Ресурс StopOdrex, створений з метою обміну розповідями про лікування в медичному центрі “Одрекс”, заблокували після звернення клініки до Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Рідні тих, хто постраждав, переконані, що медичний заклад прагне приховати дійсність.
Керівництво приватної клініки “Одрекс”, яка фігурує у скандалах, подало скаргу на платформу StopOdrex, призначену для того, щоб люди мали змогу обмінюватися історіями про лікування в даному закладі, внаслідок чого ресурс заблокували. На думку близьких тих, хто постраждав від дій “Одрекса”, таким чином клініка намагається утаїти істину, повідомляє УНН.
“Одрекс” прагне приховати дійсність
Як стало відомо УНН, представники медичного центру “Одрекс” направили скаргу до Всесвітньої організації інтелектуальної власності. В результаті цього було розпочато розгляд та заблоковано можливість управління доменним ім’ям, на якому розміщено ресурс StopOdrex.
Функціонування платформи неможливо відновити до моменту врегулювання суперечки за доменне ім’я та завершення даного розгляду.
Христина Тоткайло, чий батько помер внаслідок терапії в “Одрексі”, підкреслила, що таким чином клініка намагається перешкодити потерпілим від її дій пацієнтам та їхнім близьким розповісти правду про лікування в Odrex.
Вкотре “Одрекс” намагається змусити нас мовчати. Вони не бажають, щоб ми оприлюднювали правдиву інформацію про те, що лікування в клініці може викликати серйозні наслідки. Ми втратили рідних і не будемо мовчати
– заявила Христина Тоткайло в коментарі УНН.
Не перший випадок
Слід зазначити, що раніше компанія DIM MEDICINE LLC, пов’язана з медичним центром “Одрекс”, звернулася до хостинг-провайдера Hostiq з вимогою зупинити роботу ресурсу. Тоді, за словами Христини Тоткайло, “Одеркс” заявив, що цей ресурс нібито “вводить користувачів в оману”, “створює невірне уявлення про зв’язок з офіційним сайтом клініки”, “завдає шкоди діловій репутації” та “містить матеріали, що дискредитують”.
Тоді вона розцінила спробу заблокувати ресурс як прагнення обмежити відкрите обговорення гучних випадків та тиск на сім’ї померлих пацієнтів.
Активісти акцентували увагу на тому, що StopOdrex – некомерційна та аполітична платформа, створена виключно для того, щоб люди могли публічно або приховано поділитися власним досвідом лікування в Odrex, а також слідкувати за ходом кримінальних розслідувань у межах так званої “Справи Odrex” та підтримувати одне одного.
Вплив на журналістів
Окрім спроб зупинити роботу платформи StopOdrex, клініка також намагається чинити вплив на журналістів, які висвітлюють історії потерпілих. Зокрема, “Одрекс” подала позов до Господарського суду Києва проти УНН, вимагаючи спростування матеріалів про пацієнтів, які постраждали, та відшкодування збитків у розмірі 1 мільйона гривень.
Медичний заклад, зокрема, обурили статті, підготовлені на основі фільму “Осине гніздо”, де родичі померлих пацієнтів “Одрекса”, та ті, хто вважає себе потерпілими від неякісного лікування, розповідають свої історії та вказують на систематичні порушення в медичному закладі. В “Одрексі” вважають, що ці матеріали шкодять їхній репутації в ділових колах.
Документальний фільм “Осине гніздо”
Документальний фільм “Осине гніздо” став справжнім викриттям “лікування” в приватній одеській клініці Odrex. Чи не вперше жертви Odrex та рідні тих, кого не вдалося врятувати після лікування в одеській клініці, розповіли свою правду. В надії віднайти справедливість та вберегти інших.
Одна з тих, хто не побоявся розповісти свою історію, – Світлана Гук. Жінка стала вдовою після того, як її чоловік потрапив в “Одрекс” із пухлиною тимуса. Після обіцяної “легкої операції” йому зробили повну торакотомію, а далі почались ускладнення, апарат “штучної нирки” і щоденні рахунки на 80-90 тис. грн. Найбільш шокуючою частиною історії родини Гуків стала розповідь Світлани, про те як вона прийшла в палату до чоловіка – там було холодно наче в морозилці, а під ковдрою пацієнта стояв нагрівач повітря. Як розповідає сама вдова – Odrex продовжував утримувати тіло її чоловіка на апаратах після клінічної смерті лише для того, щоб виставити більший рахунок, адже перебування в приватній клініці тарифікується подобово. Чоловік помер, а коли Світлана не змогла заплатити за смерть свого чоловіка – клініка подала на неї в суд, паралельно погрожуючи. Як розповідає вдова, тиск був настільки сильним, що вона навіть думала про самогубство.
Володимир, інший пацієнт, звернувся в “Одрекс” для проведення хірургічної операції. Проте, наступної доби після її проведення, його самопочуття значно погіршилося. Виявилося, що його легені уражені на 85%. Хоча першопричина звернення в клініку ніяк не стосувалася проблем з легенями. Лікарі повідомили дружині, що чоловіка інфікували бактерією Serratia marcescens, яка поширюється через брудні руки або нестерильне обладнання. Додавши, що в реанімації можна підхопити будь-що. Чоловікові ставало все гірше, він майже не міг дихати, тож його ввели в медикаментозну кому. Перебування пацієнта на апаратах коштує дорого, тож врешті у родини закінчилися кошти. У відповідь дружина Володимира почула пропозицію від лікарів клініки “вимикати світло” – відключати чоловіка від апаратів і змиритися з тим, що його не врятувати. Володимир вижив дивом, вийшовши з клініки з підірваним здоров’ям та значною втратою ваги. У виписці про зараження інфекцією в клініці – жодного слова.
Киянка Христина Тоткайло дізналася про онкологічний діагноз свого батька і звернулася до “Феофанії”. Консиліум лікарів дійшов висновку, що агресивна хіміотерапія йому протипоказана до проведення хірургії. Однак хірург Ігор Бєлоцерковський, який також був на консиліумі, запропонував лікуватися в одеському “Одрексі”, де працює його дружина – онколог Марина Бєлоцерковська. Він запевнив доньку, яка була в розпачі, що в одеській клініці її батьку “врятують гортань і голос”. Перед поїздкою родину змусили оплатити консультацію наперед, без огляду, що вже викликало сумніви.
В “Одрексі” батькові призначили пʼятиденний курс інтенсивної хіміотерапії й одразу планували другий. Чоловіку встановили гастростому, яка потребувала щоденного догляду, але, за словами Христини, лікарі практично не оглядали її. До моменту виписки в місці встановлення вже був наскрізний отвір, через який витікала їжа.
Після повернення до Києва стан батька різко погіршився: відмовили нирки, зʼявилися виразка в роті. На повідомлення про критичні симптоми лікарка з “Одрексу” відповідала, що сьогодні вихідний, всі питання – в понеділок. Родина заплатила понад 250 тисяч гривень, але батько помер. Христина переконана, що призначення агресивної хіміотерапії всупереч рекомендаціям інших лікарів стало фатальною помилкою “Одрекса”.
Ці історії лише невелика частина того, що представлено в документальному фільмі “Осине гніздо”. Насправді свідчень значно більше, і всі вони описують однакові закономірності: наполегливий фінансовий тиск, ігнорування протоколів лікування, відсутність належного контролю та випадки, що закінчувалися важкими ускладненнями або смертю. Фільм є свідченням потерпілих від “лікування в Odrex. Правоохоронні органи, а також Міністерство охорони здоров’я не можуть їх ігнорувати. Масштаб цих історій свідчить: проблема не в окремих лікарях, а у системі роботи клініки “Одрекс”. Де головною метою, здається, є не допомога пацієнту, а отримання прибутку.
Смерть Аднана Ківана
Поштовхом до початку активного публічного розголосу так званої “Справи Odrex” стала смерть у стінах клініки місцевого бізнесмена-девелопера Аднана Ківана. Відомо, що у травні-жовтні 2024 року він проходив там терапію. За фактом його смерті було повідомлено про підозру у неналежному виконанні професійних обов’язків, що спричинило смерть пацієнта (ч. 1 ст. 140 КК України) двом лікарям.
Згодом зʼясувалося, що йдеться про завідувача хірургічного відділення Віталія Русакова та лікаря-онколога Марину Бєлоцерковську, яку звільнили з Odrex майже відразу після смерті Аднана Ківана. Слідчі, спираючись на висновки експертизи, вважають, що дії цих двох лікарів призвели до смерті пацієнта Аднана Ківана.
Нагадаємо
На сьогодні відомо вже про 10 кримінальних проваджень, що розслідуються за статтями “шахрайство”, “неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником” та “умисне вбивство”.