За зовнішністю галасливої лікарні Odrex приховується розповідь, що має стосунок до грального сектору, офшорних зон та відносин з росією. А головні власники, котрі раніше були причетні до створення гральних апаратів та наживалися на ігроманії, тепер керують медичним закладом, де вартість хиби – людське життя.
Неспокійна приватна лікарня Odrex формує образ сучасного медичного центру європейського рівня. Разом з тим, за його фасадом все більш очевидно бачиться зовсім інша історія – з гральним бізнесом, офшорними зонами, фірмами-посередниками та контактами з росією. Ким по-справжньому є люди, що стоять за лікарнею “Одрекс”, як кошти з азартних ігор трансформувалися у медичний бізнес і яку роль у цій історії відіграє росія, читайте в матеріалі УНН.
Від гральних автоматів до “медицини”: генеза бренду Odrex
Генеза бренду Odrex почалася задовго до того, як ця назва постала на фасаді приватної лікарні. Компанія з ідентичною назвою була зареєстрована в Одесі ще в 1997 році. Офіційно для випуску продукції, по факту – вона займалася імпортом і лагодженням вживаних гральних автоматів.
Згодом підприємництво під найменуванням Odrex перекваліфікувалося з лагодження старих “одноруких бандитів”, завезених з-за кордону на виробництво гральних автоматів, ігрових столів та рулеток у великих обсягах. Мова вже йшла не про десятки, а про тисячі одиниць продукції на рік – частина з яких вивозилася за межі України.
Компанія була зареєстрована в Одесі на вулиці Розкидайлівській – за тією ж адресою, де і сьогодні “зареєстровані” юридичні особи, пов’язані з діяльністю резонансної лікарні Odrex.
Співвласниками грального бізнесу на різних етапах були Тігран Арутюнян, Леонід Кучук та Ірина Зайкова – особи, котрі згодом постануть вже в зовсім іншій ролі: як основні персони проєкту під найменуванням “Медичний дім”.
“Невада”: з’єднувальна ланка між Odrex та росією
У 2001 році підприємництво вийшло на нову сходинку. Арутюнян та Кучук створили компанію “Невада”, яка займалася управлінням власними гральними залами. Компанія була зареєстрована за тією ж адресою на Розкидайлівській, що ще раз підтверджує єдиний бізнес-контур.
Саме через “Неваду” гральний бізнес Odrex почав активну експансію за кордон. У російських реєстрах журналісти виявили цілу мережу компаній з ідентичною назвою “Невада-Х”, де “Х” відповідало назві російського міста чи регіону. Такі фірми масово реєструвалися у 2002–2003 роках – у період, коли українські гральні автомати активно поставлялися на ринок РФ.
Окремої уваги заслуговує ТОВ “Невада-Самара” – російська компанія, з якою було пов’язане дочірнє підприємство “Ослан”. Саме з цими структурами журналісти пов’язують подальшу діяльність Віктора Бежинару.
На сьогодні всі ці російські компанії формально ліквідовані. Втім, сам факт їх існування свідчить: підприємництво, з якого згодом “виросла” лікарня Odrex, десятиліттями працювало у тісному зв’язку з російським ринком азартних ігор.
Віктор Бежинару: від ігорки до лікарні
Ім’я Віктора Бежинару з’являється у цій історії не випадково. За відомостями журналістів, особа з таким самим ПІБ ще з початку 2000-х років була задіяна до питань безпеки у гральному бізнесі Odrex. Саме в той період, коли “Одрекс” та “Невада” активно розширювали свою присутність, у тому числі за межами України.
Згодом Бежинару став керівником і засновником низки компаній, які не мали жодного відношення до лікарні, зате фігурували у гучних кримінальних справах. Мова йде про фірми, які брали участь у сумнівних тендерах, де закуповувалося обладнання за цінами, у рази вищими за ринкові, а сам товар мав ознаки технічної несправності. Саме ці обставини стали предметом уваги Державного бюро розслідувань, яке заявляло про перевірку можливих зловживань, завищення вартості обладнання та використання ланцюга пов’язаних компаній для виведення коштів. Фінансові потоки в таких схемах, за даними слідства, проходили через ланцюг компаній з ознаками фіктивності, після чого “зникали” на рахунках інших юридичних осіб.
Водночас Бежинару не був стороннім спостерігачем і для медичного проєкту. У певний момент саме він опинився серед осіб, які отримали прямий контроль над компанією, що забезпечувала роботу лікарні Odrex. Це відбулося вже після того, як навколо медзакладу почали виникати скандали та увага правоохоронних органів. Таким чином, Бежинару став не просто фоновою фігурою з гральним минулим, а людиною, яка безпосередньо зайшла у структуру Odrex у критичний для лікарні період.
Як і інші співвласники Odrex Бежинару, зберіг зацікавленість до гральної сфери. Він і надалі є співзасновником компанії, основним видом діяльності якої офіційно зазначена організація азартних ігор. А його партнер у цьому бізнесі володіє торговельними марками, безпосередньо пов’язаними з цією індустрією.
Чому власникам грального бізнесу довелося піти у медицину?
У 2009 році ситуація для грального бізнесу в Україні кардинально змінилася. Після трагедії у гральному залі в Дніпрі держава фактично заборонила діяльність гральних автоматів і залів. Для компаній, які роками працювали у цій сфері, це означало необхідність термінової реорганізації бізнесу.
Саме у цей період структури, пов’язані з брендом Odrex та компанією “Невада”, почали змінювати профіль діяльності. Спочатку під тією ж назвою з’явилася страхова компанія, а вже у 2012 році – медичний проєкт, який згодом перетворився на резонансну приватну лікарню в Одесі.
Підтвердження цієї трансформації можна знайти у відкритих реєстрах. Зокрема, Ірина Зайкова залишалася співвласницею “Невади”, компанія “Одрекс” у формі ТОВ фігурує серед засновників Української асоціації діячів грального бізнесу, а на Зайкову зареєстровані торгові марки “Одрекс”, під якими раніше надавалися послуги азартних ігор.
Таким чином, змінилася вивіска та сфера діяльності, однак ключові фігури і бізнес-зв’язки, сформовані ще у гральному бізнесі, нікуди не зникли.
Російський слід в бізнесі Odrex
Сукупність зібраних фактів свідчить: бізнес-імперія, частиною якої сьогодні є лікарня Odrex, формувалася роками у середовищі грального бізнесу з активною присутністю на російському ринку. Саме в той період були закладені фінансові, корпоративні та управлінські зв’язки, які згодом трансформувалися у “медичний” проєкт.
На тлі численних інцидентів навколо лікарні, смертей пацієнтів та засвідчень їхніх родичів про фінансовий тиск, виникають логічні питання: Чи не були перенесені методи роботи з азартної індустрії, з її максимізацією прибутку будь-якою ціною – у сферу, де вартість помилки вимірюється людським життям? Та чи мають право люди, які наживалися на лудоманії зараз займатися “лікуванням” українців?