## Україна на шляху до еко-майбутнього: новий закон про відходи та зміни у свідомості громадян
Україна активно впроваджує нову систему управління відходами, покладаючи більше відповідальності на бізнес. Водночас, громади демонструють стійкість, продовжуючи сортувати сміття та займатися компостуванням навіть в умовах війни.
5 червня світ відзначає Всесвітній день довкілля. Для України ця дата набуває особливої ваги, адже повномасштабна війна загострила екологічні проблеми, а питання поводження з відходами, деградації ґрунтів, пожеж, розмінування територій та відновлення громад стали невід’ємною частиною повсякденного життя.
Про те, як екологічна відповідальність трансформується як на державному рівні, так і в побутових звичках — сортуванні, компостуванні, ремонті речей, мінімізації використання пластику та свідомому споживанні — УНН поспілкувалося з Анною Прокаєвою, виконавчою директоркою Kharkiv Zero Waste та членкинею правління ГС “Український альянс нуль відходів”.
Експертка зазначила, що Україна зробила важливий системний крок у реформуванні сфери поводження з відходами, проте попереду ще чимало практичної роботи.
“Ключовим нововведенням є новий закон про управління відходами, який запроваджує чітку ієрархію у цій сфері. Однак, багато практичних механізмів реалізації ще потребують детального опрацювання”, — зазначила Прокаєва.
За її словами, одним із найважливіших напрямків стане розширення відповідальності виробника, яка зобов’яже бізнес нести відповідальність не лише за виробництво продукції, а й за її пакування після завершення життєвого циклу.
Українці переосмислюють відходи: від сміття до цінного ресурсу
Анна Прокаєва підкреслює, що українці поступово змінюють своє ставлення до відходів, розглядаючи їх не як непотріб, а як цінний ресурс. У громадах активно встановлюють спеціальні контейнери для пластику, відкривають пункти збору вторинної сировини, впроваджують системи компостування та проводять освітні заходи для мешканців. Хоча темпи змін різняться, позитивна динаміка є очевидною.
“Відбувається справжній прорив. Українці починають усвідомлювати, що відходи — це не просто сміття, а потенціал для використання нашими переробними підприємствами”, — пояснила вона.
Пластик, папір, метал та скло після належного сортування стають сировиною для виробництва широкого спектру товарів: від господарських виробів та будівельних матеріалів до компонентів для люків та відер. Коли люди бачать конкретні приклади переробки зібраної сировини, процес сортування перестає бути абстрактною “екосвідомістю” і перетворюється на практичну, щоденну звичку з відчутним результатом.
Сортування та скорочення використання пластику: актуальна ситуація в Україні
Наразі сортування відходів залишається найпоширенішою екозвичкою в Україні, слугуючи першим кроком до більш відповідального споживання. Ефективність сортування безпосередньо залежить від наявності відповідної інфраструктури: контейнерів, пунктів прийому, чітких правил та налагодженої системи вивезення.
Прокаєва поділилася досвідом Kharkiv Zero Waste, яке відновило роботу після невеликої паузи на початку повномасштабного вторгнення. Організація приймає близько 40 різновидів вторсировини, включаючи дрібні предмети, які часто опиняються у загальному смітті.
“Ми приймаємо приблизно 40 різних фракцій. Знаходимо можливості для переробки навіть таких специфічних матеріалів, як-от затискачі для пакетів з хлібом”, — зазначила вона.
Окремою проблемою залишається одноразовий пластик, адже значна частина такої упаковки погано піддається переробці або потребує спеціалізованих потужностей. Тому важливо не лише сортувати, але й активно запобігати утворенню відходів: використовувати багаторазові сумки, пляшки для води, горнятка для кави та обирати товари з мінімальним пакуванням.
Популярність екологічних звичок в Україні: тенденції та виклики
Серед екологічних звичок, що активно формуються в Україні, виділяються використання багаторазових сумок, купівля продуктів та побутової хімії у власну тару, ремонт речей, компостування органічних відходів, повторне використання одягу та відмова від зайвих покупок. Проте, ефективність цих звичок залежить не лише від особистої мотивації, а й від зовнішніх факторів.
“Звичка закріплюється завдяки не тільки індивідуальним зусиллям, але й наявності відповідної інфраструктури та підтримці з боку громади, що робить процес зручним, як сервіс”, — пояснила Прокаєва.
Війна також внесла корективи в екологічну поведінку українців. Багато громадян, які перебували за кордоном, повернулися з уже сформованою культурою сортування, оскільки роздільний збір є стандартною практикою у багатьох країнах.
“Значна кількість людей, які до війни не замислювалися над цим питанням, після повернення демонструють набуті навички та нову екологічну культуру”, — додала співрозмовниця УНН.
Екоініціативи та просвітницькі кампанії: поширення екосвідомості
Екологічні ініціативи поширюються як у великих містах, так і в невеликих громадах. Вони охоплюють пункти збору вторсировини, тренінги для населення, проекти з компостування, локальні акції з прибирання, консультації для місцевого самоврядування та інформаційні кампанії щодо відповідального споживання.
Анна Прокаєва наводить приклад Дергачівської громади на Харківщині, де мешканці активно долучилися до централізованого компостування, незважаючи на постійну небезпеку обстрілів.
“Навіть у Дергачах, містечку за 12 кілометрів від Харкова, ми бачимо: люди з ентузіазмом підтримали ідею компостування. Усі надані контейнери розібрані, хоча мешканці щодня або через день потерпають від обстрілів”, — розповіла вона.
Молодь як рушійна сила екологічних змін
Молоде покоління, як правило, швидше сприймає нові екологічні практики, розглядаючи їх не як обмеження, а як невід’ємну частину сучасного життя. Соціальні мережі, впливові блогери, місцеві ініціативи, освітні заходи та волонтерські проекти сприяють поширенню простих екологічних принципів: сортування, зменшення надмірних покупок, ремонт речей та вибір багаторазових альтернатив.
Для багатьох українців під час війни екологічні звички набувають особливого психологічного значення. Вони дають відчуття контролю над власним життям та можливість зробити позитивний внесок у добробут свого двору, громади чи міста.
“Люди не можуть зупинити війну, забруднення довкілля, мінування, вибухи чи спалювання полів. Але вони можуть робити те, що в їхніх силах”, — зазначила Анна Прокаєва.
Заходи до Дня довкілля: національні акції та освітні ініціативи
До Всесвітнього дня довкілля в Україні проводяться різноманітні заходи: освітні події, інформаційні кампанії, толоки, лекції, тренінги, акції зі збору вторсировини та заходи для дітей і молоді. Основна мета цих ініціатив — не тільки прибрати територію, а й роз’яснити, як кожен може вплинути на навколишнє середовище через зміну своїх щоденних звичок.
Екологічні організації рекомендують починати з простих кроків: встановити вдома окрему ємність для пластику або паперу, дізнатися місцезнаходження найближчого пункту прийому вторсировини, придбати багаторазову сумку, відмовитися від зайвих поліетиленових пакетів, уникати одноразового посуду та компостувати органічні відходи, де це можливо.
Екозвички як запорука сталого майбутнього
Сила багатьох екологічних звичок полягає у їхній масовості. Коли значна кількість людей сортує відходи, ремонтує речі, зменшує використання одноразового пластику та вимагає створення відповідної інфраструктури, громади та бізнес змушені адаптуватися.
Екологиня Анна Прокаєва наголошує, що українці готові до розширення інфраструктури, але вона ще не є загальнодоступною. Особливо складною є ситуація в прифронтових регіонах через безпекові ризики та порушену логістику.
Вплив щоденних екодій на довкілля
Навіть найпростіші екологічні звички сприяють зменшенню обсягів відходів, які потрапляють на полігони або спалюються. Сортування забезпечує переробників необхідною сировиною. Відмова від зайвого пакування знижує навантаження на систему управління відходами. Компостування зменшує частку органіки у загальному смітті. Ремонт подовжує термін служби речей, зменшуючи потребу у виробництві нових.
Як кожен може долучитися до захисту природи
Почати можна з базових кроків: відмовитися від зайвих пакетів, завжди мати при собі багаторазову сумку, сортувати хоча б одну фракцію відходів, уникати імпульсивних покупок, ремонтувати речі, обирати товари з мінімальним пакуванням, компостувати органіку, якщо є така можливість.
Важливо також підтримувати місцеві екоініціативи: користуватися пунктами прийому вторсировини, поширювати інформацію про них, брати участь у громадських проєктах та звертатися до місцевої влади з пропозиціями щодо встановлення контейнерів та організації системи роздільного збору.
Фахівчиня з екології Анна Прокаєва підкреслює, що навіть під час війни екологічна тематика залишається актуальною, оскільки громади потребують відновлення на якісно новому рівні, а не повернення до старих проблем.
“Багато хто вважає, що це не на часі під час війни. Проте, мені здається, саме в такі часи є можливість зробити громаду кращою”, — наголосила вона.
Екозвички та якість життя українців: перспективи членства в ЄС
Після вступу України до Європейського Союзу, екологічні звички українців значною мірою визначатиме Розділ 27 переговорів з ЄС – “Довкілля, клімат та цивільний захист”. Цей розділ охоплює понад 200 актів права ЄС, що регулюють питання управління відходами, якості повітря та води, промислового забруднення, хімічної безпеки, охорони природи та кліматичної політики.
Найбільш відчутні зміни торкнуться сфери поводження з відходами. В ЄС діє принцип пріоритетності управління відходами: запобігання їх утворенню, потім – повторне використання, перероблення, відновлення, і лише як крайній захід – захоронення.
Для українців це означатиме поступовий відхід від звички “викинути все в один пакет” до регулярного сортування, окремого збору небезпечних відходів, батарейок, текстилю, органіки та пакувальних матеріалів.
Також розшириться застосування принципу відповідальності виробника, згідно з яким бізнес буде зобов’язаний брати участь у фінансуванні збору та переробки своєї продукції після її використання.
Зміниться і ставлення до пластику та пакування. ЄС посилює вимоги до пакувальних матеріалів, обмежує використання деяких видів одноразового пластику, стимулює застосування вторинної сировини та ставить за мету зробити все пакування придатним до перероблення. На практиці це означатиме ширше використання багаторазових сумок, власних контейнерів для їжі, пляшок для води, зменшення кількості зайвих пакетів та поступове зникнення частини одноразового пластикового пакування.
Якість життя покращиться завдяки чистішому повітрю, воді, безпечнішому поводженню з відходами та посиленому контролю за промисловими викидами.
Європейська політика “нульового забруднення”, спрямована на досягнення того, щоб до 2050 року забруднення повітря, води та ґрунтів не становило загрози для здоров’я людей та екосистем. Це надасть українцям доступ до більшої кількості відкритих даних про стан довкілля, а підприємствам та органам місцевого самоврядування – чіткіші правила та посилену роль у контролі за сферою відходів, водних ресурсів та якості повітря.
Окремим напрямком стане модернізація комунальних послуг, оскільки без належних контейнерів, налагоджених маршрутів збору та переробних потужностей неможливо забезпечити ефективне сортування та подальшу переробку відходів.
Нагадування
Російська агресія завдала нищівного удару по екосистемах України, призвівши до знищення лісів, степів та заповідних територій. Відновлення зруйнованих екосистем вимагатиме значних зусиль та часу, а деякі території можуть стати непридатними для життя (“червоними зонами”).
### Порада від Світ Захоплень: Ця інформація допоможе вам краще зрозуміти нові правила поводження з відходами в Україні та усвідомити важливість екологічних звичок. Навіть невеликі кроки, як-от сортування сміття чи використання багаторазових речей, мають велике значення для збереження довкілля, особливо в умовах війни. Ознайомтеся з порадами експертів, щоб зробити свій внесок у стале майбутнє.
Джерело