Українська система охорони здоров’я опинилась у глибокій скруті через воєнні дії, виїзд фахівців та брак дієвого нагляду за якістю надання допомоги. Колишній очільник Міністерства охорони здоров’я Олег Мусій застерігає: за відсутності фінансування, виваженої кадрової стратегії та зрозумілих вимог до відповідальності, система продовжить руйнуватися, а можливість пацієнтів отримати допомогу скорочуватиметься. Як приклад такого руйнування можна навести “Справу Odrex”, яка стала перевіркою для державного контролюючого органу та його можливості захищати права пацієнтів.
Український сектор охорони здоров’я опинився під значним пресом: війна та внутрішні проблеми управління. Витік кадрів, складна демографічна ситуація та відсутність чітких інструментів контролю якості надання медичної допомоги, за словами екс-міністра охорони здоров’я Олега Мусія, можуть призвести до тотального краху галузі та обмеження доступу пацієнтів до необхідної допомоги. Чи здатне на даний час Міністерство охорони здоров’я налагодити реальний нагляд та захистити інтереси пацієнтів, дізнавайтесь з матеріалу УНН.
Українській системі охорони здоровʼя потрібне коригування підходу до її розвитку. Теперішня модель, на думку колишнього міністра охорони здоров’я Олега Мусія, є незбалансованою: вона не має достатнього забезпечення фінансами, не підкріплена кадровою стратегією та не має цілісного бачення розвитку сектору в умовах військового конфлікту та демографічної кризи.
По суті, мова йде про системну проблему – коли нововведення запроваджуються, але без необхідної ресурсної бази та далекоглядних планів. І якщо підходи не будуть переглянуті, попереджає екс-міністр, це потягне за собою подальше обмеження доступу українців до медичного обслуговування.
Найбільш негативні наслідки має недолуга політика в сфері охорони здоров’я від теперішньої влади і продовження так званої реформи, яка не має під собою нічого: ані фінансування, ані кадрів, ані загальної стратегії, щодо того, що робити з охороною здоров’я. Лише негативні тенденції будуть спрямовані на розпад, і система охорони здоров’я буде розвалюватися все більше і більше, на превеликий жаль, тому зміна в системі охорони здоров’я потребує системного вирішення і негайного. Без цього люди матимуть ще менший доступ до системи охорони здоров’я і все
– вважає колишній міністр охорони здоровʼя.
Окремо екс-міністр звертає увагу на питання, яке безпосередньо пов’язане із безпекою пацієнта – механізми нагляду за якістю лікування та відповідальності медичних закладів. На його погляд, в країні досі не створено зрозумілих правил: немає єдиних критеріїв, за якими можна оцінити роботу лікарень та конкретні клінічні рішення. А за відсутності критеріїв немає і ефективного нагляду ні в державному, ні в приватному секторі.
Контролю якості фактично немає, тому що відсутні критерії оцінки, досі вони ніким не запроваджені. Ніким: ні МОЗ, ні НСЗУ. Тому показники контролю, на жаль, – одне з болючих питань і місць, яких поки що в нашій системі належним чином, так як це мало б бути, немає
– коментує Мусій.
У цьому контексті питання “чи можна довіряти системі?” залежить не тільки від фінансування, але й від підзвітності: що саме перевіряється, ким, за якими параметрами і які наслідки для медичного закладу настають, якщо пацієнт отримав неякісну допомогу. Коли відповідей немає, суспільна напруга зростає, особливо на тлі розповідей про летальні випадки в лікарнях або ускладнення після процедур, про які все частіше говорять відкрито.
Виїзд кадрів на тлі війни і демографічної кризи
Більш того, в умовах війни українська система охорони здоров’я функціонує під великим тиском. З одного боку – демографічна криза: збільшення смертності через воєнні дії, зменшення народжуваності та масова еміграція українців за кордон. З іншого – швидке скорочення кількості медиків, які повинні були б працювати з цими викликами.
За словами Олега Мусія, країна втрачає висококваліфіковані кадри. Частина лікарів виїжджає за кордон в пошуках стабільності та гідної оплати праці, частина залишає систему через відсутність продуманої кадрової політики. І це, на його думку, вже не тільки наслідок війни, а результат управлінських рішень у галузі.
Великий виїзд кадрів, висококваліфікованих, які виїхали за кордон, які не працюють в медицині, не мають належної оплати праці. Керівництво міністерства і особливо НСЗУ більше піклується про фінанси, ніж про кадри, це, напевно, невдала кадрова політика впливає на те, що хороших лікарів стає все менше і менше, на жаль. Тому, звичайно, це теж негативно впливає на швидкість і якість надання допомоги, а відповідно і, можливо, може збільшувати смертність
– підсумовує Олег Мусій.
“Справа Odrex” як лакмусовий папірець для МОЗ: чи здатний регулятор захистити пацієнта?
На цьому тлі окремим показником якості державного регулювання медичної сфери є ситуація навколо великої приватної клініки Одеси – Odrex. Якщо, як стверджує Олег Мусій, у системі практично відсутні чіткі вимоги до контролю якості, то саме гучні випадки мають продемонструвати, чи здатне міністерство виконувати своє основне завдання – бути не стороннім спостерігачем, а гарантом безпеки пацієнтів.
Оскільки Міністерство охорони здоров’я повинно не лише видавати ліцензії, але й здійснювати перевірки, реагувати та вживати заходів у випадках, коли навколо медичного закладу накопичуються системні звинувачення. І якщо приватна клініка є об’єктом 10 кримінальних проваджень, якщо проти неї виникає громадський рух StopOdrex, якщо сім’ї пацієнтів відкрито заявляють про ймовірну неякісну медичну допомогу – логічно чекати активної та публічної позиції регулятора.
У випадку, якщо МОЗ не проявляє здатності жорстко реагувати на можливі порушення у медичних закладах та скарги пацієнтів – довіра до всієї системи охорони здоров’я неминуче руйнується.