Фото до статті
Кошиці – друге за величиною місто Словаччини після Братислави, чисельність населення якого становить 240 тисяч мешканців. За своїми масштабами його можна порівняти з українськими Тернополем, Луцьком або Білою Церквою. Загалом, у Словаччині не так багато великих населених пунктів, і це позитивна тенденція, оскільки менші міста краще зберігають свій колорит та традиції.
Відстань від України до Кошиць становить приблизно 140 кілометрів. Дорога доволі якісна, хоча можливі затримки на переїзді в Ужгороді. Перед Кошицями починається розгалужений автобан, який тягнеться через усю країну до Братислави, а звідти – до Відня, столиці Австрії. До угорського кордону від Кошиць менше 20 кілометрів, і туди також веде сучасний автобан, що сполучає Кошиці з Будапештом.
Прибувши до Кошиць, я мав головну мету – побачити величний собор Святої Єлизавети, справжній шедевр готичної архітектури. Ще у 90-х роках минулого століття, на туристичній виставці, я отримав рекламний буклет про Словаччину. Серед зображень гір, лижників, термальних курортів та готелів, архітектурні пам’ятки були представлені лише Спиським градом та Кошицьким собором. Я сумнівався, що така розкішна будівля знаходиться в Словаччині, припускаючи, що це, ймовірно, помилка. Споруда нагадувала мені архітектуру Бельгії, а не Східної Європи. Однак, з появою Інтернету, мої сумніви розвіялися – це справді Словаччина.
Пізніше, здійснивши численні подорожі Польщею, Румунією та Словаччиною, я зрозумів, що в регіонах, де проживали німецькі колоністи, збереглося багато видатних зразків готичної архітектури. Отже, Східна Європа зовсім не обділена цією архітектурною спадщиною. Угорські королі запрошували німців до Трансільванії та Словаччини. Кошиці були заселені вихідцями з Саксонії, які й привнесли сюди моду на готичний стиль.
У 40-х роках XIII століття Свята Єлизавета стала покровителькою Угорщини та самого міста Кошиці. Угорською мовою її ім’я звучало як Ержебет, а словацькою – Ельжбета. На її честь у 1380 році король започаткував будівництво собору. Процес будівництва тривав 120 років і завершився у 1508 році. Сьогодні собор Святої Єлизавети є найбільшим храмом Словаччини. Його довжина становить 60 метрів, ширина – 45 метрів, а висота дзвіниці сягає 59 метрів. Собор має п’ять нефів, а його вівтар вважається одним з наймасштабніших у Європі. Площа собору становить 1200 квадратних метрів, і він може вмістити до 5 тисяч вірян.
Будівництво собору проходило у кілька етапів. Спочатку планувалося звести грандіозний храм з двома надзвичайно високими дзвіницями. Проте, як це часто трапляється, протягом 120 років вежі так і не були добудовані. У 1508 році, коли собор був освячений, коштів на завершення будівництва веж вже не вистачало. Тому їх тимчасово законсервували, і вони ще тривалий час височіли лише до рівня даху храму. Сучасна висока вежа була добудована та увінчана бароковим куполом лише у 1775 році.
Коли ви опинитеся в Кошицях, раджу одразу ж відвідати собор та піднятися на його вежу. Звідти відкривається чудовий вид, що дозволяє оцінити величність собору та красу старовинного центру міста з його черепичними дахами, шпилями та численними хрестами храмів.
Кошиці багаті на старовинні будівлі, які в сукупності створюють гармонійний архітектурний ансамбль центральної частини міста. Усе тут ретельно відреставровано та доглянуто, що, ймовірно, стало причиною присвоєння Кошицям у 2013 році звання Культурної столиці Європи.
Центр Кошиць, подібно до інших міст, заснованих за саксонським правом, має форму риби або веретена: він розширюється в середині, утворюючи площу. На цій площі, поруч із собором, розташовані готична каплиця Святого Михаїла, зведена у XIII столітті, та вежа Урбана, побудована у XVI столітті. Вона виконувала функцію дзвіниці до завершення будівництва головної вежі собору у 1775 році, коли її було оздоблено бароковим завершенням. На краях площа звужується, переходячи у вулицю Головну (Hlavná). На цій вулиці зосереджено чимало інших архітектурних пам’яток Кошиць: ратуша, ще два костьоли, палац Списької камори, палац Верхньоугорського головного капітанату, жупний дім (щось на зразок обласної ради в Угорському королівстві) та кілька музеїв.
Кошиці пропонують безліч цікавих архітектурних пам’яток, музеїв, виставкових залів та інших атракцій. Не буду перераховувати їх усі, але хочу виділити ті, які, на мою думку, варто обов’язково відвідати, якщо ви плануєте поїздку до цього міста. Перш за все, зверніть увагу на палац Якуба (Jakabův palác), який вражає своєю казковою вежею, зведеною у стилі замків Луари. Окрім нього, в місті є ще чотири будівлі, офіційно іменовані палацами. Це свідчить про бажання знатних угорських родів, таких як Чаки, Баркоці, Андраші, мати свої резиденції в Кошицях.
Для шанувальників фортифікаційних споруд цікавими будуть залишки Кошицької фортеці. Вона відігравала важливу стратегічну роль аж до XVIII століття, після чого була скасована та розібрана.
Серед релігійних споруд, окрім собору Святої Єлизавети, варто відзначити костьол домініканців – найдавнішу будівлю міста (XIII століття), костьол Святого Антонія Падуанського (1405 р.), костьол урсулянок (1652-1655 рр.), костьол єзуїтів (1771-1681 рр.), костьол Святого Духа (1730-1733 рр.), кальвіністське зібрання (1805-1811 рр.) та лютеранську кірху (1804-1816 рр.).
Вважається, що саме в Кошицях проживає найбільша кількість українців серед усіх міст Словаччини. За офіційною статистикою, українці та русини становлять близько 1% населення міста (240 тисяч осіб). Однак, якщо розглянути кількість греко-католиків, то їх у Кошицях налічується понад 14 тисяч. Вони мають власну єпархію та кафедральний собор Різдва Богородиці, збудований у 1882-1898 роках у неороманському стилі. На жаль, переважна більшість греко-католиків міста, які є нащадками українців, вважають себе словаками і давно забули українську мову. Це є наслідком давньої політики угорської влади, яка була нетолерантною до інших національностей.
Точний час заснування Кошиць невідомий. У 1230 році тут існувало поселення Вілла Кошо, яке належало угорській короні. У 1241 році угорський король Бела IV запросив до міста німецьких колоністів із Саксонії для його розвитку. Того ж року Кошо отримало міські права за саксонським правом. Німці збудували оборонні мури навколо центру міста, які стали значною фортецею аж до XVIII століття.
У XV столітті Кошиці перетворилися на важливий центр Верхньої Угорщини. За правління короля Матяша Корвіна населення міста сягало 10 тисяч осіб, що було надзвичайно багато для того часу. Кошиці часто слугували резиденцією для угорських королів та членів королівської родини. Нерідко місто ставало епіцентром заколотів та повстань, зокрема, тут перебували гусити Яна Іскри та повстанці проти Габсбургів під проводом Ференца Ракоці.
До початку XX століття угорці становили більшість населення Кошиць. Навіть у 1910 році 75% мешканців були угорцями, тоді як словаки становили лише 14%. Зараз угорців у місті лише 2,6%, а словаків – 73%. Таким чином, національний склад міста кардинально змінився за століття.
Текст та фото Романа Маленкова.
- Блог Маленков Роман
Допоможи сайту
Україна Інкогніта – це незалежний краєзнавчий проєкт, створений ентузіастами. Для подальшої роботи нам потрібна ваша підтримка.
- Станьте нашим меценатом на Patreon
- 4149 6293 1537 9685 Картка ПриватБанку
-
Збір на оцифровку козацьких церков
(натисніть на зображення або відскануйте QR-код для переходу на сторінку збору monobank):
Наші благодійники
Етноцид українців в Угорщині, або коли зникає мова – зникає і народ
Карти території України в європейських архівах. Ч.1
Про козаків із Пам’ятної книги Венеції
Подвиг Марка Якимовського в італійських хроніках
Юрій Франц Кульчицький. До чого тут кава?
Як шанують українських козаків у Відні
Козаки в Дюнкерку
Як козаки мушкетерів побили
Козаки та Мальтійський лицарський орден
- Станьте нашим автором
Оберіть регіон Вінницька область Волинська область Дніпропетровська область Донецька область Житомирська область Закарпатська область Запорізька область Івано-Франківська область Кіровоградська область Київська область Крим Луганська область Львівська область Миколаївська область Одеська область Полтавська область Рівненська область Сумська область Тернопільська область Харківська область Херсонська область Хмельницька область Черкаська область Чернівецька область Чернігівська область Підтримати сайт
- Вхід
- Реєстрація
Sourse: abcnews.go.com