ця новина допомагає зрозуміти, як взаємопов’язані обороноздатність країни, міжнародна підтримка та стабільність вітчизняного бізнесу, і чому важливо уникати дій, що можуть підірвати ці зв’язки.