Фото до статті
Існують замки та фортеці в Україні, якими можна захоплюватися та пишатися. Це величні цитаделі, міцні стіни яких вистояли крізь століття.
Замки є, мабуть, найцікавішими пам’ятками, що залишила нам бурхлива історія України. Загалом їх понад сотню, але тих, що відповідають уявленню про замок, залишилося небагато – решта перебуває у руїнах. Одні зруйновані під час запеклих військових конфліктів, інших не пощадили люди та час. Скільки фундаментів сільських хат на Поділлі збудовано з каменю величних фортець… Скільки доріг вимощено та тинів споруджено… Деякі замки настільки понівечені, що без реконструйованих зображень важко уявити їхній первісний вигляд.
Проте, є в Україні й такі замки та фортеці, якими можна пишатися та захоплюватися. Величні укріплення, потужні мури яких витримали випробування століть і ще багато років дивуватимуть майбутні покоління, заслуговують на те, щоб бути побаченими. Цей рейтинг – це своєрідний путівник, що рекомендує, які замки та фортеці України варто оглянути в першу чергу. Отже, розпочнемо з кінця.
10. Збаразький замок (місто Збараж, Тернопільська область)
Тернопільщина має найбільшу кількість замків серед усіх областей України, але, на жаль, більшість з них не в найкращому стані. Деякі дуже зруйновані, інші – перебудовані та зовсім не схожі на замки: психіатричні лікарні, туберкульозні диспансери, автосервіси…
Замок у Збаражі – це, безперечно, найліпше збережений та відреставрований замок найбільш «замкової» області нашої батьківщини. Хоча бастіони Збаразького замку поки що «без голови», але це вже значна атракція – на додачу до ефектних ровів та мурів, тут є також виставки та музеї, а проект замку, на хвилину, розробив всесвітньовідомий італійський архітектор Вінченцо Скамоцці.
9. Ужгородський замок
Розташований у самому серці багатонаціонального міста, яке нині є центром Закарпатської області. Ще одна відома назва Ужгорода, Унгвар, дійшла до нас із далекого Х століття, коли угорська орда здобула перемогу над місцевими слов’янськими правителями, білими хорватами, і захопила Закарпаття.
Замок чудово зберігся. Хоча він і не має надзвичайно високих мурів та веж, але залишається одним з найвідвідуваніших туристичних об’єктів Закарпаття. Сюди приходять, щоб відчути дух вікових традицій білих хорватів, мадярів, австрійців, німців, чехів, словаків, і, звісно, русинів-українців, які панували в Унгварі. Приходять, сподіваючись, зокрема, побачити привид, типовий для більшості замків, – Білу Дівицю. Наразі у замку функціонує музей. Яка ж дивовижна колекція карпатських музичних інструментів тут представлена… Чарівний розпис домашньої церкви також нікого не залишить байдужим. Як і винні погреби.
8. Меджибіж (село Меджибіж, Хмельницька область)
Серед великих вражаючих замків, Меджибізький є найближчим до Києва: через Житомир, Бердичів і Хмільник до нього 315 км. У Бердичеві, до речі, також є вражаюча фортифікація, але це, все ж таки, монастир.
У 2001 році Меджибізький замок включили до складу історико-культурного заповідника, хоча це не допомогло зберегти бічну стіну замкового палацу. Замок взагалі перебуває, м’яко кажучи, не в найкращому стані, але його масштаби, помножені на колорит (можливо, зумовлений саме облупленістю стін), роблять цю історичну твердиню між річками Південний Буг та Бужок чудовим туристичним об’єктом. Особливо зважаючи на те, що нині Меджибіж є світовим центром хасидів – тут поховано легендарного Бешта.
7. Свірж (Перемишлянський район, Львівська область)
Свірзький замок, що розташований на пагорбі під назвою Белз, в оточенні ставків та боліт, привертає увагу не лише мандрівників. Ще за радянських часів він став відомим об’єктом для кінозйомок. Зокрема, тут було знято чимало сцен із блокбастера «Д’Артаньян і три мушкетери», і саме тут прожила свої останні дні нещасна Констанція Бонасьє, яку отруїла Міледі. «Констанція, Констанція», – співав у Свіржі закоханий і розбитий горем герой Боярського.
Бетюнський монастир, оселя ката, маєток Д’Артаньяна в Гасконі та бастіон Сен-Жермен у Ла-Рошелі – одразу чотири ролі віддали тоді Свірзькому замку. На жаль, теперішній статус цієї казкової споруди не відповідає її красі та величі. Можна сказати, що він стоїть порожнім, хоча в ньому і планували відкрити будинок відпочинку Спілки архітекторів.
6. Олеський замок (Олесько, Львівська область)
Понад шість століть минуло з часу виникнення замку на високому пагорбі в Олеську. Ймовірно, його спорудив князь Юрій Данилович, але точно цього ніхто не може стверджувати.
Щодо замку, то можна з упевненістю сказати, що він є одним з найвідоміших на Львівщині, а ще – одним із найменших за розмірами, але найкраще доглянутих замків України. Окрім музею, тут функціонує дуже престижний ресторан із відтвореними середньовічними інтер’єрами, розрахований не лише на українських, але й на польських гостей. І поляки приїздять сюди, адже в замку народився найвідоміший їхній король – Ян ІІІ Собєський, переможець турків під Віднем.
Неабияким бонусом при відвідуванні Олеського замку є монастир капуцинів з парком скульптур.
5. Луцький замок
Ця твердиня була збудована на місці дерев’яних укріплень руських князів. Будівництво розпочав литовський князь Любарт (саме тому замок і носить його ім’я), а продовжили його Вітовт і Свидригайло.
Мабуть, найяскравіший представник середньовічної оборонної архітектури на території України колись складався з двох частин: Верхнього та Нижнього замку. Нижній, значно більший за площею, розчинився серед пізніших споруд – від нього залишилися лише деякі фрагменти мурів та одна вежа. Натомість Верхній зберігся досить непогано. Височенні вежі та мури замку Любарта приховують цікаві музеї та підземелля. Також можна піднятися на вежі: з них відкривається вид на ще дві вражаючі луцькі пам’ятки – монастир єзуїтів та костел.
4. Білгород-Дністровська фортеця (Аккерманська фортеця, Одеська область)
Фортецю над Дністровським лиманом, на руїнах античного міста Тіра, заклали генуезці у ХІІІ столітті – від них залишився замок, який пізніше виконував функції цитаделі.
Основну частину найбільшої в Україні середньовічної фортеці збудували молдавани. У молдавський період місто називалося Четятя Албе (Біла Фортеця) – воно було одним із головних торгових центрів Північного Причорномор’я. Фортеця тоді мала 34 вежі й була неприступною твердинею, але все ж не встояла перед величезною армією турків і татар. У XV столітті останні стали господарями міста, і назвали його Аккерманом (знову Біла Фортеця, але вже тюркською). Саме в османський період фортеця набула майже сучасного вигляду.
3. Замок Паланок (Мукачево, Закарпатська область)
Фото Максима Горпенюка
Посеред широкої рівнини, якою є долина річки Латориці, в південно-західній частині Мукачевого, самотньо височіє гора. Верхівку гори увінчують вежі старовинного замку. Небагато в Україні пам’яток, подібних до цієї.
Русини-українці, угорці, волохи, австрійці та інші народи протягом майже тисячі років історії фортеці проливали піт та кров у її могутніх стінах. Сотні штурмів та облог пережив Паланок. Безліч разів змінював він своїх власників, добудовувався та перебудовувався. З кінця XVIII століття Паланок виконував функції австрійської в’язниці, а в радянський період тут розміщувалося ПТУ.
Нині це, безперечно, один із найвідоміших українських замків – доглянутий, музеєфікований, з купою сувенірних крамниць, кав’ярнями та винними підвалами.
2. Кам’янець-Подільський (Хмельницька область)
Найвідоміший замок України розташований у місті, яке й назву свою отримало завдяки йому – Кам’янець-Подільський (хоча другу частину назви давно варто було б відкинути, враховуючи відсутність в Україні інших «Кам’янців»).
Середньовічна фортеця, розташована на стрімкому скелястому пагорбі над каньйоном річки Смотрич, не одне століття вражає своїми масштабами та неймовірною казковістю. Це еталон замку, який ми уявляємо. А якщо поглянути на замок та фортецю з каньйону Смотрич, то взагалі не повірите, що це Україна.
1. Хотин (Чернівецька область)
Це замок-кінозірка – головний середньовічний замок радянських фільмів. Ла-Рошель, Торкілстон, Мот – чим він тільки не був у кіно. Радянський режисер Бортко вирішив зробити його Дубенським замком, оскільки справжній Дубенський замок не настільки кіногенічний. Тому козаки в «Тарасі Бульбі» штурмували «польський» замок, який насправді був молдовсько-турецьким. Хотин же козаки ніколи не штурмували, але захищали його героїчно, на чолі з великим гетьманом Сагайдачним.
Як і Аккерманську фортецю, Хотинську розбудували молдавани, які мали її два століття як резиденцію своїх господарів. Штефан Великий (він зображений на всіх молдовських банкнотах) зробив Хотинську фортецю такою, якою ми її бачимо нині – неймовірною неприступною твердинею. Таким замком могла б пишатися будь-яка країна, і ми пишаємося, що він український.
топ
- Блог Роман Маленков
Допоможіть сайту
Україна Інкогніта – це незалежний краєзнавчий проект, створений ентузіастами. Щоб продовжувати нашу роботу, нам потрібна ваша підтримка.
- Станьте нашим меценатом на Patreon
- 4149 6293 1537 9685 Картка ПриватБанк
-
Збір коштів на оцифрування козацьких церков
(натисніть на зображення або скануйте QR-код для переходу до сторінки збору коштів monobank):
Наші меценати
- Станьте нашим автором
Оберіть регіон Вінницька область Волинська область Дніпропетровська область Донецька область Житомирська область Закарпатська область Запорізька область Івано-Франківська область Кіровоградська область Київська область Крим Луганська область Львівська область Миколаївська область Одеська область Полтавська область Рівненська область Сумська область Тернопільська область Харківська область Херсонська область Хмельницька область Черкаська область Чернівецька область Чернігівська область Підтримати сайт
- Вхід
- Реєстрація
Sourse: abcnews.go.com