Більше третини світової популяції страждає на міопію, попри те, що у 2000 році цей відсоток був у півтора рази меншим. Науковці все ще обговорюють причини такої швидкої втрати гостроти зору. Автори нового дослідження стверджують: весь цей час ми боролися з проблемою, починаючи не з того, інформує Ukr.Media.
Стрімке зростання поширеності міопії у XXI столітті традиційно пов’язують з екранами — спочатку ПК, потім мобільні телефони та планшети. Проте до цієї гіпотези завжди виникали питання. Наприклад, у 2000 році 23% жителів планети вже мали міопію, хоча значна частина людей тоді майже не користувалася гаджетами. Попередні дослідження виявили цікаву закономірність: міопія співвідноситься не так з часом, проведеним перед екраном, як з недостатньою кількістю прогулянок. Чим менше дитина перебуває на свіжому повітрі, тим більша ймовірність, що вона виросте в окулярах. Раніше дослідники помилково пов’язували це з впливом ультрафіолету. Насправді ж зір захищає яскраве видиме світло (особливо синьо-блакитна та фіолетова частини спектру). Воно стимулює вироблення дофаміну в сітківці, а цей нейромедіатор фактично уповільнює надмірне подовження очного яблука.
І ось у виданні Cell Reports опубліковано статтю, автори якої пропонують нове тлумачення старої проблеми. Вони вважають головним «слабким місцем» тривале напруження очей в умовах слабкого освітлення. Тобто у звичайних приміщеннях, де ми з вами живемо та працюємо.
Дослідники підкреслюють: на вулиці зіниця рефлекторно звужується, щоб захистити око від яскравого сонця, але світла там настільки багато, що сітківка все одно отримує свою велику дозу. Однак, коли ми зосереджуємося на близьких предметах у приміщенні — неважливо, чи це телефон, планшет або друкована книга, — наша зіниця теж скорочується.
І тут важлива не яскравість екрана. Зіниця звужується просто для того, щоб забезпечити чіткість зображення на близькому об’єкті. Але ж світла в кімнатах критично не вистачає! У фізіології зору все вимірюється в люксах. У сонячний день на вулиці ми маємо близько 100 000 люксів, тоді як звичайна кімната вдень (навіть з вікнами та освітленням) досягає мізерних 100-500. Стіни перешкоджають майже всьому. Відмінність між вулицею та приміщенням сягає не якихось «десятків разів», як здається на перший погляд, а сотень і навіть тисяч. Виникає парадоксальне поєднання: зіниця звузилася через фокусування поблизу, а потік світла до сітківки зменшився нижче критичного рівня, необхідного для її нормальної діяльності.
Існує упередження, ніби останні два мільйони років наші пращури лише вдивлялися в далечінь, вистежуючи мамонтів, і тому наші очі просто не пристосовані до роботи поблизу. Це неправда. Еволюційно ми постійно виконували точну зорову роботу: виготовляли складні кам’яні інструменти, шили одяг зі шкір, перебирали дрібне насіння та годинами вишукували паразитів у шерсті одне одного. Відмінність в іншому: предки робили все це на вулиці. Яскраве сонячне світло легко компенсувало звуження зіниці. Наша сучасна проблема — не сама робота поблизу, а те, що ми перенесли її в напівтемряву приміщень, ще й зафіксували погляд на незмінній відстані до екрана.
Звичайно, вчені вже провели низку простих експериментів, які підтверджують цю логіку. Проте остаточну відповідь на запитання дадуть лише масштабні дослідження, засновані на їхній гіпотезі.
Автори припускають: прогресування міопії можна сповільнити, якщо надати оку безпечну дозу інтенсивного світла і водночас запобігти звуженню зіниці. Звучить як вигадка, оскільки на світлі зіниця скорочується рефлекторно. Як це обійти? Вчені радять використовувати мультифокальні лінзи, лінзи зі зниженою контрастністю або ж медикаментозно блокувати м’язи, які звужують зіницю. З цим добре справляються краплі з атропіном. Але тут є важливий нюанс — йдеться виключно про низькодозований атропін (0,01-0,05%). Звичайний аптечний розчин спричинить повну світлобоязнь і параліч акомодації: ви просто фізично не зможете читати текст зблизька.
Існує й інший спосіб — просто гуляти на вулиці та дивитися вдалину. Чудовий план, який в умовах сучасної цивілізації зазнає невдачі. Сучасні мешканці великих міст уникають тривалих щоденних прогулянок.
І хоча цей підхід дійсно новий, не можу не звернути увагу на один парадокс. Його важко узгодити з уже доведеним фактом: час, проведений на свіжому повітрі в дитинстві, безпосередньо впливає на ваші шанси мати нормальний зір у дорослому віці. Якби все зводилося лише до механізму «вузької зіниці в напівтемряві», дитячий досвід не міг би мати такого великого впливу на наші дорослі очі.
Ця стаття має виключно інформаційний характер і розповідає про новітні наукові гіпотези. Згадані в тексті методи, зокрема застосування крапель з атропіном або спеціальних лінз — це предмет медичних досліджень, а не рекомендації до застосування. Не намагайтеся займатися самолікуванням або експериментувати з аптечними препаратами без консультації лікаря. Це може завдати непоправної шкоди вашому зору. Будь-які рішення щодо лікування або профілактики міопії приймайте лише разом із кваліфікованим офтальмологом.
Поділитися
⚡ Пульс читачів
Хто головний винуватець вашого поганого зору: гаджети чи домашнє ув'язнення?
Вже проголосували 1 людина. Долучайтесь до обговорення.
📱 Тільки кляті смартфони 🏠 Життя в чотирьох стінах 🤔 Маю іншу версію
📊 Карта думок
📱 Тільки кляті смартфони 0% 🏠 Життя в чотирьох стінах 0% 🤔 Маю іншу версію 100% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!