Схоже, ми остаточно досягли етапу, коли в гонитві за безсмертям і стабільним рівнем глюкози в крові людство кинуло погляд на обочину, повідомляє Ukr.Media.
Балканські науковці, виходячи з нової публікації, пропонують нам випікати імбирні печива з будяка. Того самого великого, колючого лопуха, який в дитинстві міцно прилипав до штанів під час прогулянок в лісі і видалявся з собачої вовни тільки разом із нею.
Якщо вірити дослідникам із Сербії та Північної Македонії, ми всі ці роки нехтували кулінарним скарбом.
Щоправда, в Азії корінь лопуха вже давно сприймається як звична морква, і навіть європейські медичні довідники ставляться до нього шанобливо.
Проте науковці пішли далі й звернули увагу на насіння. Виявилося, що воно щільно наповнене харчовими волокнами, протеїном і якимись особливими поліфенолами. А ще там містяться арктиїн та арктигенін — сполуки, які, як запевняють освічені люди в білих халатах, добре стримують діабет і навіть певною мірою сповільнюють старіння. Принаймні, лабораторні гризуни, на яких це випробовували раніше, залишилися задоволені.
Тут ми переходимо до найцікавішого — до ідеї «функціональної їжі». Це такий сучасний компроміс між бажанням поласувати чимось солодким і острахом перед кардіологом. Адже ми зрілі люди, ми прагнемо вживати вино для судин і смакувати шоколад для ендорфінів. Тепер ось з'явилося печиво, яке повинно виправдовувати своє існування, приносячи користь.
Дослідники взяли насіння лопуха, пропустили його через надкритичний вуглекислий газ, щоб знежирити (бо інакше ж не по-здоровому), з’єднали зі звичайним борошном, замінили цукор на ксиліт і випекли імбирні печива.
Я читав звіт і чекав моменту, коли вони признаються, що на смак це схоже на тирсу з ароматом аптеки. Але ні.
Дегустатори оцінили цього ботанічного франкенштейна на «добре» — приблизно 19 балів із 20. Печиво вийшло ніжним, клітковини в ньому побільшало, а найголовніше — воно спокійно пролежало в шафі 60 днів і не втратило своїх властивостей. У той же час контрольна партія звичайних пряників на цукрі, яку поклали в тепло, очікувано здалася і втратила свій вигляд.
У мої сорок з лишком років думка про те, що десерт може не лише відкладатися на талії, але й якось там регулювати глікемічний індекс, виглядає як цілком прийнятна домовленість з реальністю.
Звісно, я навряд чи завтра кинуся шукати борошно з лопухів, щоб приготувати тісто — залишимо ці звершення тим, у кого є вільні пів дня і кухонний комбайн. Але якщо через декілька років у кав'ярні на розі мені запропонують до еспресо лопухове печиво замість вівсяного, я не здивуюся. І навіть не буду іронізувати.
Залишилося дочекатися, коли пекарні зрозуміють, що це можна успішно монетизувати.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Ви б ризикнули з'їсти «ботанічного франкенштейна» з лопуха заради гарного вигляду та здоров'я?
Вже проголосували 1 людина. Долучайтесь до обговорення.
🌿 Вже шукаю насіння 🤢 Тільки не реп'яхи! 🧐 Маю власну думку
📊 Карта думок
🌿 Вже шукаю насіння 0% 🤢 Тільки не реп'яхи! 100% 🧐 Маю власну думку 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Поки що немає коментарів. Будьте першим!