Українка Ксенія Аксьонова завоювала на конкурсі в Єгипті титул «Міні-міс Всесвіт». Юна красуня із Запоріжжя обійшла за красою та шармом конкуренток із усього світу. Факт гідний захоплення та гордості за наших талановитих дітей!
За плечима у 12-річної Ксенії Аксьонової вже солідна кількість титулів: «Міні-міс Запоріжжя», «Міні-міс Україна», «Міні-міс Європа». «Доросле» життя цієї дівчинки (участь у конкурсах краси, боротьба за перше місце, визнання, а також неприємні моменти – конкуренція, невдачі тощо) почалося ще з чотирьох років.
Ми поставили мамі юної «міс Всесвіт» кілька запитань
– Олено, скажіть чесно, ви самі завжди мріяли стати «Міс Світу», але не вдалося… Тому й вирішили з доньки виростити красуню?
– (сміється). Насправді, Ксюша стала учасницею конкурсів зовсім випадково. Дідусь (батько Олени) хотів, щоб дівчинка всебічно розвивалася. Він за фахом учитель (сміється), йому видніше. Тому в 4 роки почав водити онуку одразу у дві школи – хореографічну (на танці) та модельну (щоб у дівчинки була гарна постава). А потім Ксюшу помітили. Запропонували взяти участь в конкурсі краси місцевого масштабу. Так усе й почалося…
– Тепер мрія Ксюші з міні-міс перетворитися на дорослу міс?
– Сьогодні Ксенія і життя свого не уявляє без конкурсів. Підготовка до конкурсу, розробка номерів, креатив із костюмами, сама участь. Дочці це подобається, їй усе легко дається. Це її не лише розвиває, а й окриляє. Але конкурси краси та перемога – це не самоціль. Мрія в дочки інша. А конкурси – це лише щабель, так званий шанс засвітитися.
– А розкажете, яка мрія?
– Стати телеведучою.
– Але в Ксюші є своя передача на ТБ…
– Так. Але це місцеве запорізьке телебачення. А Ксенія мріє стати справжньою (мається на увазі професійною) ведучою та вести свою передачу на одному з центральних українських каналів.
– Донька дуже втомлюється?
– Працює багато – танцює, виступає (Ксенія займається в танцювальній школі), а також навчається, намагається все робити на відмінно. Нервує, звісна річ. Але любить бути активною та проявляти себе, рости в творчому плані, розвиватися.
– Після перемоги не загордилась?
– (сміється) Ні. Якою була, такою і залишилася. Веселою, доброю, чуйною та цілеспрямованою.
– Однокласниці Ксюші не луснули від злості?
– (задумливо) Так уже склалося, на жаль, що не всі дівчатка, з якими дружила Ксюша, щиро пораділи за її перемогу. Але…
– Недарма кажуть, що жіночої дружби не буває.
– Тому в Ксюші більше друзів-хлопчиків.
– Конкурс – це катастрофа з фінансової сторони?
– Держава не підтримує подібних дитячих заходів, не заохочує та не фінансує. Доводиться «оббивати пороги», а що як пощастить… Але, на жаль, на квиток до Єгипту, де відбувався фінал, вдалося назбирати грошей лише для Ксюші. Тому вона полетіла сама. Я залишилася вдома, переживала, хвилювалася. Зателефонувати після перемоги донька теж змогла не одразу. Тому про те, що у нас перше місце, я дізналася після того, як сюжет на ТБ показали. Розплакалася, звісно. Від щастя. Напевно, більше не від перемоги, а від того, що жива-здорова. Все-таки чужа країна. І ні звісточки…
– Призи на дитячих конкурсах дорослі?
– (сміється) На жаль, дитячі. Це корона переможниці й іграшки. І все.
Коли читаєш у пресі про те, що краса українських дівчат знову покорила світ, мимоволі відчуваєш почуття гордості за свою країну. Це ж яку силу повинна мати земля, щоб всупереч усім політичним, економічним і екологічним проблемам продовжувати дарувати світу Красу!
Але… Усім же відомо, що це світ шоу-бізнесу – річ жорстока. Чи не обертаються ранні перемоги наших дівчат серйозними психологічними проблемами в майбутньому?
Чи такі невинні конкурси краси для дітей, як здається? Спеціально для Lady.tochka.net розповідає психолог Тетяна Назаренко
– Тетяно, чи впливає конкурс краси на формування психіки дитини?
– У дівчаток у «ніжному» віці (мається на увазі вік конкурсанток, із 6 до 13 років) відбувається період навчання та соціалізації. Дівчинка освоює форму поведінки, що стосується її жіночої частини. Також відомо, що в цей період діти вбирають усе, як губки. Тому важливо, які цінності вона «візьме», що почерпне для дорослого життя. Тобто що саме сформує основу її психіки, моральних цінностей, принципів тощо.
– Роль жінки в цьому світі?
– Безумовно. У цьому віці дівчинка усвідомлює, що це таке жіноче начало. Вона починає відчувати, якою повинна бути жінка, яка основна роль жінки в цьому світі тощо. Також формується внутрішній «багаж» дитини, її внутрішнє багатство, тобто всі важливі складові світогляду. Тому важливо в цей період не нашкодити формуванню дитини (як морального, так і фізичного аспекту). А жорсткі умови конкурсів краси (і дитячих зокрема), як правило, не зважають на закони моралі. На жаль!
– Позитив є?
– Дівчинка може подолати страх спілкування та завести друзів. Навчитися виступати на публіці, що надалі їй знадобиться, наприклад, відповідати на уроках у школі, в університеті тощо. Також дівчинка навчається доглядати за собою, стежити за своєю зовнішністю, фігурою (наприклад, правильно харчуватися, займатися спортом, не лінуватися вмиватися та чистити зуби), тобто бути доглянутою й охайною, як годиться справжній леді.
– Підводні камені боротьби за лідерство? Оцінювання дитячої краси?
– Будь-який конкурс передбачає роботу на результат. Кожна дитина, готуючись до конкурсу, долає величезний обсяг роботи. І юний конкурсант націлений на перемогу. І дуже багато життєвих сил дитини фокусуються на виграші в цьому конкурсі. І чи готова дитина змиритися з невдачею? Думаю, для кожної конкурсантки це величезний стрес. Важливо пам’ятати, що не завжди мета виправдовує засоби…
– І зарубати на носі в батьків…
– Що потрібно та важливо любити своїх дітей такими, якими вони є. Просто любити! І не підганяти під стереотипи, чужі фото в глянсових журналах, своїх кумирів, героїв фільмів або серіалів. А також за рахунок дитини не реалізовувати власні нездійснені мрії, як часто це буває. У випадках і з конкурсами краси, і з балетом, і з фігурним катанням, коли мами змушують дитину займатися тим, про що вони самі мріяли.
– Чи легко дитина зможе пережити, що вона виявилася не найкращою?
– Завжди важко! Комусь вистачає двох-трьох днів, тижнів, місяць, щоб забути про невдачу… А для когось може стати травмою на все життя.
– Що можна привезти разом із перемогою?
– Безліч комплексів, внутрішніх страхів, головний серед яких – якщо я стану некрасивою (читай – нестрункою) мене розлюблять! Також емоційні зриви та проблеми з харчуванням. Не є таємницею, що багато учасниць конкурсів краси страждають анорексією та булімією. І діти-моделі, на жаль, не виняток…
– Свою дитину віддали б на конкурс краси?
– Ні! Якщо батьки хочуть, щоб дитина росла здоровою, соціально активною та розвиненою всебічно, краще записати її в спортивну секцію, у гурток за інтересами тощо. І найголовніше – не вимагати, щоб вона була ідеальною в усьому! І любити просто так, а не за гарні оцінки або досягнення!
– Що побажаєте Ксенії?
– Стійкості.
Як ти вважаєш, дитячі конкурси краси допомагають дитині знайти чи “розгубити” себе?
Джерело: lady.tochka.net