Фото до статті
Перегляди: 1 012
Зміст:
Toggle
- Про регресологію
- Про віднайдення власного шляху
- Про авторську програму навчання
- Як відбувається сеанс регресії
- «Всесвіт допомагає тим, хто впевнений у своєму шляху»
Про регресологію
Багато хто, почувши слово «регресія», одразу думає про подорож у минулі втілення, адже це нині дуже популярно. Ця тема набула значної поширеності, фахівців з’явилося багато, і чимало людей вже спробували цей метод на собі. Однак не всім вдалося досягти очікуваного! Успіх залежить від поставленої мети. Якщо людина прагне дізнатися про свої попередні життя заради розваги, то їй до іншого спеціаліста. Але якщо вона має конкретний запит, потребує вирішення проблеми та пошуку виходу, тоді це зовсім інша справа і результат буде відмінним.
Регресія – це не містика, а інструмент для самопізнання. Якщо людина виявляє довіру, дозволяє собі звільнити емоції, розкривається, вона неодмінно знайде відповіді на свої запитання. Важливо, що ці відповіді вона знайде самостійно, а я лише надаю підтримку на її шляху.
Слід розуміти, що регресолог – це не просто провідник у ваше минуле, хоч як би захопливо це звучало. Для мене регресія означає будь-яке занурення в минуле, незалежно від того, чи це кілька років, чи кілька життів. Це може бути процес, що відбувається в мозку, або ж звернення до пам’яті душі, що допомагає знайти вихід зі складної життєвої ситуації. Моє головне завдання як фахівця – принести користь людині, допомогти їй вирішити її проблему. А метод регресії дає змогу зробити це надзвичайно делікатно, лояльно та обережно.
Про віднайдення власного шляху
Я маю диплом психолога, але в минулому отримала його радше формально. Паралельно з навчанням я працювала в зовсім іншій сфері – займалася видавництвом листівок. Лише згодом, переживши особистий позитивний досвід регресії, я почала активно цікавитися психологією, гіпнозом та суміжними дисциплінами.
Справа в тому, що моє покликання пов’язане з досвідом зради близьких. За своє життя я пережила кілька таких епізодів. Перший стався у дев’ять років, коли мене зрадила шкільна подруга – після цього я цілий тиждень не могла відвідувати школу. Наступний емоційний шок трапився у 29 років – тоді я пережила глибоку депресію, яка тривала кілька років, і єдине, що мене підтримувало, це сім’я. Причому і в першому, і в другому випадку мені говорили, що я занадто емоційно сприймаю ці ситуації, для інших вони не виглядали такими драматичними, як для мене. Але я сприймала все надзвичайно болісно. Чому це відбувалося саме так, я усвідомила лише у 39 років, коли майже випадково потрапила на сеанс регресії.
На той момент я майже нічого не знала ані про регресологію, ані про те, як це має відбуватися. Я не розуміла, що від мене вимагається, і вирішила просто пограти в цю гру, розповідаючи регресологу перше, що спадало на думку. Але згодом я справді занурилася в такий стан, коли вигадана (чи побачена мною) картина почала набувати реальних рис.
Раптом я усвідомила, що відчуваю себе немовлям, яке лежить на потрісканій землі, а навколо лунають вибухи. Я зрозуміла, що моєї матері поруч немає, вона загинула і залишила мене самого (я був хлопчиком). Регресолог запитала мене, що я відчуваю, і я відповіла: «Зраду від найближчої людини, яка залишила мене помирати».
На цьому сеансі я усвідомила, чому завжди так гостро реагувала навіть на найменший натяк на зраду. Мені стало настільки боляче, що я не могла говорити, лише плакала. Але коли разом із риданнями вивільнився цей біль, я відчула неймовірне полегшення. Це був стан абсолютного щастя! І саме тоді я зрозуміла, що знайшла не лише вирішення своєї давньої проблеми, а й нову сферу інтересів свого життя – регресологію. Я почала навчатися у відомих регресологів, а після кількох років практики розробила й власну авторську методику, яку викладаю своїм учням.
Про авторську програму навчання
Своїх учнів я навчаю головному: вони повинні допомогти людині вирішити її завдання, вивести її з ілюзії, в якій вона перебуває. Адже гіпноз (або регресія, що, по суті, є тим самим) – це не відключення свідомості, як вважає більшість. Парадокс полягає в тому, що ви, навпаки, перебуваєте в стані максимальної концентрації на одній ідеї – поліпшенні власного життя. Якщо людина застрягла в якійсь неприємній ситуації, вона ніби опиняється в бульбашці і не бачить виходу. Але якщо вивести її з цієї бульбашки за допомогою гіпнозу, дозволити подивитися на все ніби збоку, знайти рішення стає легше. Саме такого підходу я й навчаю.
Я не акцентую увагу на тому, щоб просто «подивитися минулі життя» (хоча люди часто приходять саме з таким запитом). Головне завдання вашого мозку – розв’язати проблему, яка турбує. І не має значення, яким чином це відбуватиметься. Хтось із фахівців обирає психоаналіз, хтось – гештальт-терапію, а для мене найкоректнішим та найдієвішим методом є саме регресія.
Як відбувається сеанс регресії
Під час сеансу людина закриває очі, розслабляється, потім я прошу її підкоритися моїм словам та уявляти те, про що я говорю. Це індукція – так я переводжу людину в попереднє життя. А вже після цього починаю ставити перші навідні запитання. Наприклад, можу попросити жінку чи чоловіка уявно поглянути на свої ноги і розповісти, в якому взутті вони перебувають (хай це будуть, умовно, яскраві червоні черевики). І тут важливий момент: потрібно дозволити собі не вмикати логіку, а керуватися одним із золотих правил. Якщо людина вмикає логіку, вона починає чинити опір. Мовляв, насправді в неї ніколи не було такого взуття, і це взагалі не вона. Але якщо вона розуміє, що наше найголовніше завдання – не побачити минуле життя, а знайти вирішення, і що мозок підкидає їй для цього різні образи, тоді все вдасться.
Найкращі результати досягаються тоді, коли ми працюємо через парадигму минулого життя. Людині не потрібно чинити логічний опір. Вона починає сприймати все як жарт, цікаву історію, а її мозок тим часом легко вирішує наболіле питання.
«Всесвіт допомагає тим, хто впевнений у своєму шляху»
Мені запам’яталася одна жінка, яка розлучилася з чоловіком, але мала іншого чоловіка, якого кохала. Вона звернулася з проханням допомогти розібратися у стосунках із цими чоловіками. Під час сесії вона побачила себе перед високою стіною, а праворуч і ліворуч вели дві дороги. Одна була широкою, інша – вузькою, але вибрати правильний напрямок їй було надзвичайно складно. Жінка відчувала, що щедро віддає свою енергію в обидва боки, але назад нічого не отримує; їй не подобалося ані там, ані там. Це був глухий кут, з якого вона ніяк не могла вибратися. Тоді я порадила їй відвернутися від цієї стіни і поглянути на те, що знаходиться за нею. Вона з подивом побачила велике поле і гарне місто. Зрозуміла, що може обрати інший шлях, і вирішила попрямувати до міста.
За допомогою таких яскравих образів мозок цієї жінки проаналізував ситуацію, розглянув можливі шляхи вирішення та знайшов найкращий. В результаті вона «відпустила» від себе і колишнього, і іншого чоловіка, переїхала з дітьми в нове місто і почала там облаштовуватися практично з нуля. Причому їй майже відразу вдалося знайти як непогану роботу, так і житло. Адже коли людина впевнено йде своїм шляхом, увесь Всесвіт допомагає їй.
Саме так. Якщо людина налаштована на вирішення своєї проблеми і не вдається до скептицизму, а дозволяє собі прожити певну ситуацію до кінця, вона звільняється від ілюзії. Кармічне завдання закривається, а з плечей ніби спадає важкий камінь! І тоді оптимальне рішення стає очевидним, як на долоні.
Facebook Messenger Telegram PinterestTwitter/X Threads Viber
Залишити коментар
Cancel Reply
Ваш коментар
Як вас звати (Обов'язково)
Електронна пошта (Обов'язково)
Зберегти моє ім’я, e-mail, та адресу сайту в цьому браузері для моїх подальших коментарів.
Завантаження капчі…
« Попередня публікаціяКрасиві привітання з Днем ангела Вікторії: картинки і вірші Наступна публікація »Найкраща швейцарська косметика від бренду Valmont Пошук
Наш FaceBook
Наш Instagram
Наш YouTube
Наш Pinterest
Sourse: abcnews.go.com