## Річниця Каховської катастрофи: Як руйнація греблі змінила південь України назавжди
Підрив Каховської гідроелектростанції призвів до втрати колосального обсягу прісної води – близько 18 кубічних кілометрів – та фактично знищив усю систему зрошення на півдні України. Тепер токсичні відкладення, що опинилися на поверхні, несуть довготривалу загрозу екології регіону, яка може тривати десятиліттями.
6 червня ми відзначаємо річницю руйнування Каховської гідроелектростанції, що стало однією з наймасштабніших техногенних та екологічних катастроф, спричинених російською агресією проти України. Наслідки цього жахливого злочину досі відчувають мешканці південних регіонів, а екосистема Дніпра, Чорного моря та території, що залежали від Каховського водосховища, зазнали невідновних змін.
УНН поспілкувалися з Юлією Мерхель, лідеркою екологічного руху Let’s do it, Ukraine, щоб дізнатися, чому наслідки Каховської катастрофи виходять далеко за межі втрати води, які загрози вони становлять для ґрунтів, водойм, тваринного світу та здоров’я людей, і як із цим можна боротися.
Екологиня одразу наголосила на головній проблемі:
Каховська катастрофа — це не лише про втрату води. Ми отримали величезний відкритий майданчик донних відкладень, які десятиліттями накопичували важкі метали та токсичні речовини.
Як руйнування Каховської ГЕС вплинуло на південь України
Юлія Мерхель пояснила, що після знищення греблі південний регіон втратив не лише саме водосховище, але й ключові елементи системи життєзабезпечення. Каховський басейн був критично важливим джерелом питної води для мільйонів людей, забезпечував промисловість, енергетичні об’єкти та одну з найбільших в Україні систем зрошення.
За оцінками фахівчині, внаслідок руйнування дамби було втрачено приблизно 18 кубічних кілометрів прісної води, що стало катастрофічним ударом для регіону, де вода є основою для функціонування громад, підприємств та аграрного сектору.
“Фактично, весь південний регіон втратив не просто водосховище, а цілу систему життєзабезпечення. Каховське водосховище було джерелом питної води для мільйонів людей і забезпечувало роботу промисловості, охолодження енергетичних об’єктів і функціонування найбільшої в Україні системи зрошення”, — зазначила вона.
Наслідки затоплення для людей та населених пунктів
Найпершими та найстрашнішими наслідки катастрофи відчули жителі затоплених населених пунктів. Багато громад втратили своє житло, доступ до критично важливої інфраструктури, стабільного водопостачання та безпечних умов для життя. Для регіонів, які й так перебували під постійною загрозою ворожих обстрілів, руйнування ГЕС стало ще одним чинником, що поглиблює гуманітарну кризу.
Особливо гострою залишається проблема забезпечення питною водою. Як зауважила Мерхель, мешканці Херсонської, Дніпропетровської та Миколаївської областей досі стикаються з надзвичайно серйозними викликами у сфері водопостачання.
“Зараз у нас постає питання: перший пріоритет — це забезпечення громадян питною водою та водою для життєдіяльності. Потім вже це питання аграріїв”, — підкреслила вона.
Екологічні наслідки знищення Каховської ГЕС
Екологічні наслідки підриву Каховської ГЕС російськими окупантами є багатогранними та матимуть довготривалий характер. Різке зниження рівня води призвело до загибелі величезної кількості риби, безхребетних та інших водних організмів. Забруднені донні відкладення, мул, залишки побутових відходів та токсичні речовини були винесені вниз за течією Дніпра, потрапивши до Чорного моря.
Співрозмовниця УНН наголошує, що деякі з цих забруднювачів можуть залишатися в довкіллі десятиліттями, впливаючи на воду, ґрунти, рибу та потенційно потрапляючи до організму людини через харчовий ланцюг.
“Деякі токсичні речовини розкладаються в природному середовищі 10-12 років, деякі можуть розкладатися до 100 років. І, звичайно, це впливає на нас як на людей, на наше здоров’я, і через харчовий ланцюжок може потрапляти до нашого організму”, — пояснила експертка.
Наслідки для ґрунтів варіюються залежно від конкретної території. На затоплених землях вже фіксують замулення, накопичення забруднювачів, локальне засолення та пошкодження родючого шару, що безпосередньо впливає на можливість подальшого використання земель у сільському господарстві.
Що відбувається з Каховським водосховищем після катастрофи
Після зникнення значної маси води на території колишнього водосховища почали формуватися нові природні комплекси. Науковці фіксують активне заростання осушених ділянок. Деякі екологи розглядають цей процес як повернення до природних ландшафтів, що існували до створення Каховського водосховища.
“На колишньому дні почали формуватися нові природні комплекси, і науковці фіксують активне заростання осушених територій. Тобто ми повертаємося до нашого природного лугу, який був перед тим, як там зробили Каховське водосховище”, — зазначила Юлія Мерхель у розмові з журналістами УНН.
Водночас це не применшує масштабу катастрофи. Зміна екосистем означає й докорінну зміну аграрної моделі півдня України. Фахівчиня підкреслила, що регіон вже не зможе функціонувати за старими підходами.
“Ми вже ніколи не будемо вирощувати стільки полуниці, кавунів та інших продуктів, які споживали самі українці і які йшли за кордон. Тобто південь зміниться”, — констатувала вона.
Проблеми водопостачання та інфраструктури після підриву дамби Каховської ГЕС
Одним із найсерйозніших ударів стало руйнування зрошувальної інфраструктури. Юлія Мерхель наголосила, що на півдні України було знищено понад 130 зрошувальних систем. Це суттєво обмежило можливості аграріїв і поставило питання про повну зміну підходів до використання земель у регіоні.
Наразі головним пріоритетом залишається забезпечення людей питною водою. Лише після вирішення цього питання можна буде говорити про повноцінне відновлення аграрного потенціалу, модернізацію зрошення, розмінування та очищення земель і водойм.
“Зараз у нас дійсно йдеться про нестачу запасів питної та прісної води. А далі вже буде розуміння, як нам адаптувати південь, що ми будемо далі вирощувати на цих землях, як ми зможемо швидко розмінуватися, очистити землю і воду і знову користуватися цим”, — підкреслила експертка.
Як відновлюють постраждалі регіони після підриву ГЕС
Відновлення постраждалих територій потребує комплексної стратегії, яка не обмежуватиметься лише механічним, шаблонним поверненням до стану, що існував до катастрофи.
Як розповіла Юлія Мерхель, дискусії щодо майбутнього Каховського водосховища тривають. Частина фахівців наголошує на необхідності відновлення греблі, тоді як інші пропонують переосмислити інфраструктуру півдня.
Експертка вважає, що майбутня державна політика має враховувати кілька ключових напрямів:
- Стабільне водопостачання для населення;
- Модернізація втрачених систем зрошення;
- Розвиток децентралізованих джерел води;
- Нейтралізація екологічних ризиків;
- Протидія воєнним загрозам;
- Адаптація до зміни клімату.
“Державна стратегія має базуватися на комплексному підході, а не на простому відтворенні того, що існувало до того. Майбутня стратегія повинна поєднувати кілька напрямків. Насамперед — гарантувати стабільне водопостачання для населення і модернізувати системи зрошення, які ми втратили”, — підкреслила Мерхель.
Яка міжнародна підтримка потрібна Україні
Через триваючі бойові дії повноцінний моніторинг наслідків катастрофи залишається ускладненим. Частину даних науковці отримують із супутникових джерел, а забір проб можливий лише в безпечних зонах. Тому Україні вкрай необхідна довгострокова підтримка міжнародних партнерів для проведення досліджень, екологічного моніторингу, оцінки забруднення та планування відновлювальних робіт.
“Для оцінки нам потрібно робити моніторинг ще багато років, а для розуміння, що ми будемо робити далі, нам потрібно багато досліджень і, звичайно, підтримка закордонних партнерів”, — зазначила лідерка екологічного руху Let’s do it, Ukraine.
За її словами, головний урок Каховської катастрофи полягає в тому, що південь України потребує нової моделі управління водними ресурсами. Ця модель має одночасно враховувати потреби людей, економіки, природи, а також бути стійкою до воєнних загроз і кліматичних змін.
“Каховська катастрофа є однією з найбільших екологічних катастроф нашого століття після Чорнобильської катастрофи в Європі. Південь потребує нової моделі управління водними ресурсами”, — підсумувала експертка.
Російські військові підірвали дамбу Каховської ГЕС: що треба знати про цей екологічний злочин
6 червня 2023 року російські військові здійснили підрив дамби Каховської гідроелектростанції на Херсонщині. За даними Міністерства внутрішніх справ, подія сталася близько 02:50.
“Укргідроенерго” повідомило, що внаслідок підриву машинної зали зсередини Каховську ГЕС було повністю зруйновано і не підлягає відновленню. Одночасно почалося стрімке зниження рівня води в Каховському водосховищі та евакуація людей із потенційних зон затоплення.
За даними слідства, руйнування дамби спричинило масштабну гуманітарну, техногенну та екологічну катастрофу. Офіс Генерального прокурора повідомляв, що внаслідок цих подій загинуло щонайменше 35 цивільних осіб, ще 24 вважаються зниклими безвісти. Вода затопила 66 населених пунктів Херсонської та Миколаївської областей, а також великі площі сільськогосподарських угідь, природно-заповідного та лісового фондів. МВС зазначило, що близько 16 тисяч людей опинилися в зоні лиха.
Служба безпеки України та Офіс Генпрокурора встановили осіб, причетних до організації підриву. У 2024 році підозру оголосили генерал-полковнику зс рф Олегу Макаревичу, який, за версією слідства, віддав наказ підірвати дамбу. У 2025 році СБУ повідомила про підозру генерал-майору Володимиру Омельяновичу, який координував дії підлеглих зі знищення дамби мінно-вибуховим способом у ніч з 5 на 6 червня 2023 року. Підозри кваліфіковано як воєнні злочини, поєднані з умисним убивством, вчиненим за попередньою змовою групою осіб.
Наслідки катастрофи вийшли далеко за межі Херсонщини. За оцінками уряду України та ООН, руйнування Каховської дамби завдало Україні збитків та втрат на майже 14 мільярдів доларів. Під водою опинилися 620 квадратних кілометрів території у чотирьох областях, а безпосередньо постраждали близько 100 тисяч людей. Катастрофа порушила енергопостачання, доступ до питної води, системи зрошення, річковий транспорт та функціонування частини аграрного сектору півдня України.
ЮНЕП попереджала, що значна частина екологічних наслідків є незворотною, а їхній вплив може відчуватися десятиліттями. МАГАТЕ після підриву також заявляло про ризики для Запорізької АЕС, оскільки вода з Каховського водосховища була необхідна для систем охолодження станції. Прямої негайної загрози ядерній безпеці тоді не було зафіксовано, але агентство наголошувало на критичній важливості збереження ставка-охолоджувача ЗАЕС.
Нагадаємо
Експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) оцінили терміни відновлення різних екосистем України після війни. Для повного відновлення лісів знадобиться 30-50 років, водних ресурсів — 10-20 років, а заповідних зон — від 10 до 40 років.
Порада від Світ Захоплень: Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння глибини екологічної та гуманітарної кризи, спричиненої підривом Каховської ГЕС. Вона допоможе вам усвідомити довгострокові наслідки цієї події для півдня України та потенційні шляхи вирішення проблем, що виникли. Знання про екологічні загрози та необхідність нової моделі управління водними ресурсами є ключовими для формування свідомої позиції щодо відновлення постраждалих територій.